Заповідник Дунайські плавні. Ялтинський гірсько-лісовий заповідник. Мис Мартьян

Д. Дубина

Заповідник Дунайські Плавні

Дунайські плавні — заповідник, розташований в Одеській області. Знаходиться у пониззях Кілійського гирла Дунаю, займає частину островів й акваторій Чорного моря. Площа 14,8 тис. гектарів, з них 5,6 тис. гектарів водних просторів. Утворений у 1981 р. (з 1973 р. — філіал Чорноморського заповідника). Входить до складу водно-болотних угідь міжнародного значення (1975 p.). Охороняються унікальні для Європи ландшафти дунайських плавнів. Острови, дельти низовинні, розділені глибокими протоками та міжострівними внутрішніми каналами.

У флорі налічується 563 види судинних рослин. Висока біологічна продуктивність рослинності зумовлена великою кількістю родючого мулу, що наноситься річкою. Флора має гетерогенний характер. Зростають переважно очерет звичайний, рогіз вузьколистий, куга озерна. Вздовж водотоків смугами завширшки від 5 до 200 м простягаються зарості, утворені вербами (білою, ламкою, тритичинковою), на приморській частині — обліпихою крушиновидною, аморфою кущовою, тамариском галузистим. Серед високотрав'я трапляються ділянки водяної рослинності, утворені угрупованнями латаття білого, плавуна щитолистого, різака алоевидного, а також рідкісних видів, занесених до Червоної книги України — сальвінії плаваючої та водяного горіха плаваючого. Тваринний світ має специфічні особливості. Значні кормові ресурси плавнів сприяють концентрації тут багатьох птахів (222 види). Гніздяться гуска сіра, лебідь-шипун, різні види качок, чапель, чайок. З рідкісних видів мешкають пелікан кучерявий, орлан-білохвіст, пелікан рожевий, червонозоба казарка, колпиця, огар, кроншнеп середній. Акваторія заповідника є місцем зимівлі водоплавних птахів (близько 120 видів), а також місцем відпочинку під час перельотів. Різноманітність водних біотипів створює сприятливі умови для розвитку риб (близько 100 видів), серед яких трапляються рідкісні: осетр атлантичний, лосось дунайський, чоп великий, чоп малий, умбра. До промислових видів відносяться: білуга, осетр російський, севрюга, оселедець чорноморський, сазан, сом та інші. Поширені земноводні. Із ссавців є свині дикі, єнотовидний собака, ласка, видра, ондатра, зустрічається кіт лісовий. Наукова робота ведеться в напрямі вивчення впливу антропогенних факторів на біокомплекси заповідника з метою їх охорони.

В. Колежук

Ялтинський гірсько-лісовий заповідник

Ялтинський гірсько-лісовий заповідник утворений у 1973 р. Загальна площа 14,6 тис. гектарів. Розташований на південних схилах Головного пасма Кримських гір і простягається вздовж узбережжя Чорного моря на 40 км смугою шириною до 8-10 км. Близько 75% території займають хвойні та широколисті ліси субсередземноморських і центральноєвропейських типів. На яйлах вони змінюються гірсько-степовими, гірсько-лучними та томілярними угрупованнями. В рослинному покриві виділяють чотири висотні пояси. Від узбережжя до висоти 400-450 м — зростають пухнастодубові та ялівцеві ліси з участю суничника дивноплодного, фісташки туполистої, держидерева звичайного. Другий пояс займає середню частину схилів, на висоті від 400-450 м до 800-950 м і представлений лісами з сосни кримської. Другий ярус у нижній частині поясу утворюють дуб пухнастий, вище — дуб скельний. У третьому поясі на висоті від 800-950 м до 1000-1300 м переважають букові, грабово-букові та грабові ліси з домішкою клена. У східній частині заповідника на крутих південних схилах — ліси з сосни Станкевича. Рослинність яйл (четвертий пояс) представлена гірськими лучними степами.

Усього флора Ялтинського гірсько-лісового заповідника налічує 1363 види судинних рослин, з них багато рідкісних. 43 види занесено до Червоної книги України. З ендеміків відомо один рід (румія) та 115 видів, з яких сім вузьколокальні (глуха кропива гола, жовтець роздільний, борщівник пухнастий, аденофора кримська тощо). Фауна заповідника складається з:

37 видів ссавців,
113 видів птахів,
11 видів плазунів,
4 видів земноводних.

Тут водяться кримський підвид оленя європейського, козуля європейська, лисиця, куниця кам'яна, ласка, борсук, заєць-русак, їжак, кілька видів кажанів, ящірка кримська, ящірка скельна, вужі, жовтобрюх. Акліматизовано муфлона європейського, білку-телеутку. З птахів характерні великий строкатий дятел, дрізд чорний, синиця велика, шишкар ялиновий. З рідкісних тварин трапляються вечірниця велетенська, сапсан, балабан, беркут змієїд, лелека чорний, полоз леопардовий, богомол-емпуза смугаста, ужелиця-молюскоїд, а також вечірниця мала, підковоніс великий, нетопир середньоземноморський, гриф чорний, гекон кримський, носатка-листовидка, занесені до Червоної книги України.

Наукова робота в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику спрямована на вивчення унікальних і типових природних комплексів Кримських гір, закономірностей формування рослинності, на розробку питань раціонального природокористування.

Я. Дідух

Заповідник мис Мартьян

Мис Мартьян — заповідник у Республіці Крим, поблизу м. Ялти. Утворений у 1973 р. Загальна площа 240 га, з яких 120 га — акваторія Чорного моря. Розташований у центральній частині Південного берега Криму, на мисі тієї ж назви. Мальовничий рельєф заповідника утворюють яри, балки, вимоїни, абразійні тераси, обвальні шлейфи, підводні скелі. Флора налічує понад 500 видів судинних рослин, з них 23 ендеміки (борщівник пухнастий, чебрець Кальє, гвоздика низька, чина пальчаста тощо). Географічне і топографічне положення заповідника зумовлюється своєрідністю рослинного покриву, який характеризується наявністю найтиповіших для Криму середземноморських угруповань. Більше половини території мису Мартьян вкрито лісом з дуба пухнастого, меншу частину складають рідколісся ялівцю високого віком до 200 років. На невеликих ділянках зростають угруповання сосни кримської. Зрідка трапляються зарості вічнозелених чагарників чисту кримського, жасмину кущового і також досить поширене єдине в Криму вічнозелене листяне дерево — суничник дрібноплодий.

Багато рідкісних видів, занесених до Червоної книги (ялівець високий, суничник дрібноплодий, а також анакамптис пірамідальний, лімодорум недорозвинений, ремнепелюстник козячий, булатка довголиста та інші орхідні). Фауна заповідника досить різноманітна. Значна кількість ендемічних видів, близьких до фауни Середземномор'я. Тут водяться куниця кримська кам'яна, лисиця кримська гірська, кримська мала бурозубка, білка, заєць-русак, їжак, миша лісова, ящірка кримська, ящірка скельна, цикади, метелики. З птахів характерні сойка кримська, костогриз, дрізд омелюх, вівсянка гірська, синиця чорна, шишкар ялиновий, кропивник. З рідкісних тварин трапляються полоз леопардовий, сапсан (на прольоті), гекон кримський, занесені до міжнародної Червоної книги. Носатка-листовидка, жовтопузик безногий занесені до Червоної книги України.

Морські флора і фауна акваторії заповідника налічують понад 70 видів водоростей та близько 200 видів тварин. Тут збереглася невелика колонія устриць, які майже повністю знищені у прибережних водах Південного берега Криму. Значна кількість молюсків, морських риб, ракоподібних. Трапляється краб гостроносий.

Наукова робота спрямована на вивчення природного комплексу суходолу і моря. Відділом охорони природи Нікітського ботанічного саду ведуться спостереження та дослідження за програмою «Літопис природи».