Урочище Канака, долина р. Сотери, водоспад Джур-Джур, Урочище Ай-Серед, Новосвітський амфітеатр, сосна піцундська, масив Карадаг

Урочище Канака, долина р. Сотери

Урочище Канака у 1987 р. оголошене ботанічним заказником республіканського значення. Заказник займає правобережний дрібногірсько-балочний схил долини р. Канаки на узбережжі на схід від с. Рибачого. Навіть в умовах недостатньої вологості на схилах активно проявляється водна ерозія: формуються яри та балки, змивається малопотужний шар коричневих грунтів. У цих умовах особливо добре помітна ґрунтозахисна роль реліктового ялівцево-дубового рідколісся. Давні ліси — старі дерева ялівця високого, досягають у заказнику 300-400-літнього віку, а деякі з них — навіть 600-800 років. Ці кряжисті, висотою до 8-10 м, патріархи лісу викликають великий науковий інтерес.

Долини річок східного Південнобережжя дуже своєрідні. У долині Сотери (пам'ятка природи з 1960 р.) у процесі вивітрювання конгломерату і водяної ерозії утворилися дивовижні кам'яні гриби. їх тут ціла родина: і «дорослі», висотою до 5 м., і «юні», які піднімаються над схилом всього на 1-2 м. Долина річки Сотери є й палеонтологічною пам'яткою — у минулому столітті тут були знайдені кістки мамонта.

Водоспад Джур-Джур — найпотужніший у Криму

Сусідня ущелина Хапхал відома своїм водоспадом Джур-Джур та столітнім широколистним лісом, пам'ятка природи з 1964 р. площею 250 га. Ця природна пам'ятка розташована поблизу с. Генеральського, там, де р. Улу-Узень Східний «пропиляла» глибоку та важкодоступну ущелину Хапхал, що впирається своїм верхів'ям у гірський масив Тирке.

Водоспад Джур-Джур утворюється на стику вапняків, кварцевих пісковиків й конгломератів з брекчією на піщано-глинистому грунті, на висоті 468 м над рівнем моря. Це найпотужніший водоспад у Криму. Його середня багаторічна витрата води складає 270 л/с. Він не пересихає навіть у найпосушливіші роки. З вапнякового виступу висотою 15 м вода звичайно широким (до 5 м) потоком падає в глибокий котлован, а звідти прямує у русло річки.

Від водопаду Джур-Джур вверх за течією річки на відстані близько кілометра можна побачити цілу серію мальовничих порогів-каскадів. Найгарніші з них верхні — передостанній і останній — висотою відповідно близько 30 і 60 м. На схилах ущелини Хапхал видно сліди карсту. Тут знаходиться печера Джур-Джур довжиною 750 м. А навколо — високостовбурний ліс з бука, граба з домішками дуба, липи, горобини, свидини, кизилу, ліщини. Є плющ, жасмин чагарниковий. Інколи зустрічається тис.

Урочище Ай-Серед, Новосвітський амфітеатр, сосна піцундська

Особливу наукову цінність у заказнику являють ділянки старого (до 200 років) лісу з дубу скелястого та гай сосни кримської. В дубовому лісі знайдено некторескордум яснелюбивий — один з рідкісних ендеміків Криму. В інших долинах південно-східного узбережжя спостерігаються численні сліди сельових потоків. Класичні форми селевих відкладів можна бачити в урочищі Ай-Серед, яке оголошене пам'яткою природи, де практично можна вивчати селеві паводки і їх відклади для розробки заходів у боротьбі з цим негативним явищем природи. На схилах урочища є ділянки хвойного лісу (сосни Коха та Кримська).

Околиці Судака взагалі багаті природними пам'ятками. На невеликій території тут спостерігаються й ділянки напівпустель (це найбільш посушливі місця в Криму) насичені зеленню виноградників долини, дивовижної краси бухти, мальовничі миски, що їх розділяють.

Відкритий до Чорного моря Новосвітський амфітеатр утворює півколо гірського схилу, по краях якого височить масивна гора Сокіл та куполоподібна Коба-Кая (Печера скеля). Скелясті урвища являють собою рифові масиви мармуроподібних вапняків. У верхньоюрську геологічну епоху вони сформувалися на дні теплого моря, де мешкали корали.

Але головна цінність новосвітського узбережжя — сосна піцундська (Станкевича), яка тут, як і на мисі Айя, на заході Південного берега, зберегалася у вигляді природного релікту. В районі Нового Світу нараховується більше 5000 екземплярів сосни цього виду, 10-12 м висотою, вік яких 100-200 років.

Мальовничі бухти, оригінальні за формою гірські вершини та миси, цінна реліктова рослинність здобули новосвітському узбережжю славу унікального природного ландшафту. В1988 р. оголошений заповідним також мис Алчак, що на сході від Судака (площа 55 га).

Масив Карадаг

Серед заповідних об'єктів Кримського Південнобережжя, знаходиться гірський масив Карадаг — пам'ятка природи з 1947 р. (2855 га, з них 809 га акваторії Чорного моря). Це унікальний вулкан юрського періоду, який зберігає зовнішні риси свого походження. Карадаг — гірський масив, що складається з декількох хребтів та самостійних вершин. У своєрідному музеї, утворенному самою природою, можна прочитати літопис Землі, якому півтори сотні мільйонів років.

На Карадазі знайдено більш як 100 мінералів та їх різновидів. Частіше інших зустрічаються напівкоштовні камені: сердолік, опал, геліотроп, агат, гірський кришталь, аметист. Тут спостерігаються: лавові потоки та брекчії, дайки, мінеральні жили, вулканічні бомби і навіть канал, що колись був провідником лави на поверхню. Біля західного підніжжя вулкан виглядає хаотичним нагромадженням кам'яних башт, стовбів, піків. Це — форми вивітрювання лави.

Особливо цікава серія зубчастих витворів на вершині приморського хребта Карагач (висота 333 м): масив Трон, Король та Королева, що стоять ніби на шляху до нього. За ними — Свита, поряд височать скелі Воїн та Шапка Мономаха, а у напряму Південного перевалу — одна з головних вершин Карадазької групи — Свята гора (висота 577 м). Ближче до моря видно кам'яний обеліск Сфінкс, що височить на 32 м над гребнем, являє собою вулканічний некк, складений брекчією. Він розташований біля входу у похмуру ущелину Карадагу — Гяурбах. Його крутий спуск, що веде до Сердолікової бухти, суцільно загромаджений брилами та уламками вулканічних порід. Між ущелинами Чортів камінь та Гяурбах розташоване так зване Мертве місто Берегового хребта (висота 440 м), з численними химерними витворами — фігурами вивітрювання вулканічних порід.

Своєрідна рослинність Карадагу. Тут переважають рідколісся та зарості чагарників. Росповсюджені дуб пухнастий, ясень, грабинник, фісташка туполиста, груша лохолиста, ялівець високий, з чагарників — кизил, сумах, пузирник, держидерево, ялівець колючий, вязіль емеровий, жасмин чагарниковий та інші. Тут спостерігається незвичайне поєднання лісової, лісостепової рослинності, помірного поясу та субсередземноморської флори — всього більш 1035 видів квіткових та вищих спорових рослин. Тут зустрічається 62 ендеміки Криму.

Різноманітний тваринний світ заповідника. 35 видів савців (степовий тхір, лисиця, білка, кажани та інші), 277 видів птахів (в тому числі сокіл-сапсан, хохлатий баклан), 15 видів рептилій (леопардовий полоз, жовтопузик, скельна ящірка), велика кількість рідкісних комах (богомол, кримська жужелиця, аскалаф). 18 видів тварин занесено до Червоної книги.

Унікальність природи масиву доповнюється багаточисельними археологічними знахідками — від палеоліту до середньовіччя.