Перспективи видобутку нафти і газу в Україні. Концепція розвитку газової промисловості України

Перспективи видобутку нафти і газу в Україні

Перспективні на нафту і газ землі України на суходолі становлять 161 тис. квадратних кілометрів, а на акваторіях Чорного і Азовського морів — відповідно 43,8 та 29 тис. кв. кілометрів.

В Україні виділяються такі райони, де концентруються основні запаси нафти і газу: Передкарпатський, Закарпатський та Львівський прогини, Складчасті Карпати (Західний регіон), Дніпровсько-Донецька западина (Східний регіон) і Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція (Південний район).

У цих регіонах виявлено 285 родовищ нафти і газу, з яких на 1992 рік видобуто 264 млн тонн нафти, 1570 млрд кубометрів газу і 51,5 млн тонн газового конденсату. Максимальний рівень річного видобутку нафти і конденсату (14,4 млн тонн) досягнутов 1972 p., а газу (68,3 млрд кубометрів) — в 1975 р. У наступні роки, незважаючи на збільшення розвіданих запасів, через роззосередження по площі виявлених покладів видобуток нафти і конденсату знизився майже втричі.

Нерозвідані ресурси нафти і газу в надрах України перевищують видобуті в 1,8 рази і розвідані — в 2,5 рази. Найменш вивчені шельфові частини морів. Практично всі українські родовища нафти і газу на суходолі рентабельні і вводяться в розробку негайно. Основні об'єми нерозвіданих ресурсів нафти, газу та газового конденсату знаходяться на глибинах 5000-7000 м. Великі глибини і складні гірничо-геологічні умови, що спричинені насамперед високим пластовим тиском (понад 1000 атм), значно утруднюють буріння глибоких свердловин та видобуток нафти і газу.

Основний приріст запасів газу (85-90%), нафти і газового конденсату (60-65%) забезпечує Дніпровсько-Донецька западина, перспективна площа якої 77,5 кв. кілометрів. Формуються нові райони нафтовидобутку в Чернігівській, Полтавській та Харківській областях. Так, на Рудівсько-Мехедівській площі в інтервалі глибин 4200-5900 м виявлено вже п'ять газоконденсатних родовищ, розвідані запаси яких можуть досягти 100 млрд кубометрів. Ресурси Юльївсько-Безлюдівської площі на глибині 3500-4000 м оцінюються в 35-40 млрд кубометрів.

Основні перспективи західного регіону України, нафтогазоносна територія якого досягає 63,3 тис. квадратних кілометрів, пов'язуються із Зовнішньою і Внутрішньою зонами Передкарпатського прогину, і головним чином, з широкою територією основи Східно-Європейської платформи, перекритої насувом Карпат. У внутрішній зоні прогину виявлено найглибший в Україні поклад нафти (5700-5800 м). У північно-західній частині Більче-Волицької зони і в Закарпатському прогині відкриті і розвідуються газові родовища з запасами 3-5 млрд кубометрів кожне, приурочені до неогенових та мезозойських відкладів на глибинах 1200-1800 м.

На півдні України на Керченському півострові виявлене Поворотне родовище газу, ресурси якого оцінюються в 8 млрд кубометрів газу. Проте основні перспективи південного регіону пов'язуються з освоєнням Чорного і Азовського морів, де є можливість збільшити видобуток газу в 2000 році до 5 млрд кубометрів, що повністюзабезпечить потреби в ньому народногогосподарства Півдня України. На сьогодні в районі відкрито вже 10 газових родовищ на глибинах моря, які не перевищують 60 м. Підготовлено до буріння 28 об'єктів і виявлено кілька сотень локальних структур. Потенційні ресурси нафти і газу шельфів морів складають 80% від ресурсів південного регіону і 15% в цілому по Україні.

З метою ефективного і більш якісного використання ресурсів нафти і газу в Україні необхідне встановлення тісних контактів із західними фірмами, які займаються пошуками та розвідкою цих корисних копалин, їх видобутком та переробкою. У багатьох країнах, наприклад у Великобританії та Норвегії накопичився дуже цінний досвід освоєння шельфових ділянок морів, існують передові технології і прийоми глибокого буріння.

Концепція розвитку газової промисловості України

Розвиток газової промисловості України відбувається під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. До перших належить обмеженість власних ресурсів, до других — успадкована від колишнього Союзу залежність від монопольної поставки газу з Росії і Туркменистану

Базою для подальшого розвитку газової промисловості України є як власні ресурси природного газу, так і розвинута мережа магістральних газопроводів та підземних сховищ газу.

Розташування України на основних шляхах транспортування природного газу від таких регіонів з найбільшими у світі запасами газу, як Росія (ресурси 53 трлн кубомерів) і Близький Схід (ресурси 33 трлн кубометрів) до великих споживачів цього газу — країн Центральної та Західної Європи — дуже вдале. Наша держава може стати гарантом надійного газозабезпечення споживачів. Це підсилить її позиції на ринку природного газу, сприятиме створенню умов для її подальшого економічного розвитку.

Крім того, в Україні зосереджена значна кількість висококваліфікованих кадрів газової промисловості (науковців, проектантів тощо). Розвинена металургійна і машинобудівна база, яка виробляє значну частину машин і обладнання для цієї галузі, професійно підготовлені кадри буровиків, будівельників та експлуатаційників.

Це дає можливість, як і раніше, брати активну участь у роботах по освоєнню родовищ Західного Сибіру. За цілеспрямованої соціально-економічної політики можна створити взаємовигідні для України і Росії умови для довготривалих поставок газу в нашу державу.

Які ж нові напрями роботи щодо забезпечення України природним газом на перспективу? Нині вони досить добре розроблені. По-перше, це активна політика щодо участі нашої країни в освоєнні і дальшому розвитку західносибірського газовидобувного регіону через концесії, спільні підприємства, акціонерні компанії, бартерні угоди та інше. Це дасть можливість залишити цей регіон основним і економічно вигідним постачальником газу в Україну в обсязі 30-40 млрд кубометрів.

Велике значення для забезпечення України природним газом матиме будівництво системи магістральних газопроводів з Ірану. Це дасть змогу ефективно використати промисловий та інтелектуальний потенціал нашої держави, зробити його конкурентоспроможним на світовому ринку. З Ірану надходило до 10-12 млрд кубометрів газу щорічно.

Третій напрям забезпечення України ресурсами газу полягає у створенні системи щодо забезпечення споживачів зрідженим природним газом. Для цього необхідно збудувати спеціальні термінали для приймання і регазифікації, а також використання танкерів-метановозів. Напрям забезпечить подачу газу в об'ємі до 10 млрд кубометрів.

Щодо внутрішніх чинників забезпечення України газом, то тут основним слід вважати енерго- і ресурсозбереження. Нині Україна достатньо забезпечена власними ресурсами природного газу. Падіння виробництва зменшило реальні потреби в газі. Дальший розвиток господарства в умовах реально діючої ринкової економіки включить такі механізми, як ресурсозбереження і науково-технічний прогрес. Це призведе до зменшення споживання газу до рівня 90-100 млрд кубометрів (нині 118 млрд кубометрів).

Повна структурна перебудова народного господарства та орієнтація країни переважно на власні енергетичні ресурси в перспективі може привести і до більшого скорочення споживання газу (70 млрд кубометрів на рік). Власний видобуток газу за рахунок діючих родовищ і прискорення введення в експлуатацію нових має стабілізуватися на рівні 16-17 млрд кубометрів на рік.

Що ж необхідно зробити для вирішення проблеми газопостачання за рахунок чинників внутрідержавного характеру?

По-перше, необхідно продовжувати і прискорювати роботи по розширенню власної ресурсної бази за рахунок освоєння нових родовищ. Щодо капіталовкладень, то це в чотири рази менше, ніж витрати на купівлю і транспортування газу з віддалених від України регіонів.

По-друге, необхідно ширше впроваджувати прогресивні методи інтенсифікації видобутку газу і конденсату на родовищах, що вже експлуатуються.

По-третє, потрібно здійснювати глибоку переробку газу і газоконденсату з метою одержання пропан-бутану, етану з подальшою його переробкою в поліетилен, виробництво високооктанових бензинів та інших цінних продуктів. Це приведе до зростання виходу продукції в грошовому обчисленні більш як у два рази.

Слід також використати вдале географічне положення України для здійснення транзитних поставок газу з Росії, Середньої Азії та Близького Сходу, щоб одержувати у вигляді платні за транзит 20-25 млрд кубометрів газу на рік.

І останнє. Близько 3-5 млрд кубометрів газу на рік Україні дає використання нетрадиційних джерел, таких як метан вугільних родовищ, біогаз, газогідратні родовища тощо.