Територіально-господарський комплекс Закарпаття

Закарпатська область є найбільш гірською областю України. Тільки четверта частина її території знаходиться у передгір'ях і на низовині. Але на цій невеликій частині області зосереджене основне її населення і виробництво.
Базою формування Закарпатського територіально-господарського комплексу є природні ресурси області.

Негативними аспектами територіальної організації господарства Закарпаття є нерівномірність його розвитку (необхідність освоєння північних і східних гірських районів), а також окраїнне розміщення адміністративного і економічного центру області — Ужгорода.

Паливно-енергетична промисловість

Закарпаття має певну місцеву базу для розвитку паливно-енергетичної промисловості. Це гідроресурси річок басейну Тиси. Відкриті також великі запаси термальних вод (Ужгородський басейн). Є буре вугілля (лігніт). Основні його родовища Ільницьке, Горбоківське, Рокосовське, Ужгородське тощо. Запаси алунітів є сировиною для виробництва алюмінію. До ресурсів кольорової металургії відносяться запаси ртуті. Відкриті родовища заліза і доломітів, що є сировинною базою чорної металургії, для розвитку хімічної промисловості використовуються запаси бариту (с.Бігань), мінеральних фарб (Іршава, Новоселиця), кам'яної солі (Солотвинське та інші родовища). В Закарпатській області зосереджені величезні запаси мінеральних будівельних матеріалів — андезиту, перліту, піщаника, мармуру. Велике значення в господарстві області мають сільськогосподарські, лісові і особливо рекреаційні ресурси (в першу чергу кліматичні і бальнеологічні).

Родовища природних ресурсів утворюють декілька територіальних груп: Ужгородську (андезити, термальні води); Мукачівсько-Свалявську (андезити, глини, мінеральні води); Берегівську ( алуніти, барит, перміти); Іршавсько-Хустську (андезити, буре вугілля, мінеральні фарби, бентонітові глини); Теребле-Тересвянську (мармуризований вапняк, вулканічний туф, діорит, мінеральні води, ртуть); Рахівсько-Солотвинську (кам'яна сіль, мармур, вапняки, доломіт, мінеральні води тощо).

Машинобудування та металообробка. Лісопромисловий комплекс

Природні і трудові ресурси Закарпаття, його унікальне географічне положення (єдина область України, що межує з чотирма країнами) сприяли формуванню досить складної структури його господарства.

У галузевій структурі промисловості Закарпатської області перше місце займає машинобудування та металообробка. Основними чинниками розвитку цієї галузі є географічне положення і необхідність більш повної зайнятості місцевого населення. Ці ж чинники визначають і основні напрями спеціалізації машинобудування: приладо- і верстатобудування, виробництво гідропресів, газотранспортних турбоустановок і газових плит, інструментів, арматури тощо (Ужгород, Мукачеве, Іршава). Окрім того, великі підприємства машинобудування Львова мають філії в Міжгір'ї, Воловці, Виноградові та інших населених пунктах Закарпаття.

У господарстві Закарпатської області значну питому вагу займає лісопромисловий комплекс. Переважання серед деревних порід закарпатських лісів твердолистих порід (бук) вплинуло на спеціалізацію цього комплексу. Тут отримала розвиток лісохімія (Перечни, Свалява, Великий Бичків) і виробництво меблів (Ужгород, Мукачеве, Іршава, Свалява, Берегове, Хуст, Буштина, Тересва), фанери (Ужгород, Іршава), ДСП (Свалява,Тересва), а також різних деревних заготовок.

Агропромисловий і продовольчий комплекс

Агропромисловий комплекс Закарпаття базується на земельних ресурсах і м'якому теплому кліматі. Він включає плодоовочевопереробний, м'ясо- і молокопереробний комплекси. Природні умови області зумовлюють формування значних площ природних кормових угідь, що є основою для розвитку тваринництва. Сформувалися спеціалізовані комплекси тваринницьких напрямків: м'ясопереробний (м'ясокомбінати в Ужгороді, Мукачевому, Хусті) і молокопереробний ( Ужгород, Мукачеве, Іршава, Хуст, Тячів, Рахів).

Серед комплексів рослинницького напряму необхідно виділити плодоовочепереробний. У перспективі передбачається розширення плодоовочеконсервної промисловості (Мукачеве, Виноградів, Тересва, Тячів, Великий Бичків).

Господарський комплекс Закарпаття має також специфічні галузі продовольчого комплексу. Це видобуток і виробництво кухонної солі (Солотвин), виготовлення харчової оцтової есенції.

Рекреаційний комплекс, туристичне господарство

Рекреаційний комплекс Закарпатської області — один із найбільш розвинених. Він базується на величезних природних ресурсах. Тут виявлено біля 680 джерел мінеральних вод різного складу (залізисті, соляні, сірчані, йодисті, вуглекислі тощо). Виділяються їх цілі територіальні групи: Ужгородсько-Ставненська (басейн р.Уж), Мукачівсько-Свалявська (басейн р.Латориці), Міжгірська (верхів'я річок Ріка і Теребля), Хустсько-Тячівська, Тересвянська, Рахівська. Найбільш відомі джерела мінеральних вод: Голубинка, Свалява, Синяк, Келечин, Нова Поляна, Сойми, Кваси. Для лікування дихальних шляхів сприятливі умови має гірська місцевість і підземні місткості солевиробок у Солотвині.

Закарпаття має хороші перспективи для розвитку туристичного господарства. Оскільки обдасть багата історичними, археологічними, архітектурними та іншими пам'ятками тут розвинений переважно пізнавальний туризм (Ужгород, Мукачів, Хуст, Рахів). Незважаючи на наявність умов, недостатньо розвинуті зимові види туризму, його спортивний напрям.

Розвиток господарського комплексу Закарпаття має великі перспективи перш за все на основі використання особливостей географічного положення області, а також раціонального використання природних і трудових ресурсів.

(за О. Шаблієм)