Поняття про Всесвіт. Види космічних тіл: галактика, планета, зоря, комета, метеорит, метеор

Земля в космічному просторі

За час вивчення теми ти

• ознайомишся:
  • з Всесвітом та небесними тілами, з яких він складається;
  • з Сонячною системою;
  • з Сонцем — найближчою до нас зіркою;
  • з формою, розмірами та видами руху Землі в космічному просторі;
  • з причинами зміни дня і ночі, пір року на нашій планеті;
  • з супутником Землі — Місяцем;
• навчишся:
  • знаходити на глобусі, в атласі, на настінних картах лінію екватора, точки полюсів;
  • знаходити на зоряному небі окремі сузір'я та Полярну зорю.

У 1961 році з польотом Юрія Гагаріна в космос збулася мрія людства. Жителі Землі вперше побачили свою планету з неозорих просторів Всесвіту.

Розпочався новий етап вивчення Землі та небесних тіл. За допомогою космічних апаратів багато таємниць Всесвіту було розгадано. Вже нині людина може відповісти — де, коли, чому, як відбуваються ті чи інші процеси в Сонячній системі та за її межами.

Спробуємо розібратися в деяких з цих питань. Чому світить Сонце і мерехтять зорі? Що являють собою яскраві іскри комет та метеоритів, які з великою швидкістю пролітають небозводом? Що таке космічні випромінювання? Чому день змінюється ніччю, а зима – літом, чому в лютому то 28 то 29 днів?

§ 3. Поняття про Всесвіт

Подивись на небо безхмарної ночі. Ти побачиш тисячі зірок. Здавна людський розум намагався проникнути в таємниці цього величезного нескінченного світу. Індійські, грецькі та римські вчені задовго до нашої ери припускали існування безлічі світів, схожих на наш. Уже тоді весь світ дістав назву Всесвіту, або космосу. Він фантастично великий А наша крихітна Земля і навіть зорі, які ми бачимо, становлять незначну частину космосу. Всесвіт складається з великої кількості зоряних світів – галактик. Однією з них є наша Галактика, до якої входить Сонячна система. Сонячна система розташована на краю Галактики, тому основну частину нашої Галактики можна бачити ніби збоку – світлу смугу з безлічі зірок, що проходить через усе зоряне небо. Це – Молочний шлях. Український народ здавна називав його Чумацьким шляхом.

До складу Галактики входять такі небесні тіла як зорі планети (в тому числі Земля), астероїди, метеорити, комети, метеори, космічний пил. Міжзоряний простір пронизують невидимі оку космічні промені.

Зорі – кулясті розпечені тіла, що випромінюють світло Всі зорі складаються з газів і мають на своїй поверхні високі температури, за рахунок чого й відбувається випромінювання. За температурою поверхні зорі поділяються на червоні (2000-3000°С), жовті (6000-7000°С), білі (12000°С) і голубі (25000°С). За кольором і температурою Сонце належить до жовтих зірок.

Розрізняють зорі й за розмірами. Є зірки-гіганти в мільярди разів більше від Сонця, і карлики – в десятки разів менші від нього.

У нашій Галактиці зорі розташовані нерівномірно. Їх найбільше навколо її центра, де сила тяжіння максимальна, а швидкість руху менша, ніж на околицях (див. зоряне небо на форзацах підручника).

Неозброєним оком на нічному небозводі можна побачити близько 2000 зір. Насправді їх мільярди. Окремі з них можна виявити тільки за допомогою сучасних телескопів та радіотелескопів.

Ще в Стародавній Греції помітили, що на нічному небі зорі скупчуються групами — сузір'ями. Кожне сузір'я має свою назву, пов'язану з легендами та міфами стародавнього світу.

Нині все небо поділене умовно на 88 сузір'їв. У Північній півкулі найбільш відомі сузір'я Великої і Малої Ведмедиці, які ми бачимо протягом року.

В Україні ці сузір'я в народі називають Великий і Малий Віз, або Великий і Малий Ківш. Крім семи яскравих зірок, у складі кожного з цих сузір'їв безліч маленьких, часто ледь помітних. Для мореплавців, мандрівників, туристів особливо важливим є те, що в складі Малої Ведмедиці розташована яскрава Полярна зоря, яка завжди розміщена на півночі (мал. 6).

Мал. 6. Сузір'я Малої і Великої Ведмедиці

Як за Полярною зорею визначити сторони горизонту?

Окремі сузір'я можна спостерігати на нічному небі протягом усього року. Їх називають навколополярними. Це — Велика та Мала Ведмедиця, Дракон, Цефей, Кассіопея.

Треба знати, що зорі в сузір'ях насправді ніяк не пов'язані між собою ні в просторі, ні в часі. Це лише видиме нами їх об'єднання на площині небозводу.

Планети — холодні кулясті небесні тіла, що не випромінюють світло. Проте чому ж ми їх бачимо на небозводі? Виявляється, вони здатні відбивати сонячні промені від своєї поверхні як дзеркало. Крім великих планет, є планети-карлики, діаметром від 1 до близько 1000 км. Це астероїди. Вони бувають не тільки кулясті, а й неправильної форми.

Комети. Іноді на небозводі з'являються яскраві хвостаті зорі. Це комети. Комета складається з «голови» й «хвоста», який стає яскравим та довгим у період наближення її до Сонця. Голова комети — це скупчення замерзлих газів, у які вкраплені пил та каміння. Хвіст — потік газів та пилу, що потрапляють з голови при сильному нагріванні. Тільки-но комета віддаляється від Сонця, її краса тьмяніє. Хвіст вкорочується і світиться слабо.

Минають тисячі років, і голова комети зменшується за рахунок танення льоду, розпадається на дрібне каміння й пилинки. З кожним обертом навколо Сонця хвіст світиться дедалі слабкіше. Всім кометам присвоєні імена вчених, наприклад комета Галлея.

Метеорити. На знімках поверхні Місяця з космічного корабля можна побачити величезні лійки — кратери. Частина з них — результат падіння на поверхню Місяця небесних тіл — метеоритів. За своїм походженням це уламки інших небесних тіл, найчастіше астероїдів. Метеорити бувають залізні, кам'яні і залізо-кам'яні. Падають вони й на Землю. В США, у штаті Арізона, після падіння метеорита утворився велетенський кратер. У 1908 році Тунгуський метеорит, що впав у Сибіру, знищив ліс на величезній території.

Іноді на зоряному небі можна побачити яскраві іскорки, що, пролітаючи, залишають тонкий слід. Це так звані падаючі зорі. Насправді падають не зорі, а дрібні піщинки і камінчики. Прилітаючи з космосу з велетенською швидкістю, вони від тертя об повітря розжарюються і світяться. Це явище дістало назву метеорів.

Внаслідок досліджень вчені дійшли висновку, що у Всесвіті, крім видимих небесних тіл, є космічне випромінювання, що заповнює міжзоряний простір. І якби не надійний захист повітряної оболонки Землі з озоновим шаром, космічне випромінювання знищило б усе живе.

Висновки

1. Всесвіт (космос) — це весь існуючий світ. До його складу входять галактики (зоряні світи), в тому числі й наша Галактика.
2. Галактика складається з різних небесних тіл: зірок, планет і астероїдів, комет, а також невидимого космічного випромінювання.