Літосфера. Внутрішня будова Землі

ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Земля має складну будову. Її положення щодо Сонця (відстань, кут нахилу орбіти, розміри) сприяло виникненню високоорганізованого життя, появі людства та створеної ним цивілізації. Вивчаючи Землю, вчені дійшли висновку, що вона складається з кількох оболонок, які відрізняються одна від одної (мал. 20).

Мал. 20. Оболонки земної кулі

Літосфера — тверда оболонка нашої планети. Її верхню частину називають земною корою. Людина на поверхні земної кори будує міста й дороги, вирощує рослини, в надрах видобуває корисні копалини. Заглибини земної кори заповнені водами морів, океанів, озер. А підвищені частини утворюють гірські хребти, острови, материки.

Гідросфера — водна оболонка Землі. До гідросфери належать океани, моря, річки, озера, болота, льодовики, підземні води, сніг, водяна пара.

Атмосфера — повітряна оболонка нашої планети. Без повітря не можливе життя. Всі живі організми дихають повітрям. Повітря — опора для польотів живих організмів та машин, створених людиною. Атмосфера є надійним захистом від смертоносних космічних випромінювань. У ній відбуваються такі явища, як вітер, дощ тощо. Від її стану залежать клімат та погода на планеті.

Біосфера — оболонка життя на Землі. До неї належать усі живі організми на Землі: рослини і тварини, мікроорганізми і гриби. Людина також належить до біосфери.

Усі ці оболонки перебувають у постійній взаємодії і становлять географічну оболонку, в якій розвивається людство. Щоб людство могло жити, необхідно добре знати закони розвитку всіх оболонок Землі, їх взаємодію, проблеми охорони та раціонального використання природних ресурсів.

ЛІТОСФЕРА

За час вивчення теми ти

• ознайомишся:
  • з внутрішньою будовою Землі;
  • з поняттями «земна кора» і «літосфера»;
  • із силами, що приводять у рух літосферу і змінюють рельєф Землі;
  • з катастрофічними явищами, що зароджуються в надрах Землі;
  • з гірськими породами та мінералами;
  • з рівнинами й горами, підводними хребтами та глибоководними жолобами, що створюють неповторний вигляд нашої планети;
• навчишся:
  • розрізняти за зовнішніми ознаками гірські породи та мінерали;
  • користуючись картою, розрізняти різноманітність форм рельєфу;
  • описувати гори, рівнини;
  • працювати з контурною картою.

Чудовий наш дім — блакитна планета Земля. Якщо подивитися з космосу, вона видається перлиною, що світиться в чорному просторі Всесвіту. При пильнішому розгляді помітна інша картина. Високі гори, забілені снігами, смарагдова зелень великих рівнин, блакитні нитки річок, глибокі ущелини, червоні піски пустель, неозора синява Світового океану — все це утворює напрочуд гарний портрет нашої планети. Його створюють постійно діючі могутні сили (внутрішні й зовнішні), що змінюють обличчя Землі протягом мільярдів років.

Давай з'ясуємо, що це за сили, як вони діють, і чи може людина впливати на них.

§ 10. Внутрішня будова Землі

Людство завжди цікавило, що ж насправді міститься в середині землі. На жаль, за багато років воно зуміло дізнатися про це не так уже й багато. Адже ніхто не зміг побувати у середині планети. Навіть найглибша бурова свердловина світу досягає тільки 12 км. Але це незначна глибина порівняно з розмірами нашої планети. Якщо уявити Землю у вигляді яблука, то ця надглибока свердловина навіть не проколює його шкірку.

Усе ж на підставі даних науки вдалося встановити, що наша планета складається з трьох основних частин: ядра, мантії та земної кори (мал. 21).

Мал. 21. Внутрішня будова Землі.

Ядро — наймасивніша внутрішня частина Землі. Воно складається з речовин, що мають властивості металів. Радіус ядра становить близько 3500 км. Температура в ядрі досягає 4000-5000°С.

Мантія — найбільша за об'ємом частина планети (4/5 об'єму Землі). Речовина мантії перебуває у твердому стані. Лише на глибині близько 150-200 км від поверхні у верхній частині мантії в'язкий шар — астеносфера. Температура речовини мантії з наближенням до поверхні Землі знижується від 4000° до 1000 °С.

Вище мантії лежить земна кора — верхня тверда оболонка Землі, що складається з гірських порід і мінералів. Порівняно з товщиною мантії та ядра — це тонка плівка. Товщина земної кори коливається від 5-10 км під океанами до 80 км — у найвищих горах на суходолі.

Земна кора разом з верхньою частиною мантії до шару астеносфери створює тверду оболонку Землі — літосферу. Отже, середня товщина літосфери становить 150-200 км.

Висновки

1. Внутрішню будову Землі ще мало вивчено. Вчені вважають, що в центрі Землі розміщене ядро, оточене мантією.

2. Верхня тверда оболонка Землі називається земною корою. Земна кора разом з верхньою частиною мантії утворюють літосферу.