Рельєф. Основні форми рельєфу суходолу

Рельєф землі і його зміни в часі

Якщо ти бував у туристських походах, то напевне помічав, що поверхня Землі нерівна. Підйоми і спуски, глибокі яри і широкі річкові долини, горби і гори, ущелини і гострі вершини — все це створює рельєф Землі.

Рельєф материкової та океанічної земної кори різноманітний. Проте і на суходолі, і на дні Океану виділяються дві його основні форми: гори і рівнини. Рівнини — це рівні або горбисті великі простори суходолу і дна Океану, на яких висоти сусідніх точок мало відрізняються одна від одної. Гори — це ділянки земної поверхні, високо підняті над навколишньою місцевістю, що мають дуже розчленований рельєф.

§14. Основні форми рельєфу суходолу

Гори і рівнини суходолу розрізняють:

• за висотою над рівнем моря;
• за способом утворення та віком;
• за зовнішнім виглядом.

Класифікація гір і рівнин за висотою

Гори за висотою бувають:

• низькі — з абсолютною висотою до 1000 м (Кримські);
• середні — від 1000 до 2000 м (Карпати, Скандинавські);
• високі — вище 2000 м (Кавказ, Гімалаї, Памір, Анди) (мал. 39).

На карті вони позначаються відповідно світло-коричневим, коричневим та темно-коричневим кольорами (див. шкалу висот і глибин на фізичній карті).

Мал. 39. Відмінності гір та рівнин за висотою над рівнем моря

Рівнини за висотою поділяються на:

• низовини (абсолютна висота їх не перевищує 200 м над рівнем Океану). Наприклад, Причорноморська (мал. 40), Амазонська;
• височини (від 200 до 500 м). Наприклад, Придніпровська, Волинська, Подільська (мал. 41);
• плоскогір'я (понад 500 м). Наприклад, Середньосибірське, Аравійське.

Мал. 40. Причорноморська низовина

Мал. 41. Краєвид на Подільській височині

На карті рівнини позначаються відповідно зеленим, жовтим, коричневим кольорами. Якщо рівнина лежить нижче рівня моря, вона пофарбована на карті в темно-зелений колір (наприклад, Прикаспійська низовина).

Класифікація гір і рівнин за способом утворення та віком

За віком гори бувають молоді й старі. Умовно молодими називають гори, процес утворення яких не завершений. їх вік, як правило, не перевищує 60 млн. років. Гори, що утворилися раніше цього часу, вважають старими. Їх вік може бути понад 600 млн. років. В основному молоді гори високі. Наприклад, Альпи, Памір, Гімалаї. Та немає правил без винятків. В Україні і Кримські, і Карпати — це невисокі гори, але молоді.

За утворенням гори поділяються на складчасті, вулканічні (пригадай, як вони утворюються) та складчасто-брилові.

Рівнини за утворенням і віком поділяються на первинні та вторинні. Внаслідок вікових вертикальних рухів літосфери окремі прибережні ділянки морів та океанів попіднімались, утворюючи великі низовини (Причорноморська, Західносибірська). Такі рівнини називають первинними.

Та є рівнини, що утворилися на місці колишніх гір, які зруйнувались за сотні мільйонів років (Східноєвропейська рівнина). Окремі рівнини були утворені річковими наносами (Амазонська, Месопотамська, Індо-Гангська). Такі рівнини називають вторинними (мал. 42).

Мал. 42. Краєвид на Східноєвропейській рівнині

Вік рівнин різний: від 1-2 млрд років (Східноєвропейська) до кількох десятків тисяч (Причорноморська).

Класифікація гір і рівнин за зовнішнім виглядом

За зовнішнім виглядом гори і рівнини дуже різні: гостроверхі піки Кавказу та Анд вкриті снігом і льодом, рівні, як стіл, вершини Кримських гір, плоска Західносибірська рівнина, звідки видно околиці на десятки кілометрів, та горбисті рівнини України. Які не схожі вони одна на одну! А неповторності їм надають дрібні форми рельєфу.

У горах виділяються окремі вершини, гірські хребти, що складаються із з'єднаних між собою гір, а також гірські долини — зниження між гірськими хребтами. Вузькі глибокі гірські долини називають гірськими ущелинами.

Гори зі шпилястими вершинами високі, за віком молоді. В них часто трапляються гірські ущелини. До таких гір належать Кавказ, Анди, Памір (мал. 43), Гімалаї з найвищою вершиною світу Джомолунгма (Еверест) — 8848 м.

Мал. 43. Гостровершинні піки Паміру

Гори з округлими вершинами складаються з м'яких гірських порід, тому мають згладжені, м'які обриси гірських хребтів, схожі на хвилі. Гірські долини неглибокі, в основному з пологими схилами. За висотою такі гори бувають середні (наприклад, Українські Карпати) (мал. 44) та низькі.

Мал. 44. Карпати

Трапляються гори з плоскими вершинами. Схили цих гір круті або східчасті. В Україні до таких гір належать Кримські (мал. 45).

Мал. 45. Кримські гори

За зовнішнім виглядом розрізняють рівнини плоскі, що мають рівну поверхню (Причорноморська, Західносибірська) і горбисті, на яких чергуються горби з улоговинами, ярами. Такі дрібні форми рельєфу властиві рівнинам України.

Висновки

1. Рельєф земної кулі дуже різноманітний. Найбільші його форми — материки та океанічні западини. В їх формуванні взяли участь внутрішні сили Землі.
2. На поверхні материків та в рельєфі дна Океану можна виділити дрібніші форми рельєфу — гори і рівнини, сучасний вигляд яких є наслідком взаємодії внутрішніх та зовнішніх сил Землі.
3. Неповторності місцевості, як в горах, так і на рівнинах суходолу, надають дрібні форми рельєфу. В горах — це окремі вершини, гірські хребти, гірські долини, на рівнинах — горби, яри, улоговини тощо.
4. Гори і рівнини суходолу розрізняють за висотою над рівнем моря, способом утворення, віком та за зовнішнім виглядом.