Грунтознавство
Термінологічний словник з грунтознавства та географії грунтів (Д-Е)
Д
- Дегідратація мінералів
- процес втрати мінералами зв'язаної води.
- Деградація фунтів
- поступове погіршення властивостей г., яке викликане змінами умов грунтоутворення в результаті природних причин або нераціональної господарської діяльності людини, що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури та зниженням родючості г.
- Дезагрегація
- руйнування грунтових структурних агрегатів під впливом механічних дій, тривалого перезволоження, набухання грунтових колоїдів, втрати гумусу, появи натрію в колоїдному комплексі та з інших причин.
- Декарбонатизація
- винос карбонатів з грунтової товщі або підгрунтя.
- Денітрифікація
- процес відновлення мікроорганізмами окиснених форм азоту в г. до газоподібних оксидів і молекулярного азоту.
- Денудація
- природний процес переміщення пухких мінеральних мас (водою, вітром, льодом, під дією сили тяжіння) з більш високих рівнів на нижчі.
- Дернина
- верхній шар цілинного грунту, густо пронизаний переплетеними живими і відмерлими коріннями та кореневищами рослин.
- Дерновий грунтотворний процес
- грунтотворний процес, який розвивається під трав'янистою рослинністю на багатих карбонатами породах в автоморфних умовах зволоження. Його особливість – накопичення гумусу, поживних речовин, створення грудкувато-зернистої структури у верхній частині профілю г.
- Дерново-глейові грунти
- напівгідроморфні г, що формуються на карбонатних породах або в умовах підтоку жорстких грунтових вод на слабо дренованих поверхнях або в пониженнях рельєфу.
- Дерново-карбонатні грунти
- найбільш характерними властивостями Д.к.г. є слабокисла або нейтральна реакція верхніх горизонтів і лужна – нижніх, високий вміст гумусу, висока насиченість основами.
- Десилікація
- процес збіднення порід або силікатів на кремній. Кінцевим продуктом Д. є мінерали з низьким вмістом кремнію, наприклад, каолініти, гіббсити.
- Десукція
- процес відсмоктування вологи з г. коренями рослин.
- Детрит
- компонент органічної частини грунту, представлений напіврозкладеними, що втратили форму і частково анатомічну будову органічними рештками. Д. неможливо відокремити від загальної маси гумусу при визначенні його вмісту в грунті.
- Дефляція
- вітрова ерозія, процес розвіювання вітром фунту, гірських порід.
- Диспергація грунту
- ступінь подрібнення г. застосуванням усіх можливих заходів, які ведуть до руйнування не тільки грунтових агрегатів, але й елементарних грунтових часток.
- Дисперсні системи гомогенні
- однорідні дисперсні системи, які характеризуються молекулярною структурою.
- Дисоціація
- розпад часточки (молекули) на два або більше різнойменно заряджених фрагменти (іони). Стосовно г. мова може йти не тільки про Д. молекул електролітів, але й про Д. колоїдів. Мається на увазі відщеплення обмінних катіонів внаслідок гідратації, що веде до набуття міцелами колоїдів від'ємного заряду.
- Дихання грунту
- ритмічний повітрообмін між г. та атмосферою, який відбувається внаслідок розширення та стискання грунтового повітря при коливаннях температури або змінах атмосферного тиску.
- Дифузія
- необоротний процес, який веде до вирівнювання концентрації речовин у дифузійному середовищі. В г. Д. протікає в твердій, рідкій та газоподібній фазах.
- Доломіт
- мінерал з групи безводних карбонатів. Формула CaMg(СО3)2. Вапняне добриво, використовують на кислих г.
- Дослід вегетаційний
- вирощування рослин у спеціальних посудинах у вегетаційному будиночку, на відкритих або закритих сіткою майданчиках, у теплицях і фітотронах для з'ясування агрохімічних та фізіологічних питань.
- Дослід польовий
- метод дослідження в польових умовах, який має за мету виявлення кількісного або якісного впливу добрив або агротехнічних прийомів на врожай с.-г. культур та параметри стану грунту.
- Добрива
- органічні та мінеральні речовини, які вносяться в грунт для поліпшення живлення і підвищення врожаю с.-г. культур.
- Добрива мінеральні
- Д., які містять макро- та мікроелементи в неорганічній формі.
- Добрива органічні
- Д., які містять поживні речовини у вигляді органічних сполук (гній, торф, компости, гноївка, пташиний послід, зелене добриво, відходи цукрового, шкіряного, рибного виробництва, міське сміття).
- Дренаж
- система горизонтальних або вертикальних підземних або відкритих водостоків (дрен) для осушення, вентиляції або зрошення та вилучення солей з г.
- Дренованість території
- природна порізаність масиву (басейну) гідрографічною мережею, ярами, балками, що забезпечує відтік гравітаційних вод.
- Дрібнозем
- найдрібніші часточки г. (менше 1 мм), наділені каталітичними властивостями.
- Друзи
- новоутворення, що являють собою об'єднання (зростки) кристалів, які розташовуються радіально та мають на поверхні добре виражені грані; в г. зустрічаються Д. гіпсу, кальциту, кварцу та ін.
E
- Едатоп
- сукупність умов середовища, що створюються грунтом.
- Едафічні умови
- грунтові умови розвитку рослин.
- Едафічні фактори
- грунтові умови, що впливають на життя організмів (родючість грунту, його зволоженість, реакція розчину, вміст солей, фізичний стан тощо).
- Едафон
- сукупність усіх живих істот, що населяють грунт.
- Едафотоп
- (від грец. edaphos – грунт та topos – місце) – педотоп, поліпедон, грунт як компонент біогеоценозу.
- Екологічна рівновага
- баланс природних або змінених людиною екологічних компонентів і природних процесів, що забезпечує стійкість екосистеми.
- Екологічні фактори
- будь-які елементи, умови зовнішнього середовища (абіотичні, біотичні, антропогенні), що впливають на живі організми.
- Екологія
- Наука, що вивчає всю сукупність взаємин організмів з їх середовищем.
- Наука про взаємозв'язки біосистем різного рівня з середовищем.
- Наука про загальні закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня та їх роль у біосфері планети.
- Екосистема
- сукупність біотичних та абіотичних елементів, пов'язаних просторово та функціонально, в результаті взаємодії яких створюється стабільна система, де відбувається кругообіг речовин та обмін енергією між живими та неживими частинами. Е. може бути різного рівня, починаючи від біосфери і закінчуючи краплиною води.
- Експозиція
- орієнтація схилів гір, балок, ярів та інших форм рельєфу відносно сторін світу і ліній горизонту. Впливає на тепловий і водний режими, характер рослинності тощо.
- Екскременти
- копроліти
- різноманітні за формою та розміром утворення (агрегати) в г., які є продуктом життєдіяльності тварин. Складаються з продуктів обміну, неперетравлених органічних решток і мінеральних часточок, захоплених разом з поживою, які пройшли через кишковий тракт тварин.
- Елементи зольні
- хімічні елементи, що входять до складу попелу з рослин і тварин. Звичайно це всі елементи, які можуть знаходитись у рослинах і тваринах, крім вуглецю, водню, кисню та азоту; останні не входять до складу попелу, бо вивітрюються при сухому спалюванні.
- Елювій
- продукти руйнування (вивітрювання) корінних порід, які залишаються на місці свого утворення.
- Еолові відклади
- осадові породи, що утворилися завдяки геологічній дії вітру. Прикладом Е.в. є наноси пісків – бархани, дюни.
- Ерозія грунтів
- процеси руйнування верхніх найбільш родючих горизонтів г. та підстилаючих порід талими та дощовими водами (водна Е.г.) або вітром (вітрова Е.г., син.: дефляція, видування). Е.г. може бути за походженням антропогенною, геологічною, іригаційною, за формою – лінійною, площинною тощо.
- Ерозія річкова
- розмив русла та підмивання берегів річки. Викликається діяльністю річкових вод.
- Ефемери
- однорічні рослини з коротким, як правило, весняним періодом розвитку.