Несприятливі метеорологічні явища в Україні. Вікові зміни клімату України

Несприятливі метеорологічні явища в Україні

Чималої шкоди господарству і населенню України завдають несприятливі метеорологічні явища. Вони мають значну територіальну відмінність та інтенсивність, по-різному виявляються в певні пори року. У теплий період часто проходять грози, кількість яких на рівнинній частині становить 23-30, а в горах — 26-37 на рік. Причому найбільше гроз буває у найтепліші місяці (червень, липень) — близько 50%.

У холодний період (грудень-лютий) гроз в Україні практично не буває, в березні і жовтні бувають дуже рідко. В західних і південно-західних районах лише два місяці майже не буває гроз, а в інших регіонах — три-чотири місяці.

У зимовий період для України характерні хуртовини. Їх кількість коливається від 3 до 22. Найчастіше вони виникають у північно-східній частині держави, у південно-західному напрямі їх повторюваність та інтенсивність поступово зменшуються.

Для східної і південної частини України характерні несприятливі кліматичні умови, спричинені посухою. Посуха — явище, зумовлене тривалою нестачею опадів при підвищенні температури повітря і його низькій вологості в теплий період року. Вона найчастіше трапляється на півночі Криму і в південно-східній частині країни. У центральній і східній частинах України посухи виникають значно рідше.

У східних і південних районах України спостерігаються суховії — сухі гарячі вітри, коли різко зростає випаровування води живими рослинами, що завдає значної шкоди сільському господарству. Швидкість вітру при цьому перевищує 5 м/с. Суховії виникають у другій половині весни і дмуть аж до вересня. Найбільше суховіїв (понад 40 за рік) буває на крайньому сході в межах майже всієї Луганської (крім крайньої північно-західної її частини) і південно-східної території Донецької областей та центральної частини Криму. Створення полезахисних смуг і деякі додаткові агротехнічні заходи знижують негативний вплив суховіїв.

В Україні впродовж весни і на початку осені бувають пилові бурі, коли швидкість вітру досягає понад 10 м/с. Пересічна річна їх тривалість — 10-12 днів, зрідка — понад 20 днів. Під час пилових бур підвищується температура повітря, знижується видимість, гинуть чи ушкоджуються сільськогосподарські культури. Часом пилові бурі охоплюють дуже значні площі південної частини України (мал. 30). Наприклад, пилова буря 1969 р. призвела до загибелі сільськогосподарських культур на площі 5 млн га. Особливо великої шкоди вона завдала Запорізькій, Херсонській, Донецькій областям, тобто південно-східній частині України. Вітрова ерозія тут охопила понад 6 млн га.

Мал. 30. Пилова буря

Завдають збитків лісовому, рибному, міському і санаторно-курортному господарствам, сільськогосподарському виробництву і транспорту окремих, особливо гірських районів, селеві потоки. Селі — короткочасні бурхливі паводки на гірських річках, що несуть грязьо-кам'яний матеріал. Районами найбільшого поширення селевих потоків є високо- та середньогірні райони Карпат і Південного берега Криму. Селі часто завдають великої шкоди — замулюють водосховища, руйнують будівлі і споруди, вкривають відкладами сільськогосподарські угіддя тощо.

Снігові лавини характерні для вершин і хребтів Карпат та Головного пасма Кримських гір. У Карпатах снігові лавини найчастіше бувають у районах Чорногори, Свидовця, Рахівських і Гринявських гір, Чивчинських Карпат, тобто у південно-східній частині. У Криму місцями сходження лавин є плосковершинні плато Кримських гір.

Великі снігові лавини мають значну руйнівну силу, пошкоджують лісові масиви, загачують річки, засипають шляхи, руйнують інженерні споруди, будівлі. Снігові лавини сходять у Карпатах переважно у лютому — березні, особливо під час різкого підвищення температури.

Характерною ознакою кліматичних процесів в Україні є тумани. Загальна кількість днів з туманами коливається в межах 37-113 за рік, причому зміни по території відбуваються плавно і поступово. Найчастіше вони бувають у південно-східній частині країни. Найбільше днів з туманами спостерігається в грудні — січні. Саме на ці місяці припадає майже половина днів з туманами, що бувають у холодний період. Травень — липень — місяці з мінімальною кількістю днів з туманами в Україні.

Зливові дощі випадають майже на всій території України. Найбільше сумарних опадів на одну зливу зафіксовано в Карпатах (понад 300 мм), Придніпров'ї, на Подільській височині, в Кримських горах (понад 180 мм). Інтенсивні і тривалі зливові дощі завдають великої шкоди господарству, призводять до затоплення значних площ, особливо в Закарпатті, Передкарпатті, на Поліссі, змивають ґрунти тощо.

Найбільший в Україні в XX ст. паводок був викликаний інтенсивними зливовими дощами на початку листопада 1998 р. в Закарпатті. Тоді тут була затоплена значна територія (майже 200 населених пунктів). Повінь завдала великої шкоди господарству і населенню.

Град найчастіше випадає в центральній частині західних областей України, Закарпатті, Кримських горах, дуже рідко — в Північному Криму і приморських районах Одещини, Миколаївщини, Херсонщини.

Переважна рівнинність і відкритість території України безпосередньо впливають на кліматичні процеси, призводять до безперешкодного проникнення повітряних мас, які приносять сюди то холод півночі, то тепло півдня, то вологу із заходу і низьку відносну вологість повітря із сходу. Винятком є лише невеликі території півдня Криму, а також Закарпаття, які захищені Кримськими і Карпатськими горами від впливу холодних повітряних мас.

1. Які несприятливі метеорологічні явища спостерігаються в Україні?
2. Які несприятливі метеорологічні явища спостерігаються в Карпатах і Криму? У вашій місцевості?
3. Якої шкоди завдає сільському господарству України град?

1. Поясніть, чим спричинюються посухи, суховії, пилові бурі.
2. Назвіть регіони України, що найчастіше затоплюються, і поясніть чому.

Пори року

Зима у Північній півкулі характеризується великою різницею температури повітря між Атлантичним океаном і центральними районами Євразії, зниженням атмосферного тиску в районі Ісландії та його підвищенням поблизу Азорських островів і в Сибіру. Це справляє прямий вплив на кліматичну ситуацію в Україні. Через її територію з південного заходу на північний схід проходить смуга високого тиску (приблизно по лінії Балта — Дніпропетровськ — Луганськ). На північний захід від цієї смуги мають найбільше поширення порівняно теплі і вологі повітряні маси, які спричинюють хмарність і відлиги, на південний схід, де переважає вплив антициклонів, температура помітно знижується внаслідок переміщення повітря з Сибіру і досить інтенсивної втрати тепла в умовах безхмарності. Зими тут, як правило, без відлиг, з низькою вологістю повітря.

Весна в Україні здебільшого починається раптово. Збільшення кута падіння сонячних променів і тривалості дня призводить до загального потепління. Зниження тиску в Азії активізує вплив на Україну теплих південно-західних і південно-східних повітряних мас. Починається і завершується танення снігу, що призводить до розливу річок (мал. 31), настає період вегетації. Однак приморозки можливі до кінця травня. У південно-східній частині України — посухи.

Мал. 31. Повінь навесні на р. Ірпінь

Але скрізь в Україні весна прекрасна пора року. Вона несе нове життя, вселяє надії. Голоснішає пташиний спів.

Упродовж літа в Україні активізуються впливи західних повітряних мас — як вологих (переважно на початку літа), так і сухих (з другої половини літа, внаслідок посилення впливу Азорського максимуму). В червні і липні випадають максимальні місячні опади, у серпні їх кількість зменшується. Однак упродовж літа можливі тривалі бездощові періоди, особливо в південно-східній частині України, що зумовлює формування ґрунтових і атмосферних посух. Літо — період дозрівання зернових (мал. 32).

Мал. 32. Літо в Лісостепу

Осінь характеризується поступовим зниженням температури. Поволі активізується вплив Сибірського антициклону, який витісняє з України більш вологі західні повітряні маси. Настає порівняно тепла осінь («бабине літо»), яка завершується тривалими дрібними дощами та холодними осінніми туманами. З другої половини вересня починаються нічні приморозки, кількість та інтенсивність яких поступово зростає. Наприкінці листопада з'являється сніговий покрив.

Вікові зміни клімату

На основі історичних документів (літописів, описів очевидців, матеріалів подорожей, повідомлень, листів, спостережень) можна відтворити певну кліматичну ситуацію в минулі століття. Вважають, що раніше клімат України, особливо в її південних степових районах, був вологішим, зими — холоднішими (наприклад, у XIV-XVI ст. Чорне море, протоки Босфор і Дарданелли вкривалися кригою; останнє замерзання Босфору зафіксовано в 1621 р.).

З початку XX ст. температура поступово підвищується в усіх північних широтах, особливо взимку. В 30-х роках XX ст. пересічна температура повітря порівняно з кінцем XIX ст. зросла на 0,6°С. Під час потепління зменшилася кількість опадів, почастішали посухи. З 50-х років почалося поступове зниження температури, збільшення кількості опадів.

1. Що спільного і відмінного у температурі весни й осені в Україні?
2. Які вікові зміни клімату спостерігаються в Україні?

1. Схарактеризуйте особливості зимового і літнього періодів в Україні.
2. Схарактеризуйте пори року в своїй місцевості.