Фізико-географічні області Кримських гір. Природоохоронні об'єкти Кримських гір

Фізико-географічні області Кримських гір

Кримські гори поділяються на три фізико-географічні області:

Кримську передгірну лісостепову,
Головне гірсько-лучно-лісове пасмо і
Кримську південнобережну субсередземноморську.

Кримська передгірна лісостепова область займає Внутрішнє і Зовнішнє пасма Кримських гір і межує зі степовим Кримом. Внутрішнє і Зовнішнє пасма утворилися в кіммерійську епоху горотворення (мал. 100).

Мал. 100. Внутрішнє пасмо Кримських гір — куеста

Внутрішнє пасмо річки розчленовують на глибокі долини — каньйони (Бельбецький, Качинський). Поширені гори-останці, зокрема Чуфут-Кале, Тепе-Кермен, Ескі-Кермен. Спостерігаються химерні форми вивітрювання, в тому числі і печери-гроти. Трапляються низькогірні дубові ліси з типчаково-різнотравним покривом.

У ландшафтній структурі Зовнішнього пасма переважають місцевості різнотравно-типчакові степові на малопотужних чорноземах і лісочагарникові на дерново-карбонатних і коричневих ґрунтах.

Фізико-географічна область добре освоєна: поширені сади, виноградники, посіви зернових культур. Тут знаходяться такі великі міста Криму, як Севастополь і Сімферополь.

Головна гірсько-лучно-лісова фізико-географічна область — найвища частина Кримських гір. Вона витяглась на 180 км з заходу на північний схід. Ширина її становить 15-30 км. Північні схили області пологі, південні — стрімкі, обриваються до Південного берега Криму. Тут знаходяться найвищі і найвідоміші вершини Кримських гір (мал. 101) та столоподібні масиви яйл. На яйлах поширені карстові форми рельєфу. Їх налічується близько 900. Тут беруть початок майже всі річки півострова — Альма, Кача, Бельбек, Біюк-Карасу, Салгир, Чорна та ін.

Мал. 101. Ай-Петрі

Головне пасмо характеризується висотною поясністю ландшафтів. Верхній пояс утворюють закарстовані середньогір'я з чорноземовидними і дерново-буроземними ґрунтами під буково-грабово-сосновими лісами та луками. На схилах переважають дубові ліси, вздовж північного підніжжя — грабові. Характерні численні рідкісні, реліктові та ендемічні види рослин і тварин. Багато заповідних територій та об'єктів.

Кримська південнобережна субсередземноморська фізико-географічна область — вертикальна природна область південного схилу Головного пасма Кримських гір до висоти 500-1500 м. Місцями прибережжя розширюється і утворює амфітеатри. Найбільшими з них є Ялтинський (шириною близько 12 км), Алуштинський, Гурзуфський. На крутих схилах гір поширені зсуви, обвали.

Клімат пологих прибережних територій середземноморський. Зима тепла, волога. Південний берег Криму — один з найтепліших регіонів України. О лади незначні, більше ви падають зимою. Природна рослинність займає невеликі площі. Поширені низькорослі ліси з дуба пухнастого, деревовидного ялівця, дикої фісташки, суничного дерева. Багато ксерофітних чагарників і напівчагарників. Подекуди трапляється вічнозелена рослинність (суничник дрібнолистий, рускус пантійський, чист кримський). Багато паркових насаджень: кипариси, кедри, магнолії, платани та ін. Значні площі знаходяться під виноградниками і плантаціями ефіроолійних культур. На Південному березі Криму багато заповідних об'єктів. Це важливий рекреаційний район.

З яких фізико-географічних областей складаються Кримські гори?

Порівняйте Кримську передгірну лісостепову область з Головною гірсько-лучно-лісовою (особливості рельєфу, ландшафти, освоєння).
Схарактеризуйте Кримську південнобережну субсередземноморську фізико-географічну область.

Природоохоронні об'єкти Кримських гір

У Кримських горах багато природно-заповідних територій. Частка природно-заповідного фонду тут майже втричі більша, ніж у цілому в Україні.

Великим природним багатством Кримських гір є лісові ресурси. В лісових районах, що займають близько 40% площі гір, створено природоохоронний фонд різного рівня заповідності.

Найбільшим природно-заповідним об'єктом Кримських гір є Кримський природний заповідник, створений у 1991 р. на базі Кримського державного заповідно-мисливського господарства. Кримський природний заповідник займає велику площу (42 тис. га). Охороняються ліси, які мають водоохоронне значення, а також луки яйл. Більша частина площі заповідника розміщена в межах Головного пасма. До складу заповідника входять також рівнинні території і частина акваторії Каркінітської затоки з Лебедячими островами. Найбільшими є площі дубових і букових лісів.

Другим за величиною є Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, створений у 1973 р. Він простягається довгою (близько 40 км) вузькою (2-6 км) смугою вздовж Південного берега Криму і частково займає плоску поверхню Ай-Петринської яйли (на південний захід від Фороса — до Гурзуфа). У заповіднику багата рослинність, в тому числі і рідкісні види. Основну площу заповідника займають ліси, видовий склад яких формується під впливом висотної поясності. У приморських районах і в нижній частині гір переважають ксерофітні деревостани північно-середземноморського типу. Ростуть кипариси, платани, вічнозелені чагарники тощо. Вище поширені ліси з кримської сосни, які з висотою змінюються на букові і буково-грабові деревостани.

Створений у 1979 р. Карадазький природний заповідник розміщений у східній приморській частині Кримських гір на масиві Карадаг (мал. 102). Його площа 2,9 тис. га. Заповідник є мінералогічним природним музеєм. Тут знайдено понад 30 мінералів (яшма, агат, аметист, гірський кришталь, сердолік та ін.). Ліси займають центральну підвищену територію, максимальна висота якої становить 575 м (г. Свята), а також північно-західну частину заповідника. В лісах переважає дуб. Охороняються також різнот-равно-ковилово-злакові степи, а також рідколісся. Багатий тваринний світ. Тут налічується 28 видів ссавців, 184 — птахів, є плазуни, земноводні. Водяться козуля, дика свиня, лисиця, куниця, білка, заєць-русак, їжак, з птахів — шпак, синиця велика, дрізд чорний, зяблик та ін.

Мал. 102. Карадазький природний заповідник

У Кримських горах поблизу Ялти у 1973 р. організовано невеликий природний заповідник Мис Мартьян (мал. 103). Разом з акваторією Чорного моря його площа становить 240 га. Заповідник розташований на схід від Ялти на Південному березі Криму. Охороняється середземноморська рослинність, в тому числі ендеміки. Більша частина території заповідника вкрита лісом, решта — рідколіссям з реліктового ялівцю. З тварин охороняються куниця кримська кам'яна, лисиця кримська гірська, білка, заєць-русак, їжак, миша лісова, ящірки кримська і скельна, з птахів — сойка, дрізд-омелюх, синиця чорна, сапсан та ін.

Мал. 103. Заповідник Мис Мартьян

На особливу увагу заслуговує Нікітський ботанічний сад, розміщений на схід від Ялти (поблизу селища Ботанічне), який має площу 1000 га; на півдні він безпосередньо підходить до Чорного моря. Тут зібрано унікальну колекцію субтропічної флори. Проводиться велика наукова робота з акліматизації рослин. Сад відкритий для відвідувачів.

Чим пояснюється велика зосередженість в Кримських горах природоохоронних об'єктів?

Покажіть на фізичній карті України заповідні території Криму.
Схарактеризуйте Кримський природний і Ялтинський гірсько-лісовий заповідники.
Опишіть Карадазький природний заповідник.