Фізична географія України
Словник основних географічних термінів і понять. А-Е
- Абразія
- руйнування берегів водойм хвилями.
- Абсолютна (повна) вологість повітря
- кількість водяної пари в грамах, що може міститися в 1 м куб повітря при даній температурі.
- Авгіт
- породоутворюючий мінерал класу силікатів, зеленувато-чорного кольору з скляним блиском.
- Азональність
- поширення певного природно-географічного явища незалежно від зональної специфіки даної території.
- Акваторія
- ділянка водної поверхні у визначених межах.
- Акліматизація
- пристосування рослин і тварин до нових умов існування.
- Алювій
- відклади у долинах, нагромаджені водними потоками і стоячими водами (галька, гравій, пісок, глина).
- Антициклон
- область підвищеного атмосферного тиску в помірних широтах. Найвищий тиск у центрі антициклону і знижується до його краю. Повітря рухається по спіралі від його центра; у Північній півкулі — за годинниковою стрілкою. Характеризується переважно малохмарною, взимку морозною, влітку жаркою погодою.
- Антропоген (антропогеновий період)
- сучасний період (останній період кайнозою) геологічного літочислення, що триває й досі.
- Антропогеновий рельєф
- рельєф, створений або змінений людиною.
- Аргіліти
- група гірських порід, що утворилися внаслідок ущільнення і цементації глини.
- Ареал
- зона поширення певного явища чи процесу, видів тварин, рослин, корисних копалин тощо.
- Базальт
- темна, переважно дрібнозерниста тверда вивержена (магматична) гірська порода. Використовують як будівельний матеріал. Поширений на Рівненщині, Вінниччині та ін.
- Базис ерозії— рівень водного басейну (річки, озера, моря), куди впадає водний потік. Головний базис ерозії
- Світовий океан.
- Байрачні ліси
- ліси південної і центральної частин України, поширені в балках. Переважають широколисті ліси (дуб, клен, липа та ін.).
- Баланс
- рівновага, урівноважування; система показників, що характеризують співвідношення елементів у будь-якому явищі, що постійно змінюється (наприклад, водний баланс).
- Баричний градієнт (барометричний градієнт)
- показник, що відповідає зміні атмосферного тиску над поверхнею землі на одиницю відстані по вертикалі (вертикальний градієнт) і по горизонталі (горизонтальний градієнт).
- Баричний ступінь (барометричний ступінь)
- відстань по вертикалі в метрах, яка відповідає зміні атмосферного тиску в 100 Па.
- Біогеографія
- наука про закономірності поширення й розподілу рослин і тварин на земній кулі.
- Біота
- сукупність живих організмів рослинного і тваринного походження, об'єднаних спільною зоною поширення.
- Біоценоз
- історично сформована і взаємопов'язана сукупність рослин і тварин, що населяють певні ділянки земної поверхні з більш-менш однаковими умовами існування.
- Бурштин
- метаморфізована викопна смола хвойних дерев.
- Верховина
- назва пологохвилястих низькогірних малолісистих місцевостей в Українських Карпатах.
- Випаровуваність
- можливе випаровування вологи при повному її запасі (кількість міліметрів води, що випарилася).
- Вир
- вихровий рух води на окремих ділянках водотоків і водойм, що виникає внаслідок злиття двох потоків чи течій, а також у зв'язку з нерівностями рельєфу дна, під впливом сильних підводних джерел тощо.
- Витрата води (стік) річки
- об'єм води (м куб), що спливає за певний час (с) через її поперечний переріз (м куб/с). Витрати води в річці за один рік оцінюються як річний стік.
- Вікова зміна клімату
- зміна клімату впродовж кількох століть.
- Вітровий режим
- комплексна характеристика вітру певної території.
- Габро
- гірська порода магматичного походження, що складається переважно з плагіоклазу і піроксену. Використовують як облицювальний матеріал. Переважно сірого кольору. Трапляється в межах Українського щита.
- Галофіти
- рослини, що пристосувались до життя на дуже засолених ґрунтах.
- Ген
- спадковий фактор, одиниця спадкового матеріалу, який передає батьківські властивості та ознаки нащадкам. Сукупність усіх генів організму становить його генетичну конституцію — генотип.
- Геоботаніка
- наука про рослинні угруповання (фітоценози), їхній склад, будову, історію розвитку, розподіл по території, взаємозв'язки між собою і з навколишнім середовищем.
- Геодезія
- наука про методи визначення форми, розмірів і гравітаційного поля Землі, зображення земної поверхні на планах і картах, вимірювання на місцевості.
- Геологія
- комплекс наук, що вивчають склад, будову та історію розвитку Землі.
- Геоморфологія
- наука про рельєф земної поверхні.
- Гідрогеологія
- наука про підземні води, процеси формування їх, фізичні властивості та хімічний склад, умови залягання й закономірності поширення.
- Гідрологія
- наука про природні води, явища і процеси в них.
- Гіпс
- мінерал класу сульфатів, білий з скляним блиском, а коли є домішки — забарвлений у різні кольори. Використовується у будівництві, для виготовлення скульптурних виробів, гіпсування ґрунтів тощо.
- Гіпсометрія
- метод визначення і відображення рельєфу земної поверхні за допомогою горизонталей (на географічній карті) чи профілів.
- Глеєві ґрунти
- низькородючі, кислі, перезволожені ґрунти з вираженим безструктурним малопористим горизонтом.
- Гнейс
- метаморфічна тверда гірська порода, що складається переважно з польового шпату, кварцу, кольорових мінералів. Трапляється в Українському щиті. Застосовують як будівельний матеріал.
- Горст
- трохи підійнята порівняно з сусідніми, що осіли, витягнута ділянка земної кори, обмежена скидами.
- Грабен
- опущена щодо сусідніх ділянок витягнута частина земної кори.
- Граніт
- магматична зерниста різнобарвна кристалічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату, плагіоклазу, кварцу. Широко використовують у будівництві, для спорудження архітектурних об'єктів, як облицювальний матеріал. Трапляється в Українському щиті (відомий своєю високою якістю житомирський граніт).
- Грот
- невелика печера з широким входом і склепінчастою стелею.
- Ґрунтознавство
- наука про ґрунти.
- Грязьові вулкани
- конусоподібні утвори, з яких на поверхню виходять грязь (переважно глина) і горючий газ. Трапляються переважно на Керченському півострові, а також поблизу Івано-Франківська (Старуня).
- Гумус
- органічна частина ґрунту, перегнійні речовини в ньому, що утворюються внаслідок розкладання органічних решток.
- Деградація
- рух назад, занепад, втрата якихось властивостей, погіршення (наприклад, деградація ґрунтів).
- Делювій
- продукти вивітрювання гірських порід, змита порода. Нагромаджуються біля підніжжя гір і височин.
- Дендрологія
- наука про деревні рослини.
- Денудація
- сукупність процесів руйнування гірських порід водою, вітром тощо і переміщення продуктів руйнування в пониззя.
- Дернина
- верхній шар ґрунту, переплетений корінням багаторічних трав.
- Джоуль
- одиниця кількості теплоти. 1 Дж = 0,24 кал.
- Діабаз
- магматична гірська кристалічна порода зеленого або темно-сірого кольору, що складається з плагіоклазу та авгіту. Застосовують як будівельний матеріал.
- Діброва
- ліс на родючих ґрунтах, в якому переважає дуб з супутніми широколистими породами — кленом, липою, ясенем, грабом.
- Доломіт
- переважно осадова світлозабарвлена гірська порода, що в основному складається з карбонатів кальцію і магнію.
- Дренаж
- різновид осушення (через канали чи дрени — підземні труби), система заходів, призначених для відведення води з ґрунту.
- Екзогенний процес
- геологічний процес, зумовлений дією зовнішніх сил Землі (моря, річок, вітру, опадів тощо).
- Екзоти
- рослини чи тварини, ввезені з інших країн у райони, де їх раніше не було. Коли екзоти набувають значне поширення в місцевій флорі і фауні, їх більше не називають екзотами.
- Економіка
- господарство певного району, країни, світу;
- наука, що вивчає народне господарство та умови виробництва.
- Економічна географія
- наука, що вивчає закономірності географічного розміщення виробництва, умови і особливості його розвитку в різних країнах і районах.
- Експозиція схилу
- положення схилу щодо сторін світу.
- Елювій
- продукти руйнування (вивітрювання) корінних гірських порід, які залишаються на місці свого утворення.
- Ендемік
- рослина або тварина, поширена лише на невеликій території, в певній місцевості.
- Ендогенний процес
- геологічний процес, зумовлений впливом внутрішньої теплоти Землі.
- Еон
- найпротяжніша одиниця часу в геологічній історії Землі: охоплює тривалий час її розвитку (понад 1 млрд років).
- Ерозія
- руйнування (розмивання, змивання) гірських порід проточною водою. Розрізняють площинну, лінійну і бічну (підмивання берегів) ерозію.
- Етнографія
- галузь історичної науки, яка вивчає культуру і побут народів світу, розселення та культурно-побутові зв'язки.