Загальна характеристика господарства
ПАР — індустріально-аграрна країна. Головним сектором матеріального виробництва є промисловість, причому в обробних галузях зайнято більше людей, ніж у видобувних. На сільське господарство припадає лише 13 % зайнятих.
Обробна промисловість практично повністю задовольняє місцевий попит на традиційні товари, включаючи метал, металовироби, хімічні продукти, машини і транспортні засоби. Є заводи, де складають автомобілі. Імпортується лише новітня техніка, малосерійне промислове та гірничовидобувне обладнання. Обробна промисловість сконцентрована в районі Вітватерсранду, в метрополітенах Кейптауна, Дурбана та Порт-Елізабета.
Добувна промисловість ПАР — експортна галузь і постачальник іноземної валюти. На експорт іде 86 % продукції видобувної промисловості, і за вартістю це 1/2 загального експорту ПАР. З того часу, як у 80-х роках XIX ст. були відкриті поклади золота та алмазів, саме добувна промисловість стала рушійною силою розвитку країни. Безпосередньо в ній зайнято 750 тис. чоловік, в тому числі на золотих рудниках — 400 тис. Видобувають та експортують золото, платину, залізну руду, мідь, свинець, цинк, нікель, кобальт, титан, сурму, фосфорити, алмази, уран. Найвідомішими є золото- та алмазовидобувні галузі. В країні зосереджено 62 % світових запасів золота. Видобуток становить 600 т на рік (максимальним він був у 1970 p. — 1000 т). Головним районом золотовидобувної промисловості є Вітватерсранд з центром в Йоганнесбурзі, видобування алмазів — округи Кімберлі і Прем'єр.
В ПАР немає ні нафти, ні природного газу, але є достатня кількість високоякісного кам'яного вугілля. Це головний енергоресурс країни. На ньому працюють ТЕС і з нього виробляють синтетичне рідке паливо. Частина вугілля експортується. Діє перша на Африканському континенті АЕС.
Сільське господарство майже повністю задовольняє місцеві потреби. Головними зерновими є кукурудза і пшениця. За поголів'ям овець та експортом вовни, в тому числі й мохеру, ПАР стоїть в одному ряду з Австралією, Новою Зеландією та Аргентиною. На експорт йдуть також фрукти, вина і тростинний цукор.
В країні три головні сільськогосподарські райони: Високий Велд, Верхнє Карру і узбережжя. Високий Велд («велд» — від голландського «поле», або «степ») — частина внутрішнього плоскогір'я на захід від Драконових гір. У природному стані це високотравний степ на зразок північноамериканських прерій. Тут знаходиться знаменитий «Кукурудзяний трикутник» — район кукурудзи і великої рогатої худоби. Верхнє Карру («карру» — місцевою мовою «голий») — напівпустельні степові простори на заході країни — район екстенсивного вівчарства. Узбережжя між Кейптауном на заході та Дурбаном на сході — район винограду, фруктів та цитрусових, а на вологому сході — і цукрової тростини.
У сільському господарстві ПАР різко розрізняються два сектори: європейський та місцевий. Середній розмір «білих» ферм — 920 га, для них характерні наймана праця, сучасні методи і товарне виробництво. Вони займають найкращі землі в головних сільськогосподарських районах. В «хоумлендах» середній розмір ферм — 20 га. Продуктивність їх надзвичайно низька, це споживчі екстенсивні господарства.
Міста
Міста ПАР були засновані в колоніальну епоху європейцями. Розплановані вони і забудовані за європейськими, а зараз і амери¬канськими зразками. їх соціальна інфраструктура (учбові та медичні заклади, бібліотеки, картинні галереї, музеї тощо) цілком сучасна. Як правило, це охайні, приємні та зручні для життя поселення. Але поруч з ними завжди існували і продовжують існувати так звані «тауншіпи» — гетто, де окремо від білого населення жили банту. Життя в «тауншіпах» мало чим відрізняється від умов життя місцевого населення в інших країнах Африки на південь від Сахари.
Кейптаун (1,5 млн жителів) — перше європейське поселення у Південній Африці, засноване голландцями в 1652 р. Місто лежить на важливих морських шляхах з Європи в Азію та Австралію, хоча після відкриття Суецького каналу значення його як проміжного порту зменшилося. Упродовж тривалого часу Кейптаун був найбільшим містом і «воротами» в ПАР і всю Південну Африку. Зараз це порт, управлінський, торговий і промисловий центр з широкими культурними та рекреаційними функціями. Оточуюча його природна зона — сухі субтропіки.
Дурбан розташований на узбережжі Індійського океану на межі вологого субтропічного і тропічного поясу. Це промисловий центр і одночасно центр рекреаційної зони, а також найбільший порт країни, який дає найкоротший вихід у море для Вітватерсранду.
Йоганнесбург (1,7 млн жителів) знаходиться у північній частині країни в центрі Вітватерсранду (або просто Ранду). Ранд — найбільше в світі родовище золота. З 1885 по 1980 р. тут було видобуто 36 тис. т золота, це 1/3 його світового видобутку. Золото породило Йоганнесбурґ і зробило його найбільшим містом ПАР і головним фінансовим, торговим, промисловим і транспортним центром. Це єдиний приклад тривалості поселення, що виникло поруч з родовищем золота. Причини — розміри самого родовища, вигідне транспортно-географічне положення та інші мінеральні багатства району. Йоганнесбурґ має центральне стосовно країни та її населення положення, поруч значні поклади кам'яного вугілля, залізних руд та інших мінералів. Окрім золота, тут видобувають уран. Вітватерсранд, який витягнувся зі сходу на захід на 100 км, став головним індустріальним районом країни. Характерно, що тут зосереджена не тільки видобувна промисловість, яка працює на експорт, а й обробна.
За 60 км на північ від Йоганнесбурга розташована столиця Преторія. В 1993 р. ці два міста разом з районом Вітватерсранд були об'єднані і виділені в окрему провінцію Ґотенг. За площею вона найменша — 1,6 % території ПАР (18,8 тис. км2), але в ній проживає 17 % населення (7 млн чоловік) і створюється 2/5 ВНП країни.