Загальна характеристика
Величезна територія Єгипту практично не має природних опадів і являє собою пустелю. Але її перетинає Ніл — одна з наймогутніших рік світу. Саме Ніл дає життєву силу країні. Старогрецький вираз «Єгипет є даром Нілу» справедливий і сьогодні. В долині й, особливо, в дельті Нілу зосереджене все життя Єгипту. Середня густота населення тут перевищує 1550 чоловік на 1 км кв і є однією з найвищих у світі.
Єгипет вважають однією з колисок людської цивілізації. 5000 років тому в долині Нілу вже існували державні утворення і розвинені на той час продуктивні сили й культура. Згодом майже 3000 років ця територія знаходилась під владою чужинців. Незалежним Єгипет став у 1953 р. З того часу він відіграє важливу роль на Близькому Сході і в арабському світі.
Сучасні єгиптяни вважають себе арабами. Але одночасно вони є нащадками стародавніх єгиптян, хоча на них, як на етнічну відокремленість, не могли не вплинути численні іноземні завоювання. Після арабського завоювання в VII ст. вони сприйняли близьку їм арабську мову.
Незважаючи на позитивні зміни, Єгипет залишається слаборозвиненою країною, рівень його розвитку лише трохи вищий від середньоафриканського. Третина зайнятого населення працює в аграрному секторі. Для сільського господарства використовують 2,4 млн га земель, тобто на кожного жителя країни припадає лише 0,04 га. Це одна з найменших норм у світі. За своїм характером сільське господарство Єгипту є таким же трудоінтенсивним, як і сільське господарство Китаю чи Кореї. Середній розмір земельних наділів — 0,8 га, а на одного працюючого припадає 0,5 га. Технічне оснащення виробництва мінімальне. Штучне зрошення дозволяє використати переваги тропічного клімату і родючого нільського алювію та отримувати два-три врожаї на рік.
Системи зрошення в Єгипті не змінювались майже 5000 років. Під час повені води Нілу затоплювали розбиті на окремі обваловані ділянки поля, приносячи на них вологу і родючий мул. Але така «басейнова» система давала можливість одержати лише один врожай на рік. Тому вже в XIX ст. басейнову систему почали потроху змінювати системою водосховищ та каналів, які б могли давати на поля воду впродовж всього року. Побудова Асуанської греблі (1968 р.) за допомогою колишнього Радянського Союзу дала змогу завершити перехід на нову систему. Гребля і створене нею водосховище збільшили площі зрошуваних земель майже на 1 млн га. Проте використання вод такої могутньої ріки, як Ніл, і зараз має чимало складних проблем.
Головними зерновими культурами Єгипту є кукурудза, рис і пшениця. Вирощують також різноманітні овочі та фрукти, фініки і фуражні культури — трави. Свого хліба не вистачає і його імпортують у значних обсягах. Томати, цибуля і цитрусові надходять на ринки Західної Європи взимку. Головною експортною культурою є тонковолокнистий бавовник, посіви якого форсувались англійцями в XIX ст., коли Громадянська війна в США призвела до дефіциту бавовни на світовому ринку. Єгипет і зараз є одним з головних експортерів бавовни.
Вартість продукції добувної і обробної промисловості в країні вдвічі більша від вартості продуктів аграрного сектора. Єгипет увійшов до числа нафтовидобувних країн. Працює Асуанська ГЕС. Місцеві підприємства виробляють сталь, добрива, ліки. Важливими залишаються традиційні — текстильна і харчова галузі. Головними промисловими центрами є Каїр і Александрія.
Каїр (10 млн жителів) — одне з найбільших міст світу. Засноване воно арабами в 969 р. н.е. на правому березі Нілу, там, де починається дельта цієї ріки. Але перша столиця Стародавнього Єгипту існувала на цьому ж місці ще за 3100 р. до н.е. Сучасний Каїр має дві частини: стару і нову. Нова — на острові посередині Нілу і на лівому березі — має сучасний європейський вигляд. Це район державних установ, посольств, готелів, музеїв та учбових закладів. Стара — типове середньовічне перенаселене і бідне арабське місто з традиційними критим базаром, мечетями та мінаретами. Але саме тут знаходяться і найвизначніші історичні пам'ятки міста. В Каїрі розташована штаб-квартира Ліги арабських держав. Університет і мечеть Аль-Азхар — головний осередок наук ісламського світу. Єгипетський музей і Музей ісламського мистецтва мають унікальні колекції і зараховані до найбільших у світі.
Визначні пам'ятки
У Каїрі — Єгипетський музей, обеліск Рамзеса II, Каїрська башта, коптська церква Св. Варвари, Коптський музей, церква Св. Марії, грецька православна церква Св. Георгія, мечеть Амра, Музей ісламу, мечеть Ібн-Тулуна, мечеть султана Хасана, Каїрська цитадель, Блакитна мечеть, кладовище Місто Мертвих (захоронення починаючи з II тис. до н. э.); храмові ансамблі Луксора і Карнака, гробниці «Долини царів», в Гізі — ансамбль пірамід (III тис. до н. е.) і Сфінкс. Єгипет — країна таємниць і загадок, багато з яких ще не розгадані.
Корисна інформація для туристів
Єгипет — країна з мусульманським устроєм життя, і це треба враховувати, знаходячись там. Під час молитви не мусульманам не рекомендується входити в мечеть. При вході в неї необхідно роззутись. У жінок голова має бути покрита.
Обтягуючі джинси, міні-спідниці, глибокі декольте сприймаються єгиптянами як привід для залицяння. Це треба враховувати при спілкуванні з місцевими чоловіками і не давати приводу для докучань.
Не рекомендується їсти, пити і палити в суспільних місцях в період Рамадану — релігійного посту мусульман.
Релігійні канони ісламу зобов'язують утримуватися від алкоголю, тому пропозиція випити може бути сприйняте як образа. В усякому разі, потрібно добре знати людину, якій ця пропозиція робиться.
Щоб сфотографувати жителя Єгипту, обов'язково треба запитати у нього дозвіл. Це зв'язано у тому числі і з тим, що Коран забороняє зображати людей.
При появі яких-небудь проблем перш за все треба звертатись до супроводжуючого групи, гідові або службовцеві готелю, а не намагатися вирішити їх самостійно.
У конфліктних ситуаціях дуже ефективно діє фраза «I call police» («Я покличу поліцію»). По допомогу завжди можна звернутися до охоронця будь-якого закладу, поліцейського або військового на вулиці. Авторитет поліції і взагалі людей у формі в Єгипті дуже високий.
За дрібні послуги в Єгипті прийнято давати чайові (бакшиш) — зазвичай в межах 1 фунта.