Внутрішні відмінності
Росія складається з двох великих регіонів: Європейської та Азіатської частини, що істотно відрізняються не тільки природними та історичними особливостями, а й рівнем, проблемами та перспективами розвитку.
Європейська Росія, що займає 25% території, має 79% населення. Тут знаходяться 12 міст-мільйонерів, більша частина великих міських агломерацій. На європейський регіон припадає 90% наукових досліджень, 85% випуску промислової та сільськогосподарської продукції. Тут споживається основна частина електроенергії, металу, продукції обробної промисловості і сільського господарства.
Азіатська Росія займає 75% території, а концентрує 21% населення. Значну частину займає зона Півночі, складні природні умови якої створюють труднощі для життя людей і господарського освоєння території. Тому основна частина населення концентрується в більш комфортних для життя південних районах. Азіатська Росія відзначається переважно розвитком добувної промисловості. Звідси в Європейську Росію постачається паливо, руди, ліс. Багато ресурсів є унікальними та дефіцитними і надалі використовуватимуться в міжрегіональних перевезеннях, незважаючи навіть на значні транспортні витрати.
Зважаючи на умови формування, природно-ресурсний потенціал, спеціалізацію в територіальному поділі праці, на території країни виділяють історико-географічні райони. В європейській частині це - Центральна Росія, Російська Північ, Південь, Поволжя, Урал. В азіатській – Західний та Східний Сибір і Далекий Схід. У їх межах виділяють 11 економічних районів.
Центральна Росія
До складу району входять: Московська з містом Москва, Володимирська, Івановська, Костромська, Ярославська, Тверська, Калузька, Брянська, Орловська, Тульська, Рязанська, Воронезька, Липецька, Курська, Бєлгородська, Тамбовська, Нижньогородська, Кіровська, Новгородська, Псковська, Ленінградська з містом Санкт-Петербург, Калінінградська, Смоленська, Владимирська області. Республіка Марій Ел, Мордовська Республіка, Чуваська Республіка.
Це найбільш освоєна і густо заселена частина Росії, ядром якої є колишня Московська держава. Нині тут проживає більш як третина населення всієї країни, розташована майже половина найбільших міст та міських агломерацій. Найпотужніші з-поміж них – Московська, Санкт-Петербурзька, Нижньоновгородська.
Район має значний та різноманітний природно-ресурсний потенціал, представлений запасами мінеральної сировини (буре вугілля, торф, залізні руди, фосфорити, кухонна сіль, будівельні матеріали), води та родючих ґрунтів. Тут є кваліфіковані трудові ресурси та значний науковий потенціал. Це забезпечує району провідну роль у науково-технічному прогресі, в інтенсифікації розвитку господарства.
Центральна Росія - високоіндустріальний регіон, в якому промисловість відіграє визначальну роль. Провідною галуззю господарства є машинобудування насамперед середнє, енергетичне і точне. Транспортне, верстатобудівне та точне машинобудування розвинуті повсюдно, проте найбільша концентрація його спостерігається в межах головних міських агломерацій. На базі Курської магнітної аномалії розвивається гірничодобувна промисловість та чорна металургія, на північному заході – алюмінієва промисловість. Хімічна промисловість представлена гумо-технічними виробами, пластмасами, виробництвом скла, розвинуті також галузі основної хімії: виробництво мінеральних добрив, лаків, фарб. Дістала розвиток фармацевтична промисловість.
У районі Верхньої Волги та в Калінінградській області розвивається целюлозно-паперова та деревообробна промисловість, традиційною є легка, зокрема текстильна (Івановська і Ярославська області) та швейна промисловість.
Сільське господарство представлене трьома типами виробництв:
а) приміським;
б) тваринницьким молочно-м'ясного напряму в північній частині (Верхня Волга, Калініградська область);
в) рослинницьким у південній частині, де вирощують зернові культури, цукрові буряки, соняшник, овочі, фрукти.
Район має густу, розгалужену транспортну мережу, забезпечений всіма видами транспорту, що дає змогу здійснювати інтенсивні внутрішні і міжнародні зв'язки.
Розвитку міжнародних зв'язків сприяє утворення вільних економічних зон. Такою є вільна економічна зона «Янтарь» (Калінінградська область), що спеціалізується на видобутку бурштину, машинобудуванні, целюлозо-паперовій, рибній промисловості, розвитку портового та курортного господарства.
В Центральній Росії буде створено ще кілька вільних економічних зон (Виборзька, Новгородська тощо).
МОСКВА – столиця Російської Федерації, колишня столиця Радянського Союзу. Місто виникло в міжріччі Оки й Волги, на березі судноплавної Москви-ріки в XII ст. Вигідне географічне положення сприяло утвердженню її як столиці держави. Історично місто зростало і розвивалося вздовж доріг, що вели від Кремля (фортеці) до периферії. Це зумовило радіально-кільцевий характер його забудови.
Москва - найбільша в Росії й одна з найбільших в Європі за кількістю населення і промисловим потенціалом агломерація. Тут розвинуте складне наукоємне машинобудування, хімічна, легка, поліграфічна та інші галузі. Місто є ще й потужним транспортним вузлом, що об'єднує всі види транспорту.
Науковий потенціал представлений Російською Академією Наук, науково-дослідними та проектними інститутами, яких понад 1 тис, та близько 80 вищими навчальними закладами.
Культурним надбанням світового значення є численні музеї (особливо Третяковська галерея), театри (Великий опери і балету, Малий, Художній тощо), бібліотеки (Державна національна, науково-технічна тощо), пам'ятки історії та культури (архітектурний ансамбль Кремля), численні пам'ятки садово-паркової архітектури (Шереметьєвський палац в Кусково, Ізмайлово, Останкіно тощо).