Російська Північ
Територія охоплює Архангельську, Вологодську, Мурманську області, Республіку Комі, Республіку Карелія. До складу Архангельської області входить Ненецький автономний округ.
Незважаючи на периферійне розташування в європейській частині країни, район має досить вигідне транспортно-географічне положення. Вихід до морів Північного Льодовитого океану забезпечує зовнішньоекономічну діяльність, а внутрішні транспортні магістралі — зв'язок з індустріальними районами Центру, Поволжя та Уралу.
Російська Північ має значний природно-ресурсний потенціал. Це – кам'яне вугілля Печорського басейну, нафта і газ Тімано-Печорської нафтогазоносної провінції, горючі сланці, залізні і титанові руди, боксити, нефеліни, апатити.
На базі паливних ресурсів розвивається паливно-енергетичний комплекс, добувна промисловість, чорна та кольорова металургія, район має порівняно значні запаси лісу, на основі яких розвивається лісова, деревообробна, целюлозно-паперова промисловість. Машинобудування забезпечує провідні галузі обладнанням, розвинуте суднобудування. Основними промисловими центрами є Архангєльск, Мурманск, Чєрєповєц.
Агропромисловий комплекс спеціалізується на молочно-м'ясному скотарстві та продукції його переробки. Розвинута рибна промисловість.
З Російської Півночі вивозять деревину та продукцію лісовиробничого комплексу, папір, паливо.
Південь
До складу району входять Ростовська область, Краснодарський, Ставропольський краї, Республіка Дагестан, Кабардино-Валкарська Республіка, Північно-Осетинська Республіка, Чеченська Республіка (Ічкерія), Інгушська Республіка, Республіка Адигея, Карачаєво-Черкеська Республіка.
У районі добувають нафту, газ, вугілля, поліметалічні руди та іншу сировину для кольорової металургії. Є значні гідроенергетичні ресурси. Чорноземні грунти забезпечують розвиток сільського господарства. Рекреаційні ресурси гірських територій, узбережжя морів, мінеральні води та грязі є основою розвитку в районі курортного господарства і туризму.
Південь має потужний енергетичний комплекс, на основі якого розвиваються кольорова металургія та хімічна промисловість. Машинобудування забезпечує потреби добувної промисловості та АПК. В районі розвинуте сільськогосподарське (Ростов-на-Дону) та транспортне машинобудування.
Однією з провідних ланок господарства є АПК. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні зернових (пшениця, рис, кукурудза), технічних (соняшник, цукрові буряки), овочів, фруктів, ягід, винограду, чаю, тютюну, ефіроолійних. Тваринництво - на вівчарстві, м'ясо-молочному скотарстві, птахівництві.
Харчова промисловість складається з олійної, цукрової, виноробної, плодоконсервної, борошномельно-круп'яної, кондитерської, рибоконсервної галузей.
Вихід до Чорного та Каспійського морів забезпечує регіону вигідне географічне положення, сприятливі умови для зовнішньоекономічних зв'язків з Україною, країнами Європи, Закавказзя та Центральної Азії. Трубопроводами продукція нафтової та газової промисловості вивозиться в Україну, центральні райони Росії, Поволжя. Незважаючи на певну господарську єдність, що склалася за роки соціалістичного розвитку, господарський комплекс регіону об'єктивно розпадається на 2 частини:
1. Дон та Кубань;
2. Північний Кавказ.
Поволжя
Район охоплює Ульяновську, Самарську, Саратовську, Пензенську, Волгоградську, Астраханську області, Республіки Татарстан, Калмикію.
Природні умови та ресурси забезпечують розвиток індустріального та аграрного секторів економіки. На основі запасів нафти і газу Волго-Уральської нафтогазоносної провінції розвиваються нафтова, газова, нафтопереробна, нафтохімічна та полімерна промисловість. Запаси кухонної солі, сірки, фосфоритів є основою формування галузей хімічної промисловості і виробництва солі. Наявність сировини дали змогу створити потужну цементну промисловість. Основою електроенергетики є гідроенергетичні ресурси Волги. Трудові ресурси високої кваліфікації забезпечили тут розвиток потужного машинобудування, переважно транспортного (автомобіле-, літакобудування). Є тракторо- та верстатобудування. Головні центри - Самара, Волгоград, Казань.
Агропромислове виробництво базується на інтенсивному сільському господарстві. Тут вирощують зернові (пшениця, кукурудза, гречка, рис), технічні культури (соняшник, цукрові буряки, гірчиця). Розвинуте садівництво, овочівництво, баштанництво. Тваринництво має м'ясо-молочний напрям. Поширене вівчарство і птахівництво. Серед галузей харчової промисловості виділяються борошномельно-круп'яна, овочеконсервна, рибна.
Положення району між європейською і азіатською частинами країни забезпечує комплексність його розвитку. На довізній сировині працює алюмінієва, деревообробна промисловість. Потужними трубопроводами Поволжя з'єднано з Європою (нафтопровід «Дружба») та сусідніми країнами СНД. Віссю району є Волга, яка сполучає район з Каспійським морем, забезпечує його внутрішню єдність.
Урал
До району входять Свердловська, Челябінська, Пермська, Оренбурзька, Курганська області, Удмуртська Республіка та Республіка Башкортостан, Комі-Пермяцький автономний округ.
Природно-ресурсний потенціал району дуже потужний. Тут є залізні, мідні, нікелеві руди та боксити, нафта, газ, вугілля, торф, горючі сланці, кухонна сіль, сірка, будівельні матеріали, водні та лісові ресурси.
У районі проживає майже 14% населення країни. Розселене воно нерівномірно: найкраще освоєна територія Середнього Уралу. Район – високоурбанізований, міське населення становить 2/3. Найпотужніша міська агломерація – Єкатєрінбурзька. Великими міськими агломераціями є Челябінськ, Перм, Уфа.
Індустріальна спрямованість господарства Уралу зумовлена його спеціалізацією на чорній та кольоровій металургії (мідна, алюмінієва, цинкова промисловість). Розвинуте важке (металургійне, гірниче, енергетичне), сільськогосподарське, транспортне машинобудування, приладобудування. Дістали розвиток лісова, деревообробна, целюлозно-паперова, хімічна (гірничо-хімічна, основна хімія, хімія полімерів, нафто- і газохімічна), легка (взуттєва, трикотажна, текстильна), харчова (борошномельно-круп'яна, м'ясна, маслоробна) галузі промисловості.
Сільське господарство забезпечує місцеві потреби в продуктах харчування. Воно представлене рослинництвом і тваринництвом. На півночі переважає вирощування зернових (пшениця), технічних (соняшник, цукрові буряки), на півдні – м'ясо-молочне скотарство. Географічне положення та забезпеченість різними видами транспорту дає району додаткові переваги для розвитку економіки.