Бершадська Т.
Економічна та соціальна географія світу

Глобальні проблеми людства. Глобалістика

Поняття про глобальні проблеми людства

Глобальні проблеми людства — сукупність нагальних проблем, що постали перед людством у другій половині XX ст. Частина з них пов'язана із взаємовідносинами всередині світового співтовариства (запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються тощо), частина ж є відображенням кризи у взаємовідносинах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, ресурсна, екологічна, енергетична проблеми).

До основних чинників, що сприяли виникненню глобальних проблем людства, можна віднести: швидке зростання чисельності населення (демографічний вибух), крім того, постійне нарощування промислового й сільськогосподарського виробництва; збільшення обсягу видобутку корисних копалин; житлове, промислове будівництво, прокладання нових транспортних магістралей, забруднення навколишнього середовища, мілітаризацію економіки окремих країн.

Гострі глобальні проблеми активно вивчали провідні вчені світу (політологи, соціологи, демографи, економісти, географи, біологи, математики та ін.) Наприкінці 60-х — на початку 70-х років XX ст. сформувалася нова міждисциплінарна наука — глобалістика.

Усі глобальні проблеми умовно можна поділити на політичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні.

Найнебезпечнішими для людства є політичні проблеми; миру, війни, гонки озброєнь; розв'язання регіональних релігійних і військово-політичних конфліктів в Європі, Азії та Африці. Далі йдуть екологічні проблеми. Різноманітними в різних регіонах світу є демографічні проблеми. Численні соціальні проблеми (охорони здоров'я, освіти, науки і культури, соціального забезпечення) вимагають для свого розв'язання чималих коштів і висококваліфікованих спеціалістів. За останні десятиріччя найбільших успіхів людство досягло у розв'язанні глобальних економічних проблем — сировинної та енергетичної. Натомість у деяких регіонах загострилася продовольча проблема. Дедалі більшої актуальності набувають такі міжгалузеві проблеми, як освоєння Світового океану та мирного освоєння космосу.

Зважаючи на те, що своєю сутністю глобальні проблеми людства — інтернаціональні — успішне розв'язання їх можливе тільки за умови зосередження зусиль країн, суспільства не лише на регіональному, а й на міжнародному рівнях, при досягненні стабільного розвитку людства.

Глобальні політичні проблеми людства

Тільки у XX ст. у двох світових війнах і багатьох локальних конфліктах загинуло понад 100 млн. людей. У 1945 р. з'явилася ядерна зброя й виникла загроза знищення як окремих країн, так і цілих континентів. Сумарна потужність уже накопиченої у світі ядерної зброї більш ніж достатня для того, щоб декілька разів знищити все живе на Землі. у цих умовах ядерні держави були змушені розпочати процес ядерного роззброєння та скорочення звичайних озброєнь.

У 1970 р. було підписано Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, за яким у світі може бути 5 ядерних держав — США, СРСР, Великобританія, Франція та Китай. Після розпаду СРСР у цьому списку залишилася Росія, а Україна, Білорусь і Казахстан заявили про свій без’ядерний статус. Проте у 1998 р. «ядерний клуб» поповнився ще двома країнами — Індія та Пакистан провели випробовування ядерної зброї. Оскільки між цими країнами давно існують територіальні претензії, то наявність у них ядерної зброї викликала занепокоєння світової громадськості. Розробки цієї зброї ведуться також в Ірані, Іраку, КНДР, ПАР, можливо, ядерна зброя створена в Ізраїлі.

Після розпаду СРСР та соціалістичної системи припинилося протистояння двох світових систем, міжнародна напруженість стала меншою. Продовжують виконуватися домовленості між США та Росією про ліквідацію ракет середньої дальності, НАТО зобов'язалось не розміщувати ядерну зброю на території нових країн-членів цієї організації (Польщі, Чехії, Угорщини). Новий крок у зменшенні військової напруженості було зроблено європейськими країнами та США на саміті глав держав і урядів країн-членів ОБСЄ у Стамбулі в листопаді 1999 р. Тут була прийнята Хартія європейської безпеки XXI ст. Хартія — політичний документ, що визначає основні напрями діяльності ОБСЄ в XXI ст.: створення нової архітектури європейської безпеки; підтримка військово-політичного балансу на континенті; скорочення ядерних і звичайних озброєнь; дотримання державами-членами ОБСЄ прав людини; проведення ними демократичних перетворень. У ній також визначаються принципи й механізми проведення миротворчих операцій у конфліктних зонах. На саміті також оновлено Договір про військові сили в Європі, дія якого охоплює всю Європу від Атлантики до Уралу.

У наш час небезпека нової світової війни весь час підтримується існуванням значної кількості регіональних військово-політичних конфліктів, які виникають переважно на національному і релігійному ґрунті. Найбільш небезпечною є смуга конфліктів, що простягнулася від Балканського півострова (країни колишньої Югославії) через Кавказ (Грузія, Азербайджан, прилеглі території Росії) і Південно-Західну Азію (Палестина, проблема курдів, Афганістан) до Центральної (Таджикистан), Південної (Індія, Пакистан) Азії. Оскільки в азіатській частині цієї смуги переважають мусульманські країни, в яких посилюється ісламський фундаменталізм, це становить загрозу для міжнародної стабільності.

Глобальні екологічні проблеми людства

Екологічна криза — одна з глобальних проблем сучасності, що проявляється в різкому загостренні суперечностей у відносинах між суспільством і природою. Вона особливо посилилась у другій половині XX ст. через надмірний антропогенний вплив на природу, що призвело до порушення рівноваги між природними процесами.

Нафтова плівка, яка утворилася після аварії танкера
Нафтова плівка, яка утворилася після аварії танкера

Унаслідок нераціонального природокористування на планеті виникли райони екологічної кризи:

  • Райони промислово-міського забруднення атмосфери, пов'язані з роботою промисловості, транспорту й комунального господарства: Росія (Центральна Росія, Поволжя, Урал), Україна (Донбас), Північний Схід Китаю, тихоокеанське узбережжя Японії, Дармодарський промисловий район Індії, Аппалацький промисловий район США, агломерації Мехіко, Сан-Паулу, Буенос-Айрес.
  • Райони комплексного знищення земель у місцях гірничодобувної промисловості: Рейнсько-Вестфальський район Німеччини, узбережжя Перської затоки, Західний Сибір, Каспійське море, райони видобутку мідної руди (Демократична Республіка Конго, Замбія, Чилі, Перу, США), гірничопромислові райони Канади, ПАР, Австралії, видобутку нікелю у Новій Каледонії та фосфоритів на о. Науру.
  • Райони забруднення Світового океану пов'язані з транспортуванням нафтопродуктів: Північне, Аравійське, Південно-Китайське моря, Перська та Мексиканська затоки.
  • Райони зменшення площ лісів: Росія, Індія, Південно-Східна Азія, Західна та Центральна Африка, Канада, Центральна Америка, Амазонія, схід Австралії.
  • Райони деградації грунтів, пов’язані з випаданням кислотних дощів (Західна Європа), із засоленням ґрунтів при зрошуванні (Центральна Азія, Пакистан, Індія, Ірак), а також із загальною втратою родючості (деякі райони Південно-Західної Азії, Західної Африки, Південної Америки, Австралії).
  • Райони опустелювання: зона Сахелю в Африці (Мавританія, Сенегал, Гамбія, Малі, Нігерія, Чад).
  • Райони захоронення радіоактивних відходів: північноамериканське узбережжя Тихого океану, атлантичне узбережжя Південної Європи та Північної Африки, Карське та Охотське моря. Райони випробування атомної зброї: атоли Тихого океану, пустеля Гобі, Арізона у США.

Сьогодні можна констатувати, що біосфера різко змінюється під впливом діяльності людини. Наступ техносфери супроводжується значними змінами природного середовища. Відбувається прискорене, прогресуюче руйнування основних життєво важливих ланок біосфери, яке може викликати її повну деградацію й загибель. Це автоматично означатиме знищення людства, оскільки люди не можуть існувати в середовищі, відмінному від того, в якому з'явились і проживали.

Останнім часом активізується процес екологічної освіти населення в усьому світі, укладено багато важливих міжнародних угод щодо охорони довкілля. Найважливіший документ було прийнято представниками 179 країн світу на міжнародному економічному форумі у 1992 р. — це «Програма Дій Людства у XXI ст.». На цьому форумі був підписаний пакет документів, у яких окреслені шляхи міжнародного співробітництва в наступному столітті, спрямованого на досягнення високої якості навколишнього середовища і високого рівня життя населення планети.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом