Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Парки Чернігівщини: Тростянецький пляж, Сокиринський парк, Качанівський парк. Дендропарк «Софіївка»

Тростянецький пляж

Одним із найбільш відомих дендропарків України є Тростянецький пляж. Він розкинувся поблизу села Бережівки Чернігівської області на площі 207 га. Віддаль до парку від районного центру Ічні становить 30 км, від залізничної станції Рубанка — 20 км. Це один із найбільших штучних паркових масивів України, музей декоративних колекцій.

Парк виник на степовій рівнині в 30-х роках XIX століття. Засновником і власником його був відомий український магнат І. Скоропадський. Найінтенсивніші роботи по створенню дендропарку велися в 60-80-х роках XIX століття. На той час було здійснено основні посадки дерев і чагарників. На площі близько 30 га створено штучний гірський ландшафт «Швейцарія». Використовували місцеві природні особливості. Так, два великі яри перетворили в ставки площею понад 10 га. З їх берегів відкриваються чудові краєвиди.

У парку налічується понад 400 видів дерев та кущів. Вік багатьох із них перевищує 100 років. Збереглося близько 300 дубів віком 200-250 років. Багато таких рідкісних заморських дерев, як смерека Фразера, смерека каліфорнійська, ялина канадська, туя велетенська та інші. За дендрологічними колекціями Тростянецький парк посідає одне з перших місць в Україні. Він є державним заповідником, базою для акліматизації цінних дерев і чагарників, завезених з різних частин світу. Тут заготовляється насіння дерев багатьох порід, вирощуються саджанці для озеленення міст і сіл країни. Тростянецький парк є улюбленим місцем відпочинку для тисяч людей з багатьох країн світу.

Сокиринський парк

Одним із найдавніших і найкращих зразків садово-паркового мистецтва в Україні є старовинний парк в селі Сокиринці. Засновником Сокиринського парку і всієї садиби був прилуцький полковник Г. Галаган. Парк створювався протягом 80 років: з 1763 р. по 1835 р. На території лісового масиву площею понад 600 га росли могутні дуби, клени, липи, берести та інші дерева. На початку XIX століття тут створено чудовий парковий комплекс. Надалі основна композиція парку не змінювалася, а тільки підкреслювалися природні особливості місцевості. Перевага віддавалася сонячним галявинам з осередками дерев і квітучих чагарників. Альтанки, мости, скульптури, великий став стали невід'ємними елементами паркового комплексу.

У 1829 р. закінчено будівництво палацу, входу до парку і ротонди. Вони дуже гармонійно вписувалися в навколишній природний комплекс, ще більше уквітчали цю неповторну місцевість.

Качанівський парк

Ще один чудовий парк площею понад 500 га знаходиться в селі Качанівка. В 1770 р. невеликий хутір Качанівка дістався у власність російському полководцеві генерал-фельдмаршалові П.Румянцеву-Задунайському. Тут було споруджено двоповерховий будинок з величною колонадою і закладено великий парк зі ставками та озерами, насаджено дуби, кленові, березові, липові та тополеві гаї, збудовано альтанки. Парк, який створений руками кріпаків, викликає захоплення і нині. Протягом XIX століття Качанівкою володіли поміщики Тарновські, і цей природний витвір відвідували М. Гоголь, М. Глінка, С. Гулак-Артемовський, Т. Шевченко, І. Репін. І нині Качанівський парк привертає увагу багатьох туристів.

за А. Алейніковим, І. Єдомахою та ін.

Уманівський парк «Софіївка»

Державний заповідний дендропарк «Софіївка» знаходиться в місті Умані Черкаської області. Це один із шедеврів садово-паркового мистецтва. Його часто називають перлиною України. Створений людьми, парк справляє враження природного комплексу.

На жаль, не збереглися імена тих, хто своїми руками створив «Софіївку». Лише нещодавно вдалося виявити прізвища трьох будівничих. Це кріпосні селяни із села Войківки (нині Родниківки) Іван Вдовиченко, Ілля Вдовиченко та Корній Кузьменко.

Автором проекту і керівником будівництва є польський військовий інженер Людовик Метцель. Він був державним радником і членом Варшавського наукового товариства. Замовлення на будівництво Метцель отримав від магната Станіслава Потоцького. Парк став подарунком цього вельможі своїй майбутній дружині Софії Вітт. Її іменем названо парк.

Центральною частиною саду є скелясте урочище Кам'янка поблизу міста. Урочище порізано ярами в багатьох напрямах. По ньому протікав звивистий струмок Багно. Кам'янка в цілому мала непривабливий вигляд. Але в окремих місцях на поверхню виходили джерела з кришталево чистою водою. За відсутності в Умані колодязів ними користувалися місцеві жителі.

Створення парку розпочалося восени 1796 року. Були викопані ставки, із величезних кам'яних брил споруджені гроти, видові майданчики над Нижнім ставком, Великий водоспад. Невеликий струмок Багно одягли в граніт і перегородили його порогами, влаштували мальовничий каскад. Греблю Верхнього ставка, що одержав назву Солодкого моря, підняли на таку висоту, щоб рівень води в ньому став на 22 м вище від рівня Нижнього ставка. Це дозволило створити фонтан, що б'є із щілин в скелі посередині Нижнього ставка вгору висотою 12 м. Вода із фонтану піднімається вгору у вигляді гігантської параболи, що грає на сонці всіма кольорами веселки.

Від Солодкого моря прокладено під землею канал, що символізує міфічну річку Стікс, якою Харон перевозить душі померлих в підземне царство Аїда. Відповідно до грецької міфології в Морі мертвих судді поділяли душі на праведні і грішні. І в парку річка «Стікс» впадає в «Море мертвих». Цією річкою можна човном, пропливши під землею 224 м, потрапити до «Суду», а від нього уже недалеко до «Єлісейських полів». Правда, можна потрапити і в бурхливий потік, який несеться по великому каскаду. Звідти він падає з великої висоти в «Хаос», або «Долину Титанів», тобто в міфічний «Тартар». Тут Великий водоспад, розбиваючись об каміння, перетворюється на водяний гал, що заповнює туманом «Площу зібрань».

На березі Нижнього ставка неподалік від Великого фонтану височить так звана Левкадська скеля. Відповідно до грецької міфології, вхід у Підземне царство розміщувався під водою біля острова Левкади. Зі скелі цього острова стрибали в море ті, хто не знав взаємного кохання.

Але не все в Софіївці пов'язане з грецькою міфологією. В ставку поблизу Левкадської скелі лежить величезний шматок граніту. Його називають Каменем смерті. Легенда пов'язує його походження і назву з нещасним випадком під час будівництва парку. Тут загинули кріпосні селяни, розчавлені непосильною ношею. Поблизу цього місця споруджений павільйон із колонок, вкритих корою. Називався він «Сільським» або «Мисливським». Призначення цього павільйону — розвіювати тугу гостей графа, яка охоплювала їх після огляду Левкадської скелі, танцями і музикою.

Якщо зібрати до купи всі міфи, з якими пов'язані основні споруди та скульптури парку, вони стануть своєрідними ілюстраціями до творів Гомера «Іліада» і «Одіссея» в образах паркового мистецтва. Крім того, є в парку місця, пов'язані з історією древнього Риму («Тарпейська скеля»), Польщі (грот «Локейка»), з подіями із сімейного життя Потоцьких (каскад «Три сльози», «Колона печалі»)...

У парку висаджували зразу великі дерева місцевих порід, екзотичні рослини із різних країн світу. Основна їх кількість висаджена в 1799 році. Потім парк прикрашався статуями античних богів і богинь. їх виготовляли кращі скульптори Італії.

Уманський парк чудовий в усі пори року. Він є своєрідним еталоном для спеціалістів садово-паркового мистецтва. Його відвідують тисячі людей зі всіх куточків України і багатьох країн світу.

за Г. Хробаком і П. Заграничним
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом