Гілецький Й.P.
Географія України

Південний район (СЕР), Причорноморський район (ЕР)

§ 41. Південний район (СЕР), Причорноморський район (ЕР)

Питання для повторення
1. Які адміністративні одиниці входять до складу Південного соціально-економічного району?
2. Які чинники зумовлюють орієнтацію його господарського комплексу?
3. Коли увійшли до складу України Південна Бессарабія і Кримський півострів?

Загальні відомості і ЕГП

До складу Південного соціально-економічного району входять Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області та місто Севастополь. Площа району — 113 км кв, а чисельність населення — 7,6 млн. осіб. Територія району має складну і давню історію. Тут існували давні грецькі міста-держави та державні утворення інших народів ще до нашої ери. У період середньовіччя ці землі частково входили до Київської Русі, а у Криму утворилося Кримське ханство. Пізніше район став ареною військової боротьби за оволодіння Причорномор'ям між Росією, Туреччиною і Кримським ханством. Росія отримала перемогу і включила ці землі до свого складу. Останніми увійшли до складу України у цьому соціально-економічному районі Південна Бессарабія (1940 р.) та територія Криму (1954 p.).
У кінці XVIII ст. інтенсивно почало розвиватися місто Одеса, яке виникло поблизу фортеці Хаджибей. Зараз воно є ядром формування Південного соціально-економічного району.
Визначальним у економіко-географічному положенні району є широкий вихід до Чорного та Азовського морів. Межує він також з двома соціально-економічними районами і двома країнами: Молдовою і Румунією. Близько розміщені основні мінерально-сировинні бази країни: Придніпров'я і Донбас. Важливе значення для району мають нижні течії річок Дніпра, Південного Бугу, Дністра та Дунаю, поромна переправа Іллічівськ — Варна (Болгарія), залізничні і шосейні шляхи, що ведуть до чорноморських портів.

Населення і трудові ресурси

На відміну від більшості соціально-економічних районів України, де природне вимирання сільських мешканців спостерігається з другої половини 70-х років, а загальна депопуляція — спочатку 90-х, у Південному районі у цей період ще спостерігався незначний додатний приріст населення, в тому числі й сільського. Однак, вже за підсумками 1994 року тут вперше зафіксоване зменшення чисельності жителів. У кінці 90-х темпи депопуляції населення у районі (— 5,5 на 1000 осіб) наблизилися до середніх для держави.
Середня густота населення найменша серед усіх соціально-економічних районів (67 осіб на км кв). Херсонська за середньою густотою населення (43 особи на км кв) серед усіх областей країни поступається тільки Чернігівській. Дещо вища вона від середньої в Україні тільки в Одеській області, де розміщене місто-мільйонер Одеса, АР Крим, на території якої є три великих міста — Сімферополь, Євпаторія і Керч. В областях району міські поселення, за винятком обласних центрів, належать до розряду малих міст (44 міста) або селищ міського типу (138). Середній рівень урбанізації для району становить 66%.
Значні відмінності на території району є у національному складі населення. У Миколаївській та Херсонській областях питома вага українців у загальній чисельності мешканців становить близько 75%. Одещина належить до областей з найнижчою часткою представників корінної національності (54,6%). У Криму українці становлять тільки 26% жителів півострова, а росіяни — 67%. Крім українців та росіян, у регіоні живуть молдавани (Одеська, Миколаївська), болгари, гагаузи (Одеська), кримські татари, караїми (АРК), а також євреї, білоруси та ін. у всіх адміністративних одиницях СЕР. У районі дещо знижена частка населення працездатного віку, що зумовлено переважно міграційними та демографічними процесами. Ця особливість Південного району, а також значний розвиток трудомістких галузей призвели до дефіциту трудових ресурсів.

Природні умови і ресурси

У цілому район бідний на мінерально-сировинні ресурси. З енергетичних тут виявлені незначні поклади нафти і газу у північній частині Криму. Перспективними є запаси цих корисних копалин у шельфовій зоні Чорного та Азовського морів. Значний потенціал у районі вітрових ресурсів і сонячної енергії, що може використовуватися для виробництва електроенергії.
Рудні й нерудні корисні копалини представлені Керченським родовищем залізних руд, запасами різноманітних солей у Сиваші, солоних озерах і Чорноморських лиманах, а також; найкращими за якістю флюсовими вапняками, різними видами будівельної сировини.
Основою водних ресурсів району є нижні течії великих річок, які не задовольняють повністю його потреби. Водозабезпеченість району нижча від середньої для України у 6 разів.
Частка лісових ресурсів Південного району дуже незначна. До того ж тільки у Криму є природні ліси, а в інших областях понад 70% становлять штучні насадження. Важливе значення для економіки району мають біологічні ресурси Чорного та Азовського морів.
Переважання рівнинних просторів Причорноморської і Північнокримської низовини, що обрамлені з північного заходу відрогами Подільської височини, а з південного сходу — Кримськими горами, створює зручні умови для механізації сільськогосподарських робіт, прокладання сухопутних шляхів сполучення. Теплий клімат з тривалим вегетаційним періодом (220-240 днів), земельні угіддя з родючими чорноземними та каштановими грунтами створюють умови для вирощування теплолюбних культур помірного поясу, а на Південному березі Криму — деяких субтропічних рослин. Негативним чинником є недостатнє зволоження території та часті посухи, суховії, пилові бурі, а тому необхідний цілий комплекс заходів, щоб зберегти вологу, грунти від ерозії, а також: розширювати зрошувальні системи. Унікально поєднуються в межах району рекреаційні ресурси. Передусім це теплі моря, чудові пляжі й сприятливий клімат морських узбереж, а також лікувальні болота озер, лиманів, мінеральні джерела, мальовничі ландшафти гір, природо-заповідні та історико-культурні об'єкти.

Господарський комплекс

У районі понад половину вартості продукції дає промисловість, причому переважають обробні галузі. Провідними міжгалузевими комплексами є агропромисловий, машинобудівний, хіміко-індустріальний, будівельний, транспортний та рекреаційний. Окремі підприємства інших галузей відіграють переважно обслуговуючу роль. До паливно-енергетичного комплексу входять підприємства, що здійснюють видобуток і доставку місцевим споживачам газу, два нафтопереробні заводи (Одеса, Херсон), які працюють на довізній нафті. Електроенергію дають Каховська ГЕС, малопотужні гідроелектростанції на Південному Бузі, теплові електростанції, що розміщені у великих містах, Південноукраїнська АЕС. Окрім того, природний газ, вугілля та електроенергія надходять у регіон із сусідніх районів.
Металургійний комплекс спеціалізується в основному на видобутку і збагаченні руд Керченського залізорудного басейну та Миколаївського глиноземного заводу, що переробляє імпортні боксити.
Потужний машинобудівний комплекс району працює перевалено на привізному металі з Придніпров'я і Донбасу. Спеціалізується він на суднобудуванні (Миколаїв, Херсон), верстатобудуванні (Одеса), виробництві сільськогосподарської техніки (Одеса, Херсон, Сімферополь), електротехнічному (Нова Каховка) та радіоелектронному (Сімферополь) машинобудуванні, а також: устаткуванні для харчової промисловості, шляхового будівництва тощо. Суднобудування має міжнародне значення.
Хіміко-індустріальний комплекс базується на ропі Сиваша і солоних озер, а також довізних нафті, аміаку, апатитах. Найбільші підприємства комплексу розміщені в Красноперекопську, Саках, Одесі, Сімферополі та Миколаєві.
На відміну від хіміко-індустріального, будівельно-індустріальний комплекс має переважно міжрайонне значення і працює на місцевій сировині. Спеціалізується він як на видобутку будівельної сировини, так і на виробництві залізобетонних конструкцій, цементу (Вільшани, Бахчисарай, Одеса).
Херсонський (Цюрупинськ) та Ізмаїльський целюлозні заводи, що входять до лісовиробничого комплексу, працюють на задоволення внутрірайонних потреб, переробляючи довізну сировину та очерет плавнів Дніпра та Дунаю.
Агропромисловий комплекс займає провідне місце у Південному соціально-економічному районі. У сільськогосподарському виробництві рослинництву і тваринництву належить майже однакова частка продукції. Рослинництво спеціалізується, передусім, на вирощуванні зернових (озимої пшениці, кукурудзи на зерно, ячменю, рису), а також соняшнику, в північних районах Одеської і Миколаївської областей — цукрового буряка, ефіроолійних культур. Овоче-баштанні культури, виноград, фрукти, ягоди, тютюн також мають міжрайонне значення. Основними галузями тваринництва є молочно-м'ясне скотарство, тонкорунне вівчарство, свинарство та птахівництво. Потужна харчова промисловість переробляє сільськогосподарську сировину, а також рибні ресурси морів. Найбільша частка продукції належить м'ясній, молочній, борошномельній, олійно-жировій, рибній та плодо-овочеконсервній галузям промисловості. Міжнародне визнання має продукція виноробних підприємств Криму, Одеси, Херсона.
Комплекс легкої промисловості спеціалізується на випуску бавовняних (Херсон) та вовняних (Одеса, Татарбунари) тканин, а також трикотажних, швейних, хутрових виробів, взуття. Підприємства легкої промисловості є в більшості великих і середніх міст.
У транспортному міжгалузевому комплексі району найбільше значення, в тому числі міжнародне, має морський транспорт. Добре розвинуті і всі інші види транспорту. Найважливіші морські порти Іллічівськ, Одеса, Миколаїв, Херсон, а річкові: Херсон, Ізмаїл і т. ін. До морських портів підходять міжнародні залізничні та автомобільні магістралі, трубопроводи.
Міжнародне значення має рекреаційний комплекс району, основою якого є кримська та одеська група курортів. Особливе місце серед них займають кліматичні курорти Південного берега Криму (Ялта, Гурзуф, Алушта та ін.).

Міста

Найбільшим економічним, науковим і культурним центром Південного соціально-економічного районує Одеса (1,01 млн. жителів ). Провідне місце у промисловому комплексі посідає машинобудування, а також харчова, легка, хімічна та нафтохімічна галузі індустрії. Загальнодержавне значення мають транспортний та рекреаційний комплекси міста. В Одесі працює Південний науковий центр НАН України, 14 вузів, 7 музеїв, 6 театрів (серед них опери і балету), кіностудія художніх фільмів.
Миколаїв (512 тис. осіб) відіграє роль великого адміністративного, промислового, транспортного та культурно-освітнього центру області і СЕР. Тут зосереджено три найбільші суднобудівні підприємства країни. Поряд із суднобудуванням до промислового комплексу міста входять інші галузі машинобудування, а також кольорової металургії, будівельної, легкої та харчової промисловості. У місті діє 2 інститути, астрономічна обсерваторія, 3 театри, музеї.
Важливим адміністративним, економічним та культурно-освітнім центром Південного району є місто Херсон (356 тис. жителів). Промисловість його спеціалізується на випуску продукції машинобудування (суднобудування, судноремонту, сільськогосподарського), легкої, харчової, нафтопереробної промисловості, будівельних матеріалів. У місті діють три вузи, 2 театри, 2 музеї, планетарій.
Місто Сімферополь (339 тис. жителів) — адміністративний, економічний та культурно-освітній центр АР Крим. Підприємствами міста виробляється четверта частина промислової продукції автономії. Провідними галузями є машинобудування, харчова та легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів. У Сімферополі є університет, медичний, сільськогосподарський інститути та інститут природоохоронного й курортного будівництва, 4 театри, 2 музеї.
Севастополь (351 тис. осіб) — місто республіканського підпорядкування, значний промисловий та культурний центр, військово-морська база. Спеціалізується промисловий комплекс міста на судно- та приладобудуванні, харчовій, легкій, будівельних матеріалів та деревообробній галузях промисловості. До соціальної інфраструктури входять приладобудівний інститут, театри, музеї, Херсонеський історико-археологічний заповідник, численні туристські заклади.

Питання для закріплення знань

1. Які характерні риси ЕГП Південного соціально-економічного району?
2. Які особливості географії населення і природних ресурсів СЕР?
3. Яка спеціалізація господарського комплексу району?
4. Які специфічні риси найбільших міст Південного СЕР?

Практичні завдання

1. Дайте порівняльну характеристику населення Херсонської області і АР Крим.
2. Зобразіть схематично спеціалізацію АПК району.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом