Стаціонарні гідрологічні спостереження в околицях Чорногірського географічного стаціонару започатковані у 2001 році встановленням гідрологічних постів на р. Прут та її лівих притоках – Припорі та Форесоку. Спостереження проводяться двічі на добу згідно «Настанов ..» за рівнями і температурою води та вимірюється поверхнева швидкість течії. Щодекадно проводяться проміри русла потоків і розраховуються середні витрати води. З 2008 року проводиться рН-метрія кислотності води та опадів.
На гідрологічний режим рік впливають кліматичні чинники (кількість, тривалість та інтенсивність опадів, температурний режим), а також геологічна будова басейну, рельєф, грунти, рослинність, величина та форма басейну і ін.
Площа водозбору Прута в межах досліджуваної території становить 49,9 км кв., довжина від витоку до гідропоста 6,8 км. Басейн розташований у Чорногірському ландшафті, в межах його північно-східного підвітряного сильно зволоженого макросхилу з панування смерекових і буково-смерекових лісів. У межах досліджуваного басейну А. Мельник і Г.МІллер виділяють 6 висотних місцевостей: пенепленізованого альпійсько-субальпійського високогір’я, давньольодовикового екзараційного субальпійського високогір’я, давньольодовикового акумулятивного лісистого середньогір’я, випуклого пенепленізованого лісистого середньогір’я, крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір’я, терасованих днищ річкових долин.
Басейни Форесока і Припору розташовані в межах висотної місцевості крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір’я. Площа водозбору Форесока – 2,6 км кв., Припора – 1,8 км кв.
Всі три гідропости встановлені у місцевості терасованих днищ річкових долин.
Восьмирічні спостереження показали, що водний режим р. Прут є дуже мінливим, як по гідрологічних сезонах, де характерна часта і різка зміна фаз водного режиму, так і по роках (рис. 1).
Рис. 1. Графік коливання рівня води у р. Прут
За час спостережень меженні фази водного режиму фіксувалися у зимові місяці при незначній кількості рідких опадів та у літньо-осінній бездощовий період. Найнижче рівень води опускався у лютому – березні 2006 року (на 2-4 см нижче від середньомеженного). Низькими меженними рівнями характеризувалися також зимовий період 2002-2003 та 2003-2004 років перші дві декади березня 2003 року. У літньо-осінній меженний період рівень води на 2-5 см вищий середньомеженного. Тривалі меженні були у другій половині серпня та вересні 2003, третій декаді серпня та у вересні 2004, вересні 2005, вересні-жовтні 2006, у другій половині червня та липня 2007 року. Зимові, а особливо літньо-осінні межені неодноразово перериваються різкими, іноді досить значними підняттями рівнів.
При зливових дощах на Пруті спостерігається стрімке підняття води – 25 см за 9 годин, спадає вода повільніше. На потоках Припорі та Форесоку, які мають меншу площу водозбору паводкові рівні води не такі високі. На Припорі вода прибуває швидше, на Форесоку, який має більший коефіцієнт звивистості і більшу площу водозбору підняття води не таке стрімке. Повільніше на Форесоку проходить і спад води.
На Пруті високі паводкові рівні води (на 40-50 см вище меженних) спостерігалися у кінці червня та на початку липня 2001 року, трохи нижчі – 7 вересня та 9 листопада цього ж року. 29 червня 2002 року рівень води на 62 см перевищив меженний. 2003 та 2004 роки характеризувалися нечастими та невисокими наводками з перевищенням на 25-40 см. У 2005 році значна кількість опадів на початку травня посилила сніготанення у верхів’ях, що призвело до формування паводку з перевищенням рівня на 60 см. Значна кількість паводків формувалася в осінній, а особоливо в літній періоди 2006-2008 років. Максимальний середньодобовий рівень води який перевищував меженний рівень більше як на один метр зафіксовано при проходженні наводку 26 липня 2008 року,
Весняні повноводдя переважно починаються у кінці березня і тривають до середини травня. Тривалість цієї фази залежить від температурного режиму та кількості опадів. Максимальні рівні весняного повноводдя спостерігалися у кінці квітня 2001 та 2006 років, на початку березня 2004, в середині квітня 2008 року.
За досліджуваний період об’єм стоку розподілявся таким чином: у весняний (березень-травень) і літній (червень-серпень) періоди він становив 55-70%; в осінньо-зимовий період – 20-35%.
Різноманітність фізико-географічних умов басейнів та їх морфометричних характеристик зумовлюють різницю температурних режимів вод Прута, Припора і Форесока. У зимовий період, коли замерзає Форесок, а на Пруті встановлюється нестійкий льодовий покрив, температура у Припорі не опускалася нижче 1,1-2,0 С. Температура води у Пруті після скресання криги становила 0,3-1,2 С, а Форесока – 0,3-0,6 С. У літню сонячну погоду з 9 до 18 години вода у Пруті прогрівається на 1-30 С, у Припорі на 0,3-0,9 С, у Форесоку – на 0,5-1,3 С. За час спостережень найвища температури води у Пруті були зафіксована 24 липня 2007 року – 15,6 С.
Льодовий покрив Прута і Форесока нестійкий, а Припір за час проведення гідрологічних спостережень не замерзав. Середня тривалість льодоставу на Пруті 45-50 днів, в окремі роки коливається від 10 до 80 днів. Він замерзає наприкінці грудня – на початку січня, замерзання розпочинається з утворення заберегів. Скресання і льодохід починається наприкінці лютого – на початку березня. На ділянках зі швидкою течією залишаються незамерзлі місця.
Швидкість течії Прута та потоків залежить від рівнів води. У літню межень швидкість течії Прута на гідропості фіксувалася 0,35-0,36 м/с, з підняттям води на 20 см швидкість течії зростає до 0,80-0,85 м/с, а на 30 см – до 1,5 м/с. При паводку 26.07.2008 була зафіксована максимальна поверхнева швидкість течії 7 м/с. У потоках при межені швидкість течії не перевищує 0,2-0,3 м/с, а при наводках досягає 1,5 м/с.
Гідрологічні режими верхів’я Прута залежать від кліматичних умов та фізико-географічних особливостей басейнів.