На території Карпатського національного природного парку з 1986 року проводяться метеорологічні спостереження на 5 постах. Для аналізу кліматичної ситуації використовувалися дані Пожижевської сніголавинної станції (1429 м н.р.м.), Говерлянського (910 м н.р.м), Бистрецького (890 м н.р.м.) та Високогірного (945 м н.р.м.) метеопостів Карпатського нпп.
Клімат північно-східних макросхилів Чорногори визначається висотною зональністю, і тому тривалість сонячного сяйва, температурний режим та кількість атмосферних опадів змінюється відносно висоти над рівнем мор, а також залежить від експозиції схилів та рельєфу.
Важливим метеорологічним показником на будь-якій території є тривалість сонячного сяйва (ТСС). В Чорногорі при дослідженні ТСС враховують ступінь закритості горизонту (небосхилу), який залежить від положення на лінії горизонту точок сходу і заходу сонця. Залежно від напрямку річкових долин прилеглі схили отримують різну кількість прямих сонячних променів. Найменші значення ТСС (30-46 год) спостерігаються в грудні, що пояснюється найменшою тривалістю світлового дня і найбільшою хмарністю порівняно з рівнинними ландшафтами. Найбільші суми ТСС взимку спостерігаються у високогір’ї (вершина Піп Іван). З січня ТСС поступово збільшується по всій території, максимум припадає на липень (160-250 год).
На просторовий розподіл температури повітря істотно впливають не лише особливості атмосферної циркуляції, а й рельєф місцевості. Найнижча пересічна місячна температура повітря спостерігається в січні. У Чорногорі вона досягає майже -7°. Найтепліший місяць – липень. На висоті 1500-1600м його пересічна температура становить 14°. На більших висотах вона нижча. З вересня починається її помітне зниження. У листопаді температура повітря у високогірних районах (таблиця 1) стає мінусовою (г. Піп Іван – -0,5°).
По кількості опадів і по умовах випаровування Чорногірський масив належить до зони стійкого зволоження, а найбільш високі ділянки – до зони надмірного зволоження. У розподілі опадів головну роль відіграє рельєф. Річна сума опадів коливається в межах 1000-1500 мм.
Літо - прохолодне, вологе. Саме на літній період і припадає більша частина дощів. Ясних сонячних днів мало, однак в окремі погідні дні тем-пература може досягти 28-30°С.
Восени температура падає і зменшується кількість опадів. Погода тримається ясна і сонячна. Однак у вересні починаються заморозки.
Зима досить тривала - 5-6 місяців. Сніговий покрив з’являється вже в листопаді і сходить в березні-квітні, а в котловинах та карах - травень-червень. Чим більша висота над рівнем моря та залежно від експозиції, тим довше там лежить сніг. Середня висота снігу в горах становить один метр. В окремих місцях утворюються замети висотою до десяти метрів. Навесні такі снігові маси дуже довго тануть, залягаючи у вигляді сніжників, які займають улоговини та пониження у рельєфі. Зникають вони, як правило, лише в червні-липні.
Весна починається у травні червні. Погода в цю пору року, як правило, нестійка, теплі сонячні дні часто змінюються похолоданням, приморозками, часто бувають снігопади.
Важливу роль в утворенні клімату відіграють вітри. Середня швидкість вітру в міжгірських долинах не перевищує п’яти метрів на секунду, а високо в горах – 10-15. Однак в окремі дні швидкість вітру сягає 40 м/с.
Значний діапазон абсолютних висот зумовлює різний клімат в залежності від висоти над рівнем моря. В Чорногорі виділяють такі висотні термічні зони: прохолодну (850-1200 м н.р.м.); помірно-холодну (1200-1500 м н.р.м.) та холодну (1500-2061 м н.рм.).
Climatic terms of Chornogora are analysed. Climatic areas and their changes relatively are certain height above a sea level and relief forms.
Keywords: Chornogora, temperature of air, seasonal vibrations of climate.