Кожен дослідник-географ намагається удосконалити систему збору і обробки інформації під час польових досліджень. На початках ландшафтознавець був «озброєним» польовим щоденником, гірським компасом з екліметром, альтиметром, лопатою, картою та фотоапаратом [3]. Згодом почали використовувати польові бланки, які дозволили швидше і повніше описувати об’єкти польових спостережень.
Сьогодні, у час інформаційного буму застосування комп’ютерних технологій у проведенні польових ландшафтних досліджень відкриває нові можливості. На противагу традиційним методам застосування нових технічних засобів має такі переваги: нові можливості масштабування, коригування, використання і зберігання інформації [1]; наочність, компактність, швидкий доступ до інформації, значно менші затрати часу на роботу на ключовій точці; більше інформації опрацьовується в полі, відповідно, менше – в камеральних умовах.
Зокрема, у підготовчому (передпольовому) періоді застосування ГІС-технологій дозволяє сформувати картографічну базу даних, яка передбачає: 1) підготовку векторної та/або растрової картографічної інформації (топографічні, тематичні карти, аеро-, космознімки), яку буде закладено в пристрій глобального супутникового геопозиціонування (GPS) чи кишеньковий персональний комп’ютер (КПК); 2) визначення місцеположення точок комплексного дослідження фацій; 3) виділення лінії робочих маршрутів. Зібрана інформація є електронною версією попередньої карти фактичного матеріалу [2].
Важливою складовою інформаційного забезпечення польових ландшафтних досліджень є побудова баз даних та управління ними у середовищі системи управління базами даних (СУБД).
Наприклад, можна сформувати файли, які за структурою відповідатимуть розробленим Г.П. Міллером комплексним бланкам дослідження фацій чи бланку динаміки і структури підурочища [3]. У такі шаблони легко ввести інформацію на КПК, а потім опрацювати за допомогою ГІС. Окрім інформації, яку містять перелічені бланки, необхідно вносити шифри фацій/урочищ, дату опису, автор опису тощо. Розроблена система шифрів дозволить не лише вносити власну інформацію в єдину базу даних. Вона стане «ключем», за допомогою якої картографічна база даних буде поєднуватися з базою даних в СУБД.
Безпосередньо у польових умовах значно спрощує роботу використання засобів глобального супутникового геопозиціонування (GPS), портативного комп’ютера, цифрових диктофона, компаса й фотоапарата.
Використання GPS дає можливість точної географічної прив’язки об’єктів польових спостережень, вимірювання пройденого шляху й навігації за попередньо складеним маршрутом.
Головна перевага портативних комп’ютерів – компактність та простота у використанні. Більшість з них пристосовані для роботи при високій і низькій температурі, високій вологості, захищені від проникнення пилу і вологи. Хоча їх технічні можливості не порівняти із можливостями настільних комп’ютером чи ноутбука – вони є хорошим помічником для польовика.
Отже, сучасні комп’ютерні технології, особливо засоби ГІС, можуть суттєво допомогти у проведенні ландшафтних польових досліджень.
1.Давидчук В., Сорокіна Л., Родіна В. Методи ландшафтного картографування з використанням ГІС та інших комп’ютерних технологій // Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2004. Випуск 31. – С. 263-269.
2. Миллер Г.П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. – Львов: Вища шк., 1974. - 202 с.
3. Польове ландшафтне знімання гірських територій: Навчальний посібник для студентів спеціальності «Ландшафтознавство». – Вид. друге / Г.П. Міллер. – К: ІЗИН, 1996. – 168 с.