Організаційно-правові механізми посилення ролі стаціонарних фізико-географічних досліджень у науковому та інформаційному забезпеченні управління та збереження довкілля

Значною мірою завдяки стаціонарним природничим дослідженням сформувались такі сучасні науки як ландшафтознавство, біогеоценологія, екологія, лісівництво, гідрологія, метеорологія та кліматологія, багато напрямків інших наук, суттєво зміцнено наукові засади раціонального природокористування та охорони природи. Особливого розвитку комплексні стаціонарні фізико-географічні дослідження набули у 70-80-х роках минулого століття, зокрема, завдяки зусиллям Інституту географії Сибіру та Далекого Сходу, Інституту географії в Москві, Інституту географії НАН України, Львівського, Київського, Тбіліського університетів, а також інших наукових центрів України та інших держав.
Остатнім часом інтенсивність таких досліджень та мережа фізико-географічних стаціонарів суттєво зменшились, що, як свідчить аналіз, пов’язано не тільки із значними матеріальними, технічними та іншими складнощами їх розвитку, а й з недостатньою їх підтримкою з боку держави, недоліками організаційно-правового забезпечення, удосконаленню якого слід приділити більше уваги.
Найбільш актуальними завданнями у цій сфері варто виділити такі:
1.  Розвиток мережі та забезпечення функціонування природних заповідників, національних природних парків, біосферних заповідників, системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду в цілому неодмінно пов’язується з проведенням на їх базі наукових досліджень. У більшості випадків йдеться про забезпечення ведення так званого Літопису природи. Однак, як свідчить аналіз, програма такого Літопису носить переважно біологічний, а не комплексний характер. При цьому досвід проведення стаціонарних фізико-географічних досліджень поки що не сприймається належним чином у заповідних установах, що суттєво знижує суспільну значущість їх утворення. Відповідними нормативно-правовими актами стаціонарні фізико-географічні дослідження мають бути визначені основою проведення спостережень та наукових досліджень на заповідних територіях, насамперед у біосферних та природних заповідниках, національних природних парках.
2.  Фізико-географічні стаціонари мають відігравати більш суттєву роль і стати одним з найважливіших елементів державної системи моніторингу довкілля, для чого необхідно внести відповідні доповнення до положення щодо його організації, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Основні результати стаціонарних досліджень мають подаватись у Національній та регіональних доповідях про стан довкілля.
3. Суттєвого удосконалення потребує земельне законодавство, зокрема щодо визначення особливого статусу та посилення правової охорони земель, на яких розташовані наукові стаціонари, визначення їх охоронних зон з особливим режимом землекористування.
4. Варто розглянути також питання про занесення фізико-географічних стаціонарів до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, ведення якого передбачено Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, що сприяло б поліпшенню умов функціонування та збереження стаціонарів.
5.  Необхідність збереження наукових стаціонарів та додержання режиму їх охоронних зон має стати одним з обов’язкових предметів екологічної експертизи, процедур екологічного аудиту, оцінки впливу.
6. Враховуючи комплексний характер досліджень на фізико-географічних стаціонарах, а також необхідність суттєвого підвищення наукової обґрунтованості заходів із збереження довкілля слід вести мову про створення державної мережі таких стаціонарів, яка має враховувати територіальну диференціацію природного різноманіття, різних типів господарської діяльності, несприятливих процесів, запобігання яким потребує особливої уваги. Варто запропонувати відповідним державним органам забезпечити розроблення та ухвалення територіальної схеми розміщення фізико-географічних стаціонарів різної спрямованості, які своєю діяльністю мали б охопити усю територію держави з урахуванням регіональних особливостей. Розміщення таких стаціонарів має стати одним з обов’язкових елементів схем територіального планування.

Екологічне право України. – К. “Юридична думка”. 2008. – 720 с.

Summary
The major organisational and legal mechanisms for providing ADM of further development of stationary physical geography researches work-up are grounded substantiate in interests of effective management and environmental preservation safety.
Keywords: geographical station, naturally protected objects, management, environment monitoring.