Протягом 2008-2010 років в Україні реалізується науково-практичний проект “Визначення рамзарських угідь у Дунайсько-Карпатському регіоні України”, який підтримує Міністерство сільського господарства, природи та продовольства Нідерландів у рамках програми BBI-MATRA.
Метою проекту є визначення водно-болотних територій, які підпадають під критерії “Конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення...”, ухваленої у м. Рамзар (Іран) у 1971 році, та законодавчого оформлення відповідного природоохоронного статусу цих територій. Серед дев’яти потенційних рамзарських територій, визначених на даний час, є й басейн витоків річки Прут (БВП).
Межі пропонованого рамзарського угіддя площею 2208 га повністю охоплюють водозбірні басейни Заросляцького та Данцерського Прутів, а також розташований нижче по течії реліктовий гляціальний (моренний) комплекс поміж потоками Припір та Підмаришевський — Кременещик (рис).
Рис. Карта потенційного водно-болотного угіддя міжнародного значення “Басейн витоків Пруту”
Дана територія задовольняє Критерій I Рамзарської конвенції щодо репрезентативності, рідкісності, або унікальності угіддя у межах біогеографічного регіону. Адже це є реліктовий гляціальний водно-болотний комплекс, який характеризується наявністю: давніх льодовикових цирків та трогових долин модифікованих сучасними нівальними, гравітаційними та флювіально-денудаційними процесами; постійних струмків та потоків, включно з водоспадами; реліктових гляціальних озер; екосистем незалісених торфовищ, альпійських лук,субальпійських чагарників та гірських бореальних лісів. БВП відіграє суттєву роль у підтриманні чистоти та природного гідрологічного режиму річки Прут нижче за течією.
Згідно Критерію 2, БВП підтримує вразливі, а також зникаючі, біотичні види та угруповання. Зокрема, це види, характерні для природних альпійських та субальпійських угруповань, яким загрожує зникнення внаслідок підняття лісового поясу як прояву глобального потепління. Тут є ендемічні та реліктові постгляціальні популяції безхребетних. Територія охоплює екотоп верхньої межі лісу на різних сукцесійних стадіях, які є проявами природної динаміки, а також відзначається тривалою історією природного розвитку екосистем.
Щодо Критерію 3, який наголошує можливість підтримки угіддям популяцій рослин та тварин, важливих для збереження біотичного різноманіття регіону, то БВП є “гарячою точкою” біорізноманіття, є центром ендемізму і, таким чином, підтримує біорізноманіття усього Карпатського екорегіону. Зокрема, БВП є місцем поселення рідкісних і зникаючих видів хребетних, які занесені до Червоної книги України (1994), Додатку 2 списків Бернської конвенції, Червоного списку МСОП (IUCN), і які є важливими компонентами біотичного різноманіття високогір’я Карпат: харіуса (Thymallus thymallus — ЧКУ: II; BernC), саламандри плямистої (Salamandra salamandra — ЧКУ: II), тритона гірського (Triturus alpestris — ЧКУ: II), тритона карпатського (Triturus montadoni — ЧКУ: II; BernC), бурозубки альпійської (Sorex alpinus — ЧКУ: II; IUCN: NT), кутори малої (Neomys anomalus — ЧКУ: II), полівки татранської (Microtus tatricus — BernC), горностая (Mustela erminea — ЧКУ: IV; BernC), видри річкової (Lutra lutra — ЧКУ: II; BernC; IUCN: NT), полівки гірської (Arvicola scherman — ЧКУ: III), полівки снігової (Chionomys nivalis — ЧКУ: III), бурого ведмедя (Ursus arctos — ЧКУ; BernC), а також вовка (Canis lupus — BernC).
БВП також задовольняє Критерій 4, який стосується підтримки видів тварин та рослин протягом критичних циклів їхнього життя та надання притулку протягом періодів несприятливих умов. Ця територія підтримує існування багатьох видів тварин у період розмноження та підростання молоді. Це, зокрема, стосується саламандри плямистої, тритона гірського, тритона карпатського, кумки гірської (Bombina variegata), полівки татранської, полівки снігової, мишівки лісової (Sicista betulina), козулі європейської (Capreolus capreolus) та оленя благородного (Cervus elaphus).
Отож високий природоохоронний потенціал БВП, а також його уже існуючий природоохоронний статус як території Карпатського національного природного парку, відкривають хороші перспективи щодо надання цьому водно-болотному угіддю міжнародного природоохоронного значення.