Посилення антропогенного пресу на природні екосистеми Карпатського НПП, веде до збіднення фіторізноманіття. На території Карпатського НПП до рідкісних віднесено 80 видів. Вони належать до 29 родин і 61 роду, 58,7% видів належить до 5 родин: Orchidaceae, Asteraceae, Gentianaceae, Ranunculaceae, Salicaceae. інші родини представлені в Червоній книзі парку одним або двома видами: Brassicaceae, Primulaceae, Rosaceae, Caprifoliaceae, Scrophulariaceae, Lentibulariaceae, Campanulaceae, Alliaceae, Iridaceae. Старі філогенетичні групи — Lycopodiaceae, Huperziaceae, Selaginellaceae, Ophioglossaceae, Taxaceae також представлені по одному виду.
Причина рідкісності значної групи видів полягає у статусі реліктовості чи ендемічності. До охоронних ендеміків належить 9 видів, у тому числі: балкансько-східнокарпатських — 2, карпато-балканських — 2, східно-карпатських — 3, східно-південнокарпатських — 2. Осередком ендемізму на території парку є Чорногірський масив. Переважна більшість ендемічних видів збереглася в поодиноких місцезростаннях нечисленними гру-пами зі зруйнованою популяційною структурою або окремими особинами (Малиновський та ін, 2002).
До списку видів, що занесені до Червоної книги КНПП, включені також релікти третинного, льодовикового та ксеротермного періодів. До систематичних реліктів належать 3 види, третинних реліктів — 2, реліктів дольодовикового періоду — 3, гляціальних реліктів — 3, реліктів льодовикового періоду — 7, аркто-альпійських реліктів — 5 видів. Релікти являють собою рештки теплолюбних формацій, котрі існували на території Карпат наприкінці третинного періоду і належать до стародавніх філогенетичних груп — плаунових, вужачкових, папоротей, голонасінних, жовтецевих та більш молодих видів, які відрізняються від систематично споріднених морфологічними особливостями (Малиновський та ін, 2002).
Карпатський парк здійснює періодичну інвентаризацію і веде систематичні спостереження за станом природних комплексів і об’єктів, тобто проводить їх моніторинг для отримання об’єктивної інформації, необхідної для ухвалення оперативних рішень і довгострокових програм по попередженню і ліквідації негативних наслідків різних видів користування природними ресурсами.
Моніторингові дослідження рідкісних і зникаючих видів рослин Карпатського національного природного парку свідчать, що активне антропогенне навантаження на природну рослинність викликає багато негативних наслідків: перехід первинних типів рослинності до вторинних через порушення структури, зменшення багатства флористичного різноманіття, спрощення структури угруповань, зниження порогу стійкості окремих популяцій.
Виходячи з даних багаторічного моніторингу в парку багато видів рослин представлені регресивними популяціями. Найбільш розповсюджені негативні впливи: рекреаційне навантаження, зміна місць зростання через користування лісом, меліоративні заходи. Тому практичні рекомендації по збереженні деяких видів полягають не тільки в організації природоохоронної території, а в репатріації видів у відповідні природні місцезростання та введенні в культуру.
Вирішення проблеми збільшення чисельності особин рідкісних і зникаючих видів в КНПП здійснюється двома шляхами: моделювання ценопопуляцій в природних фітоценозах і створення маточних плантацій за принципом географічних культур на базі селекційного пункту «Підліснів».
MODERN STATE OF COENOPOPULATIONS OF RARE SPECIES OF THE CARPATHIANS NATIONAL NATURAL PARK
Key words: coenopopulations, endemic, relict, rare spesies.
The article supplies information on species composition, area of rare vascular plant species of of the Carpathians national natural park. According to research carried out there are 80 rare plant species growing in the CNNP. To protect and preserve them a series of actions has been proposed in order to ensure the continued protection of nature in CNNP.