Карпатський регіон України після спаду 80-90-х років XX століття знову відчуває зростання туристичної активності, яка виражається через розбудову туристичної інфраструктури та збільшення інтенсивності туристичного руху. З туристичною діяльністю у регіоні пов’язані такі негативні впливи на природне середовище: забруднення навколишнього середовища (поверхневих вод, повітря та зростання засміченості), рекреаційна дигресія грунтово-рослинного покриву на туристичних шляхах, створення антропогенно модифікованих гірських комплексів внаслідок активного розвитку туристичної інфраструктури, збіднення традиційного ландшафту сільських територій через урбаністичний характер забудови.
Верхів’я басейну р. Прут (вище смт Ворохта) разом з прилеглим гірським масивом Чорногори відноситься до територій, що відчувають значний вплив туристичного навантаження. Ця територія характеризується значною мережею туристичних шляхів до вершин Говерли, Пожижевської, Туркул, Кукіль, Костриця та активним розвитком відпочинково-нічліжної, гастрономічної та спортивно-туристичної інфраструктури. Говерлянсько-Чорногірський напрям зі сторони верхів’я Прута характеризується одним з найвищих показників туристичного руху, особливо у літній період. Тільки через КПП Карпатського національного парку проходить від 35 до 40 тис. осіб з тенденцією до зростання (за матеріалами 2003-2007 років).
Еколого-географічна ситуація пов’язана з функціонуванням туристичних шляхів у верхів’ї басейну Прута (на відрізку від 6 км траси Ворохта-Заросляк до вершини г. Говерла) детально вивчалась протягом останніх п’яти років. Досліджений відрізок верхів’я р. Прут у першу чергу виконує функцію основної «туристичної брами» на найвищу вершину України — гору Говерлу.
Тут функціонують такі туристичні шляхи: автомобільно-пішохідний до Заросляка; пішохідні: Заросляк — Говерла, Заросляк — Несамовите, КПП КНПП (Чорногора) — г. Кукіль, КПП КНПП (Чорногора) — г. Кострич, а також екоосвітні стежки КНПП ( «На гору Говерла», «Припір-Заросляк»).
На основі польових обстежень та вивчення різночасових картографічних матеріалів було проведено наступні еколого-географічні оцінки впливу на довкілля:
а) туристичних потоків через деградацію грунтово-рослинного покриву і формування мікрорельєфу на гірських пішохідних стежках Заросляк — Говерла;
б) існуючої туристичної інфраструктури (нічліжної, транспортної, спортивно-туристичної);
в) реалізованих і проектованих заходів вздовж туристичних шляхів, пов’язаних з транспортною, сільськогосподарською та гідротехнічною діяльністю.
Сходження на найвищу вершину Українських Карпат мають давню історію. Популярними як колись так і зараз є зимові «говерляни»; виникають нові традиції — сходити на найвищу вершину України у новорічну ніч, до Дня злуки (22 січня), масові сходження до річниці прийняття Декларації про державний суверенітет та Акту проголошення незалежності України тощо. Тут проводять шлюбні обряди та футбольні матчі; важкий підйом на Говерлу долають інваліди, жертвують монахині та звичайні громадяни. Водночас, така популярність вершини призводить до надмірної засміченості та витоптування високогірної рослинності, оскільки велика кількість учасників масових сходжень не здатна рухатись лише існуючими туристичними маршрутами. Навантаження на природні екосистеми змінюється також у залежності і від сезонів року — у комфортний період (травень — 7,8%, червень — 15,3%, липень — 40,2%, серпень — 27,7%, вересень — 3,3%) Говерлу відвідують 94,1% річної облікованої кількості рекреантів, а на інші місяці року припадає лише 5,9% відвідувачів. Надмірне витоптування у свою чергу призводить до активізації ерозійних процесів. Починаючи з 80-х років XX ст. адміністрацією парку здійснювались заходи з попередження рекреаційної дигресії стежок — влаштування сходів, лотків, підпірних стінок, облаштування нового варіанту маршруту в обхід найбільш еродованих ділянок. На відміну від старого традиційного маршруту, характерними рисами нової стежки є більша довжина та менша крутизна, що добре відображаються на порівняльних повздовжніх профілях стежок. До свого розгалуження ширина основної стежки подекуди сягає 6-8 м, при подальшому одночасному звуженні головної магістралі, спостерігається мережа менших обхідних стежок-супутників, «завислі» виступи кореневої системи рослин, заболочення тощо. Під час злив, оголені внаслідок антропогенного впливу ділянки зазнають розмиву та сприяють формуванню пасмових щебенистих відкладів. У центральній та привершинній частині стежок домінує стежкова ерозія (глибина ерозійних борозд сягає 70-100 см). Загалом, стежки на схилах г. Говерла характеризуються майже однаковим співвідношенням видів стежок (та характерних для них процесів), виділених за розташуванням відносно елементів рельєфу та додатковими локальними особливостями; значною амплітудою морфометричних показників, дигресії грунтово-рослинного покриву та розвитку ерозійних процесів.
Туристична інфраструктура вздовж туристичних шляхів у верхів’ї басейну р. Прут представлена різними типами: інформаційна, відпочинкова, нічліжна, гастрономічна, спортивно-туристична, а також мережею стежок і транспортних доріг. Найбільший вплив на середовище тут мають такі відпочинкові та гастрономічні заклади як: спортивна база «Заросляк», притулок «Глобус», новозбудований готель «Десятка» та ресторан «Автогриль» через забір значних площ для обслуговування туристів та виведення стоків у поверхневі та підземні води. Одним з найбільших об’єктів антропопресії на довкілля досліджуваної території є комплекс для зимових видів занять (гірськолижний спорт, фрістайл) на території спортивної бази «Заросляк». Цей об’єкт спричинив значне перетворення природних комплексів на стадіях будівництва та його експлуатації. Динамічні штучні відкоси, дигресія грунтово-рослинного покриву внаслідок туристичних навантажень, а також збіднення місцевого ландшафту через урбаністичні інженерно-технічні об’єкти — ось далеко не повний перелік екологічної проблематики цього комплексу. Нове будівництво нічліжно-гастрономічних об’єктів на відтинку туристичного шляху «6 км — КПП КНПП» теж характеризується значним забором лісових, лучних і сільськогосподарських площ, неврегульованістю проблем зі стічними водами та сприяє подальшому збідненню через урбаністичні елементи забудови типового верховинського ландшафту. Окремо слід деталізувати еколого-географічну оцінку головного туристичного шляху на відрізку «6 км від смт. Ворохта — Заросляк», який представлений ґрунтовою щебенистою дорогою. Цей природно-антропогенний комплекс характеризується на значному відрізку боковим підмивом полотна, активними морфодинамічними процесами на дорожніх відкосах, а також складним мікрорельєфом внаслідок механічного впливу транспорту і туристів. В цілому, у ландшафтно-естетичному відношенні поєднання урбанізованих відрізків з деградованим станом основного туристичного шляху не сприяє закріпленню за цією територією функції «туристичної брами» гори Говерли.
Значно знизили ландшафтно-естетичну привабливість основного туристичного шляху вздовж верхів’я Прута, а також нанесли шкоду довкіллю, проведені лісогосподарські заходи в урочищі Бабина Яма (трелювання деревини з активізацією ерозійних процесів), комунікаційно-дорожні заходи (експлуатаційна прочистка вздовж ЛЕП та освітлювальна вирубка дерев вздовж дороги на Заросляк). Разом з тим, досліджувана ділянка привертає нових забудовників не тільки для розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури, але і з метою реалізації інвестиційних проектів в гідротехнічному та транспортному будівництві.
Одним з екологічно ризикованих проектів у цьому районі є спорудження гідроакумулятивної станції на злитті Прута з його притокою Орендарчик. Невдалий вибір місця спорудження станції та екологічні загрози довкіллю, пов’язані з реалізацією цього проекту, одночасово матимуть негативний вплив на вигляд і безпеку основного туристичного шляху на Говерлу. Як свідчать приклади реалізації аналогічних проектів в Українських Карпатах (р. Пробійна у басейні Черемошу) інженерно-технологічне їх забезпечення супроводжується активізацією морфодинамічних процесів та вносить небажані промислові елементи (гребля, трубопроводи) у ландшафтно-естетично привабливі гірські комплекси. Недопустимою є реалізація такого проекту у верхів’ї Прута поруч з найбільш відвідуваними у Карпатах туристичними шляхами. Це погіршить привабливість цих місць і як свідчить катастрофічний паводок у липні 2008 року буде додатковим фактором небезпеки для туристів.