Приглибинний і мілководний берег, бенч, прибіний потік, накат

Залежно від характеру рельєфу прибережної суші і крутості підводного берегового схилу розрізняють приглибинні (глибокі) й мілководні (мілкі) береги. Приглибинний (рос.: приглубый, steep coast) берег – це берег незначної ширини зі значними похилами підводного схилу; хвилі, накочуючись до берега, зберігають великий запас енергії та зумовлюють інтенсивну абразію прибережних схилів і змивання уламкового матеріалу до підніжжя. Мілководний берег (рос.: отмелый, flat coast) – це берег з широким підводним береговим схилом, малими кутами його похилу, переважанням акумулятивних процесів. Найхарактернішою формою рельєфу в разі утворення акумулятивного берега є пляж, а абразійного – кліф і бенч. Поєднання абразійних і акумулятивних ділянок узбережжя, що формують єдину взаємодіючу берегову систему, утворюють абразійно-акумулятивний берег.

Абразійний берег (abrasion shore, cliff coast) – високий, що відступає, крутий берег океану, моря, озера чи водосховища, що його руйнують хвилі і прибій. Головними елементами рельєфу абразійного берега є абразійний підводний схил (бенч), береговий уступ (кліф), який обмежує берегову терасу з боку суші, хвилеприбійна ніша і підводна приєднана намивна акумулятивна тераса.
Акумулятивний берег (accumulative coast) – намивний берег океану, моря, озера чи водосховища, складений наносами, що їх приносять хвилі та прибій.
Абразійно-акумулятивний берег – поєднання абразійних і акумулятивних ділянок, що формують єдину взаємодіючу берегову систему.

Пляж (beach) – накопичення пухких відкладів (черепашнику, піску, гальки тощо) на березі під дією прибою і хвиль за деякого середнього рівня урізу води, що характеризує сучасну стадію розвитку берега. В морях з припливно-відпливними явищами до пляжу прилягає зона осушки, яка з боку суші обмежена лінією припливу, а з боку моря – лінією відпливу.
Процес руйнування берега або підводного берегового схилу хвилями і прибоєм називають абразією (abrasion).
Кліф (обрив; cliff) – береговий уступ (зазвичай, крутий), який формується внаслідок руйнування корінних порід, що утворюють прибережну смугу суші. В нижній частині кліфу є хвилеприбійна ніша – заглиблення або виїмка, утворена хвилеприбійним потоком.
Бенч (bench) – тераса (площадка), яка прилягає до кліфу і вироблена хвилями та прибоєм. Якщо бенч поширюється на значну частину берегового схилу, то його називають абразійною платформою, чи абразійною терасою.

Зенкович В.П. і Попов Б.О. («Морськ. геоморф...», 1980) між берегом і підводним береговим схилом виокремили прибійну смугу (смуга прибійного потоку чи накату), де під час хвилювання утворюється зворотно-поступальний прибійний потік або накат (run-up). У зворотну фазу накату поверхня ґрунту оголюється, а під час наступальної фази цю частину берега затоплює водою. За достатньої кількості наносів, що потрапляють у цю смугу, утворюється пляж, а внаслідок абразії – бенч і абразійна платформа.