Вплив поперечної кривизни схилів на розвиток ерозійних процесів

Безумовний вплив на інтенсивність ерозійного процесу мають типи схилу з різною поперечною кривизною – схили, які збирають стік або які його розсіюють. На схилах, які збирають стік, унаслідок зменшення ширини схилу з віддаленням від вододілу обов'язково спостерігається збільшення глибини схилового потоку і, відповідно, збільшення його швидкості та еродуючих і транспортувальних здатностей. На схилах, що розсіюють поверхневий стік, навпаки, униз по схилу відбувається «розпластання» потоку і (за інших рівних умов) – зменшення ерозійної небезпеки. Відповідно до наявних даних приблизні значення ерозійної небезпеки схилів, що збирають стік, відносно прямих – 1,2, тих, що розсіюють, – 0,8.

Г.І. Швебсом (1974) для урахування особливостей розвитку ерозійних процесів на схилах перемінної ширини запропоновано використовувати «наведене» значення довжини схилу L', яке визначається за формулою

 (4.17)

де В₀– ширина схилу по вододілу,
B_L – ширина схилу на відстані L від вододілу, яка знаходиться по співвідношенню

 (4.18)

де L_с – повна довжина схилу;
В_Lс – ширина схилу на відстані L_с від вододілу (тобто по нижньому краю схилу).

Для схилу, що концентрує водний потік (B_Lc < B_L < В₀), відповідно до (4.17)-(4.18) L' > L; для схилу, що розсіює водний потік (B_Lc > B_L > В₀), – L' < L; для схилу постійної ширини (B_Lc = B_L = В₀) – L' = L.