Світличний О.О., Чорний С.Г.
Основи ерозієзнавства

Вплив поперечної кривизни схилів на розвиток ерозійних процесів

Безумовний вплив на інтенсивність ерозійного процесу мають типи схилу з різною поперечною кривизною – схили, які збирають стік або які його розсіюють. На схилах, які збирають стік, унаслідок зменшення ширини схилу з віддаленням від вододілу обов'язково спостерігається збільшення глибини схилового потоку і, відповідно, збільшення його швидкості та еродуючих і транспортувальних здатностей. На схилах, що розсіюють поверхневий стік, навпаки, униз по схилу відбувається «розпластання» потоку і (за інших рівних умов) – зменшення ерозійної небезпеки. Відповідно до наявних даних приблизні значення ерозійної небезпеки схилів, що збирають стік, відносно прямих – 1,2, тих, що розсіюють, – 0,8.

Г.І. Швебсом (1974) для урахування особливостей розвитку ерозійних процесів на схилах перемінної ширини запропоновано використовувати «наведене» значення довжини схилу L', яке визначається за формулою

 (4.17)

де В0– ширина схилу по вододілу,
BL – ширина схилу на відстані L від вододілу, яка знаходиться по співвідношенню

 (4.18)

де Lс – повна довжина схилу;
В – ширина схилу на відстані Lс від вододілу (тобто по нижньому краю схилу).

Для схилу, що концентрує водний потік (BLc < BL < В0), відповідно до (4.17)-(4.18) L' > L; для схилу, що розсіює водний потік (BLc > BL > В0), – L' < L; для схилу постійної ширини (BLc = BL = В0) – L' = L.