Лаврук М.М
Гуцули Українських Карпат (етногеографічне дослідження)

Гуцули Українських Карпат. Передмова

З другої половини XX століття, яке ознаменувалось значними досягненнями науки і техніки, і водночас оголило чимало суперечностей у т. зв. прогресивному розвитку людства, в суспільно-гуманітарних науках простежується зростання інтересу до екологічних, соціальних та етнічних проблем людського буття. Адже саме у XX столітті на тлі небувалих здобутків людського суспільства сама людина, за висловом відомого мислителя-гуманіста Еріха Фромма, вмерла. Виявилось, що суспільний прогрес, під яким найчастіше розуміють високий рівень ж иття і різноманітність споживчих товарів, незважаючи на всі його блага, не забезпечує людині основного — зростання її людської суті.

Пануюча секуляризована культура, звільняючи людське суспільство від релігійних традицій, водночас призвела його до глибокої духовної кризи. Загострилась й екологічна криза через масштабну виробничу діяльність. У великих містах людина опинилась поза життєвою спільнотою, властивою аграрній епосі, втративши тим самим, сприятливий психологічний комфорт свого існування. Відчуження від природи і від собі подібних, яке принесла урбанізована епоха, породило чимало соціально-культурних проблем.

Положення сучасної України у часі є таким, що дає можливість критично оцінювати результати прогресивного розвитку інших країн і в цьому контексті осмислювати власний світ. Активно прагнучи інтеграції з розвиненими країнами світу, і ще не цілком втративши зв’язок з традиційною культурою, українці мають шанс зробити свій внесок у збалансування раціональності і духовності, прагматизму і романтизму, підприємливості і природолю бності людини XXI століття.

У цьому контексті зрозумілим є і підвищений науковий інтерес до наявних в Україні етнографічних утворень, в яких традиційнопобутова культура збереглась у живій формі. Пізнання таких спільнот, як гуцули, завжди актуальне, оскільки уповільнення суспільного розвитку на їхніх теренах дає можливість збагнути, що саме втрачає людина у стрімкому поступі прогресу, які життєві цінності не можуть замінити високих стандартів споживання.

Екологічний і культурний потенціал таких гірських територій, як Гуцульщина, на початку XXI століття є цілком унікальним.

З одного боку, гірські території, як осередки відносно збереженого біологічного і ландшафтного різноманіття, рекреаційних ресурсів, запасів питної води і чистого повітря стають все більш привабливими для мешканців урбанізованих районів. З іншого — гори залишаються середовищем особливого співіснування людини з дикою природою, тому культура життєдіяльності горян, зафіксована у їхніх традиціях, способі ж иття і світосприйнятті, викликає інтерес у тієї частини суспільства, яка живе в умовах штучного довкілля. Духовні цінності й унікальність ж иттєвого досвіду горян на тлі масової культури творять особливе душевно-екологічне середовище, таке важливе для цивілізованого людства з його хронічними втомою, стресами, відчуженням.

Гуцули — частина гірського українського населення Карпат, яка утворює в етнічній структурі українців яскраво виражену субетнічну (етнографічну) спільноту. Будучи носіями народної традиційної культури навіть в умовах суспільної кризи вони демонструють високу життєздатність і в останні десятиліття вирізняються помітним пожвавленням духовно-культурного життя. Це проявляється у щорічних фестивалях і фольклорних святах, зведенні храмів і зростанні релігійної активності, створенні і реалізації регіональних українознавчих освітніх програм, чіткій національно-демократичній позиції, громадській активності місцевої інтелігенції і т. п.

Гуцульщині на зламі століть притаманне не тільки активне етнокультурне відтворення буття, але й природне збільшення населення, що на тлі тотальної депопуляції українців засвідчує значний життєвий потенціал горян.

Властивості духовно-емоційних рис гуцулів, які вони черпають у своєму гірському довкіллі і в традиційних цінностях, і які є чинниками їхнього душевного здоров’я, оптимізму, життєвої сили, не можуть не викликати подиву. В нашому дослідженні ми намагатимемося розглянути з позицій географії основні види життєдіяльності гуцулів та їхній прояв у геопросторі під кутом зору традиційної культури, яка розглядається нами як самоцінність.

Досвід використання географічного підходу до вивчення етноспільнот зумовив становлення етногеографічного напрямку, який за методами і змістом наукового пошуку є інтегративним, холістичним (цілісним), оскільки включає етнологічні й географічні аспекти. Він дає можливість побачити ж иття і діяльність гуцулів комплексно, під кутом зору їхньої самоорганізації, творення власної системи життєзабезпечення, спрямованої на виживання в найскладніших в Україні природно-економічних умовах.

Вперше за понад двохсотлітню історію вивчення гуцулів, ми розглядаємо їх разом з територією проживання, як єдиний соціально-етногеографічний комплекс, цілісність якого забезпечується генетичними і культурними зв’язками. Саме таким ми бачимо формування і суспільного сприйняття цього гірського субетносу, духовно-культурна роль якого в Україні доволі виразна.

Методологічну основу цієї монографії становлять наукові розробки автора, які основані на працях географів С. Рудницького, В. Кубійовича, О. Ш аблія, Ф. Заставного, М. Фащ евського, Л. Гумільова, етнологів — М. Тиводара, Р. Кирчіва, філософів М. Степико, Б. Попова та ін.

Робота є результатом багаторічних (1993-2004) експедиційних досліджень у різних куточках Гуцульщини і суміжних з нею територіях. Вона ґрунтується на опрацюванні літератури, присвяченої гуцулам і Гуцульщині, аналізі архівних матеріалів, даних обласних, районних і міських управлінь статистики, інш их держ авних установ, організацій і підприємств, а також результатів трьох анкетних опитувань, проведених на Гуцульщині у 1996-2002 роках.

Автор висловлює щиру подяку гуцульській інтелігенції за допомогу у проведенні опитування місцевого населення, всім гуцульським інф орм аторам , керівникам державних установ й організацій Верховинського, Косівського, Рахівського, Путильського районів і Яремчанської міськради за підтримку у зборі фактичних даних. Подяку за підтримку складаю колегам — працівникам кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка, рецензентам, а також моїм рідним — чоловікові Анатолію М ельнику та дочці Зоряні за неоціненну допомогу на всіх етапах дослідження.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом