Визначення кадастру і його класифікація

ПЕРЕДМОВА

Питання раціонального використання та охорони водних ресурсів регулюється Водним кодексом України. Раціональне використання водних ресурсів неможливе без систематизованих гідрологічних даних. Єдина державна система обліку вод і їхнього використання забезпечує систематичні спостереження за режимом водних об'єктів та облік усіх вод єдиного державного фонду, обґрунтовує напрями їхнього раціонального використання.
Ведення Державного водного кадастру (ДВК) — це систематичне збирання, поповнення, аналіз, узагальнення інформації про водні ресурси, їхній стан, динаміку водних об'єктів, виявлення закономірностей зміни кількісних і якісних показників поверхневих та підземних вод у часі з урахуванням змінних водогосподарських умов і всієї різноманітності впливу людської діяльності. Кінцевим результатом при цьому служать дані щодо стану водних ресурсів, запасів і рівнів забруднення поверхневих і підземних вод.
Реалізація програми державного обліку вод і ведення державного водного кадастру сприяє подальшому розвитку робіт у галузі вивчення, раціонального використання та охорони ресурсів гідросфери.
Однією з важливих умов розвитку ДВК є зіставлення накопичених у ньому відомостей як у територіальному аспекті, так і в часовому.
З початку 90 років унаслідок реформування політичної, економічної і соціальної систем нашої країни в галузі використання водних ресурсів відбуваються глибокі зміни відносин.
Прийняті у 1991-2007 pp. законодавчі і нормативні документи регулюють характер розвитку водних відносин, а також вимоги до змісту Державного водного кадастру України.
Предметом вивчення курсу "Водний кадастр"слугують водні ресурси, які підлягають обліку та оцінці з метою отримання достовірних необхідних даних щодо правового, природного і господарського стану водних об'єктів з метою організації їхнього раціонального та ефективно використання. Дисципліна вивчає теоретичні основи реєстрації водних об'єктів і ресурсів, обліку їхньої кількості та якості, організацію кадастрових робіт в Україні.
Вивчення курсу "Водний кадастр" відповідно до програми дає змогу студентам поглибити теоретичні знання щодо обліку, використання а охорони водних ресурсів, що передбачає застосування кадастрових тих у навчальній і науковій роботі — під час написання рефератів, курсових, дипломних, магістерських робіт, а також виконання наукових досліджень.
Автор висловлює щиру подяку завідувачу кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка, професорові І. П. Ковальчуку за поради і зауваження в процесі підготовки навчального посібника до друку. Автором враховані також корисні поради рецензентів, зокрема професора кафедри фізичної географії і океанології Таврійського національного університету . В. І. Вернадського, доктора географічних наук А. М. Оліферова, відувача кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового гоподарства та урбоекології Українського національного лісотехнічного університету, доктора сільськогосподарських наук, професора П. Кучерявого, а також завідувача кафедри фізичної географи Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка, кандидата геолого-мінералогічних наук, професора М. Свинка.

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК КАДАСТРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1.1. Визначення кадастру, класифікація.
1.2. Розвиток кадастрової діяльності.

1.1. Визначення кадастру, класифікація

Визначення кадастру. Кадастр тісно взаємозв'язаний з процесом обліку та оцінки природних ресурсів, об'єктів побутового, соціально-економічного та промислового призначення. Він передбачає виокремлення територіальних одиниць (адміністративних, господарських, промислових), їхнє картографування, опис і складання інформаційної системи щодо якісних і кількісних характеристик цих одиниць. Залежно від призначення, кадастр сприяє вирішенню тих чи інших завдань.

Кадастр — це систематизований фонд відомостей, який періодично поповнюють і уточнюють за допомогою відповідної системи спостережень за тим чи іншим природним об'єктом.
Сьогодні кадастром займаються в усіх країнах світу. Він тісно переплітається із поняттями обліку, оцінювання стану і використання різних природних ресурсів, інженерної діяльності, їхнього екологічного стану, а також відзначається виокремленням внутрішньо однорідних за своїми умовами територіальних об'єктів різних рангів, картографуванням і складанням опису кількісних та якісних характеристик цих об'єктів.

Класифікація. Залежно від типу класифікації кадастр набуває різноманітної суті, відповідаючи тій меті, з якою його створено.
За призначенням кадастр можна класифікувати на три великі категорії:
- податковий або фіскальний — для характеристики нерухомої власності з метою визначення порядку і розмірів її оподаткування;
- правовий або юридичний — для захисту прав володаря власності;
- багатоцільовий — для вирішення широкого спектра правових, економічних, екологічних, містобудівельних завдань, а також для вирішення проблем управління та планування розвитку території.

Багатоцільовий кадастр містить відомості про об'єкти різного типу:
- природні ресурси;
- інфраструктуру;
- соціально-економічні явища.

Існує поняття одновидового кадастру,що містить відомості про один об'єкт (будова, водопровід тощо), і багатовидового,що містить відомості про декілька об'єктів одного типу (кадастр інфраструктури, кадастр природних ресурсів, соціальних явищ тощо).
За територіальним принципом кадастр поділяють на державний і регіональний.У першому випадку кадастр поширюється на територію країни; у другому — галузь поширення кадастру обмежена територіальним регіоном (областю, містом, селищем тощо).
У випадку, коли управління і методичне забезпечення кадастру, його оновлення здійснюють за єдиними для країни вимогами, то такий кадастр, незалежно від територіального принципу, називають державним.