Хіміко-індустріальний комплекс України

§ 20. Хіміко-індустріальний комплекс

Питання для повторення

1. Що вивчає хімія?
2. На які дві частини поділяється хімічна наука?
3. Які Ви знаєте класи неорганічних сполук?
4. Запаси якої хімічної сировини є в Україні?
5. Які за складом мінеральні добрива використовують у землеробстві?

Склад та значення комплексу

Хімічна промисловість виробляє продукцію, використовуючи хімічні методи переробки сировини й матеріалів. До неї входить велика кількість галузей, а тому можна розглядати її як  хіміко-індустріальний комплекс (рис. 24). У галузевій структурі його виділяють дві великі групи галузей: основна (неорганічна) хімія і промисловість органічного синтезу.

Рис. 24. Галузевий склад хіміко-індустріального комплексу

Групу основної хімії утворює гірничо-хімічна промисловість, що займається видобутком хімічної сировини, та власне основна хімія, що виробляє мінеральні добрива (азотні, калійні, фосфатні), сірчану кислоту, соду тощо. В групу галузей промисловості органічного синтезу входять:

• хімія органічного синтезу (виробництво органічних напівфабрикатів — етилену, ацетилену, бензолу, етилового спирту, оцтової кислоти і т. ін.);
• виробництво полімерів (синтетичних смол, каучуку, пластмас, хімічних волокон);
• переробка полімерів (виробництво виробів з пластмас, шин, гумотехнічних виробів).

Крім основних великих груп виділяють групу інших галузей хімічної промисловості, куди відносять лакофарбову, фотохімічну, виробництво хімреактивів та ін.

Хімічна промисловість за часткою виробленої продукції й зайнятих у промисловості значно поступається машинобудуванню, але є однією з тих галузей, що забезпечують науково-технічний прогрес. Вона постачає галузям промисловості нові ефективні матеріали з різними властивостями, які можуть замінити чорні й кольорові метали, цінну деревину, натуральну вовну, бавовну чи льон. Багато видів продукції хіміко-індустріального комплексу використовується для підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва (мінеральні добрива, отрутохімікати, мікроелементи). Зараз немає такої галузі господарства, яка б не використовувала продукцію хімічної промисловості.

Почав формуватися хіміко-індустріальний комплекс України в кінці XIX століття на Донбасі з підприємств, що виробляли соду. Заводи синтетичних матеріалів були побудовані перед Другою світовою війною. У 50-і роки швидко нарощувалися потужності з виробництва мінеральних добрив, а також соди, лугів, кислот. Значно збільшився випуск продукції хімічної індустрії (з 1961 по 1970 роки у 4 рази). Зараз хіміко-індустріальний комплекс України є потужним і охоплює всі підгалузі. Однак на його роботі також позначилися кризові процеси у НГК країни.

Виробничі особливості комплексу

Хімічна індустрія виділяється надзвичайно широкою сировинною базою. Вона використовує нерудну мінеральну (хімічну) сировину із земних надр (калійні і кухонні солі, фосфорити, апатити, сірку), паливні мінеральні ресурси (нафту, природний газ, вугілля, сланці), відходи чорної і кольорової металургії, лісової, харчової та легкої промисловості. Використовуючи сировину з інших галузей, хімічна індустрія комбінується і кооперується з ними. Характерна для неї і концентрація виробництва, що здійснюється шляхом об'єднання підприємств або збільшенням потужностей технологічних ліній.

Окремі галузі хімічної промисловості мають свої специфічні особливості. Багато з них потребують великої кількості води для здійснення технологічних процесів (на виготовлення 1 т синтетичного волокна витрачається 5 тис. м куб води). Виробництво волокон є і досить трудомістким. Для інших галузей хімічної індустрії потрібна велика кількість палива чи електроенергії. Отже, галузі хіміко-індустріального комплексу в цілому належать до матеріаломістких, що зумовлюється великими затратами сировини на одиницю продукції (на 1 т капролактану потрібно 8 т сировини). Тому, основними факторами розміщення підприємств хімічної промисловості є — сировинний, паливно-енергетичний, споживчий, водний, а також екологічний.

Географія галузей

Найважливішими районами гірничо-хімічної промисловості є Передкарпаття (видобуток калійних солей Калуша і Стебника, сірки Яворова і Нового Роздолу) та Донбас (видобуток кам'яної солі в Артемівську і Слов'янську). Основна хімія в Україні спеціалізується на виробництві кальцинованої та каустичної соди у Слов'янську та Лисичанську, мінеральних добрив, сірчаної кислоти. Калійні добрива випускаються в Калуші на концерні «Оріана» і на Стебницькому калійному заводі.

Фосфорні добрива з привізних апатитів виробляють у районах бурякосіяння (Вінниця, Суми), а також Одесі і Костянтинівці. Незначна частка сировини видобувається на Кролевецькому та Ізюмському родовищах фосфоритів. Орієнтація на споживача є вигідною, оскільки з 1 т фосфоритів виходить 2 т добрив.

Азотно-тукова промисловість використовує коксівний та природний газ (Дніпро-дзержинськ) для отримання азотних добрив. Тому найбільші її підприємства розміщені в Дніпродзержинську на Придніпров'ї, Горлівці, Сєвєродонецьку на Донбасі, а також у районах споживання добрив (Рівне, Черкаси) на газопроводах.

Виробництво сірчаної кислоти, через її погану транспортабельність, тяжіє до районів споживання продукції, тобто підприємств, що виробляють фосфорні та азотні добрива. Практично в кожному з центрів виробництва цих добрив налагоджено випуск сірчаної кислоти.

Промисловість органічного синтезу дає більшу частку продукції хіміко-індустріального комплексу. Синтетичні матеріали створюють нову сировинну базу для промисловості, будівництва. Переважно вони дешевші й кращої якості від натуральних, хоч мають гірші гігієнічні властивості.

Хімія органічного синтезу охоплює заводи, що виробляють напівпродукти для отримання полімерів (Лисичанськ, Сєверодонецьк, Горлівка, Дніпродзержинськ, Запоріжжя). Використовує галузь в основному нафтогазову сировину, значно скоротилося зараз застосування відходів переробки деревини, сільськогосподарської сировини, а також вугілля.

Розміщення підприємств, що виробляють полімери, залежить передусім від наявності вуглеводневої сировини, а також палива, електроенергії, води. Для деяких підгалузей важливим фактором розміщення є трудові ресурси. Синтетичні смоли і пластмаси виробляють, переважно, на нафтохімічних комбінатах, азотно-тукових і хлорних заводах, тобто вони поєднуються з випуском інших хімічних продуктів. Найбільшими виробниками смол і пластмас є Донецьк, Сєверодонецьк, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Первомайськ та ін. Штучні (з целюлози) і синтетичні (з синтетичних смол) хімічні волокна виготовляють підприємства у Чернігові, Києві, Черкасах, Соколі (Львівська область).

Найбільше значення з підприємств, що переробляють полімери, має виробництво шин, яке налагоджено на Дніпропетровському шинному заводі та Білоцерківському комбінаті шин та гумоазбестових виробів.

Серед інших галузей хіміко-індустріального комплексу важливими є

• лакофарбова (Дніпропетровськ, Львів, Одеса та ін.),
• промисловість синтетичних барвників (Рубіжне у Луганській області),
• хіміко-фармацевтична (Київ, Харків, Одеса, Львів),
• фотохімічна (Шосткинське ВО «Свема» у Сумській області та Київська фабрика «Фотон»).

Основними районами розміщення великої кількості підприємств хіміко-індустріального комплексу в Україні є Донбас, Придніпров'я, Передкарпаття.

Проблеми та перспективи розвитку

Висока концентрація хімічної індустрії у великих і середніх промислових центрах та певних районах країни, недостатній розвиток виробництв з маловідходною чи безвідхідною технологіями, сучасними системами очистки відходів, а також залишковий принцип фінансування охорони природи та раціонального природокористування призвели до виникнення складної екологічної ситуації в багатьох містах і регіонах України. Серед них передусім Лисичансько-Рубіжанський промисловий вузол, а також Північнокримський, Черкаський, Калуський, Одеський та інші.

У перспективі розвиток хіміко-індустріального комплексу в Україні має здійснюватися без спорудження нових підприємств, а за рахунок реконструкції і технічного переоснащення вже діючих на сьогодні. Вони повинні широко впроваджувати ресурсозберігаючі і мало- та безвідходні технології, схеми замкнутого циклу використання води, системи очистки відходів виробництва. Для відновлення екологічно чистого довкілля у промислових вузлах і центрах потрібно здійснювати комплекс природоохоронних заходів, а можливо і перепрофілювання шкідливих виробництв, винесення окремих підприємств за межі міст.

Питання для закріплення знань

1. Що таке хімічна промисловість і які особливості її галузевого складу?
2. У чому полягає значення хіміко-індустріального комплексу для господарства України?
3. Які особливості сировинної бази для хімічної індустрії?
4. Які фактори розміщення і географія галузей основної хімії та промисловості органічного синтезу?
5. Які проблеми розвитку хіміко-індустріального комплексу і шляхи їх вирішення?

Практичні завдання

1. Накресліть схему міжгалузевих зв'язків хіміко-індустріального комплексу. Для цього посередині, кружечком чи прямокугником, позначте сам комплекс. Знизу таким самим способом покажіть галузі, що постачають продукцію й забезпечують його роботу, а зверху — що споживають вироби хімічної індустрії. Стрілочками позначте напрямки руху продукції й надпишіть на них основні її види.
2. На контурній карті позначте найбільші центри виробництва мінеральних добрив, вказавши умовними знаками їх види.