Центрально-східний соціально-економічний район

§ 40. Центрально-східний район (СЕР)

Питання для повторення

Які області входять до складу Центрально-Східного соціально-економічного району?
Чим відрізняється його географічне положення від інших в Україні?
Які міста району входять до десятки найбільших у країні?

Загальні відомості і ЕГП

Площа району, до якого входять Дніпропетровська, Запорізька і Кіровоградська області — 83,7 тис. км кв. Населення — 6,9 млн. осіб. Землі теперішнього Центрально-Східного району, заселені ще до нашої ери, пізніше стали тереном переміщення кочових народів. З часів Київської Русі його знову почали заселяти наші предки, а в XV ст. тут зародилося запорізьке козацтво, яке обороняло південні рубежі України від ворожих набігів.

Тодішнє Запоріжжя охоплювало майже повністю територію цих теперішніх трьох областей і було у XVI-XVIII ст. своєрідною українською державою з високим рівнем демократизму в управлінні, організації господарського життя та освіти. Знищення російським царизмом Запорізької Січі і цілеспрямована політика жорсткої русифікації так і не дали бажаних результатів для метрополії на цих історичних українських землях. Тому і зараз тут в основному проживають нащадки запорізьких козаків.

Ядром формування соціально-економічного району є великий культурний, історичний та промисловий центр — місто Дніпропетровськ (Січеслав).

Економіко-географічне положення району характеризується тим, що він охоплює не тільки південно-східну, але й центральну в географічному відношенні частину держави. Район єдиний з усіх, що немає виходу до державного кордону. Він межує з чотирма соціально-економічними районами країни, виходить до Азовського моря. Значний вплив на економічний розвиток має те, що територію району майже посередині перетинають річка Дніпро, важливі залізничні та автомагістралі, а також те, що він близько розміщений до важливої паливно-сировинної бази країни — Донбасу.

Населення і трудові ресурси

Як у більшості регіонів України, так і в Центрально-Східному із початку 90-х років спостерігається від'ємний природний приріст населення. Хоч середня густота населення співпадає з цим показником для України, але в межах району є значні її відмінності. Так, Кіровоградська належить до областей з найменшою густотою населення (48 осіб на км кв), а Дніпропетровська — до найбільш густозаселених (117 осіб на км кв). Більше половини жителів Дніпропетровщини проживає у двох містах: Дніпропетровськ і Кривий Ріг. Крім них у районі є ще 7 великих міст. У цілому для району рівень урбанізації становить понад 78%, тобто значно вищий, ніж пересічний для України.

Частка українців серед мешканців району становить 74%. Переважно в містах проживають також росіяни, євреї, білоруси, а у деяких населених пунктах значну частку жителів становлять молдавани, серби, болгари, греки, поляки.

Надмірна концентрація промислових підприємств важкої індустрії зумовила деякий дефіцит чоловічих і надлишок жіночих трудових ресурсів у містах. У сільській місцевості (особливо у Запорізькій області) проблеми забезпечення трудовими ресурсами пов'язані як з недостатньою заселеністю регіону, що склалася історично та під впливом природних умов, так і з відтоком сільських жителів у промислові центри. Характерною рисою регіону є велика частка кваліфікованих трудових ресурсів з вищою і середньою спеціальною освітою (третя частина від їх загальної кількості у державі).

Природні умови і ресурси

Центрально-Східний район характеризується значним природоресурсним потенціалом. До енергетичних ресурсів належить кам'яне вугілля західної частини Донбасу, буре вугілля Дніпровського буровугільного басейну та два родовища урану в Кіровоградській області.

Унікально поєднуються в районі рудні корисні копалини. Тут зосереджені світового масштабу басейни залізної (Криворізький, Білозерський) та марганцевих (Нікопольський, Токмацький) руд. Серед кольорових металів важливе значення мають поклади нікелевих і хромітових руд у Побузькому родовищі, бокситів — у Високо-пільському на Дніпропетровщині, а також титанових та золота — на Кіровоградщині.

У районі є значні поклади графіту, будівельної сировини (каоліну, вогнетривких глин, граніту, кварцових пісків).
Водні й гідроресурси Центрально-Східного СЕР представлені річкою Дніпром з притоками. Вузька долина його в межах кристалічного щита зумовлює великий потенціал гідроенергії, а водосховища акумулюють воду, необхідну для віддалених від річок посушливих теренів району.

Ліси тут мають переважно вітро- та водозахисне значення.

Рівнинний рельєф та помірно континентальний, з спекотним і посушливим літом клімат зумовлюють на території району панування переважно степових ландшафтів із родючими чорноземами, а на півдні — каштановими грунтами.

Серед природних рекреаційних ресурсів найбільше значення мають узбережжя Азовського моря, долина Дніпра, лікувальні болота.

Господарський комплекс

Паливно-енергетичний комплекс району базується на кам'яному вугіллі Західного Донбасу (Павлоград, Новомосковськ), виробництві електроенергії на теплових, атомних і гідроелектростанціях.

Металургійний комплекс соціально-економічного району є провідним в Україні, даючи понад половину загальнодержавного обсягу виробництва металу. Передусім це чорна металургія, що базується на великих запасах залізних та марганцевих руд, а також кольорова металургія, що орієнтується переважно на привізну сировину та дешеву електроенергію. Найбільшими центрами чорної металургії є Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь, а кольорової — Запоріжжя, Побузьке.

У машинобудівному комплексі провідне місце займає важке машинобудування. Основними видами продукції комплексу є металургійне та гірничо-шахтне устаткування, авіаційні двигуни, автомобілі, а також верстати, електротехніка, прилади, радіоелектроніка.

Спеціалізація підприємств хіміко-індустріального комплексу пов'язана значною мірою з металургією (виробництво азотних добрив), а також орієнтується на споживача, водні та трудові ресурси (лакофарбова, шинна промисловість). Більшість галузей комплексу мають міжрайонне значення.

Значного рівня розвитку досягу Центрально-Східному районі будівельно-індустріальний комплекс, до якого входить широкий спектр виробництва будівельних матеріалів (цементу, вапна, облицювальної плитки, черепиці тощо) і потужний будівельний комплекс.

Деревообробна та паперова промисловість, які належить до лісовиробничого комплексу, мають обслуговуюче значення.

Агропромисловий комплекс Центрально-Східного СЕР є одним з провідних в Україні. Основою його є розвинуте сільськогосподарське виробництво, що використовує багаті агрокліматичні ресурси району. Більшу частку сільськогосподарської продукції дає рослинництво, яке спеціалізується переважно на вирощуванні зернових культур (озимої пшениці, кукурудзи на зерно) та технічних (соняшника та цукрового буряка на Кіровоградщині). Твариництво має переважно м'ясну орієнтацію (молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство).

Сировинна сфера АПК визначила спеціалізацію харчової індустрії на виробництві борошна, цукру, олії, а також іншої продукції, що має переважно внутрі-районне значення.

Галузі легкої промисловості (трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва) працюють в основному на забезпечення потреб споживачів у межах району.

Транспортний комплекс характеризується значним розвитком усіх його галузей. Провідну роль тут відіграють залізничний (за густотою залізниць район поступається тільки Східному СЕР), автомобільний та річковий транспорт. Міжрайонне значення має й морський порт Бердянськ.

До рекреаційного комплексу належить санаторно-курортне господарство на узбережжі Азовського моря та численні об'єкти для туристів, що пов'язані, переважно, з місцями історичних подій у часи козаччини та ін.

Міста

Ядром соціально-економічного району є місто Дніпропетровськ (близько 1,1 млн. осіб). Провідне місце у його промисловому комплексі належить чорній металургії (2 металургійні та 2 трубопрокатні заводи), важкому машинобудуванню, а також: хімічній, лісовій, будівельній, легкій та харчовій індустрії. У місті діє Придніпровський науковий центр НАН України з шістьма десятками НДІ, 9 вузів, 5 театрів, історичний музей ім. Д. Яворницького та ряд інших музеїв, пам'яток культури тощо.

Запоріжжя (856 тис. осіб) поряд з Дніпропетровськом відіграє теж роль економічного, урбаністичного та культурного консолідуючого осередку району. Спеціалізується промисловий комплекс міста на електроенергетиці, чорній та кольоровій металургії, електротехнічному, транспортному машинобудуванні, хімічній, будівельній, легкій та харчовій індустрії. У Запоріжжі працює університет, індустріальний, машинобудівний та медичний інститути та ряд інших установ культурно-освітнього комплексу.

Місто Кіровоград (273 тис. жителів) є адміністративним, економічним та культурним центром однойменної області. Спеціалізується на сільськогосподарському машинобудуванні, будівельній, легкій та харчовій промисловості. У місті є 3 вузи, 2 театри, краєзнавчий музей та інші культурно-освітні заклади.

Кривий Ріг (понад 709 тис. жителів) входить у десятку найбільших міст України. Провідними галузями у промисловому комплексі міста є електроенергетика, чорна металургія, важке машинобудування, будівельна, легка та харчова індустрія. У Кривому Розі понад 20 НДІ, 2 вузи, 2 театри, історико-краєзнавчий музей.

Питання для закріплення знань

Які особливості ЕГП і населення району?
Яка специфіка природоресурсного потенціалу Східного СЕР?
Яка спеціалізація господарського комплексу району?
Які основні риси найбільших міст району?

Практичні завдання

Порівняйте населення Кіровоградської та Запорізької областей.
Накресліть на контурній карті схему економічних зв'язків Південно-Східного соціально-економічного району із сусідніми районами України.