Українське Полісся: грунти, рослинність, тваринний світ, природно-заповідні об'єкти лісової зони
Ґрунти
Типовими для Українського Полісся є дерново-підзолисті піщані ґрунти. Вони поширені майже на всій поліській території, але найбільші площі займають на Волинському і Київському Поліссі. На слабодренованих вододілах і терасах річок сформувалися дернові (здебільшого оглеєні) ґрунти. Переважають вони на сході Рівненщини і заході Житомирщини. Південно-західну частину центральної території Полісся займають дерново-середньо-підзолисті ґрунти. Вони трапляються також у північних районах Новгород-Сіверського Полісся.
Дуже мозаїчним є ґрунтовий покрив Новгород-Сіверського Полісся. Тут переважають різновиди дерново- і середньопідзолистих ґрунтів, типових для зони мішаних лісів, а також сірі ґрунти, що сформувалися на лесах.
У заплавах річок, а також на приозерних пониззях утворилися торфово-болотні ґрунти і торфовища. У краще дренованих заплавах Горині, Стиру, Тетерева і Десни поширені лучні ґрунти з високопродуктивними сіножатями.
Дещо відмінний ґрунтовий покрив має Мале Полісся, Де крім дерново-підзолистих значну площу займають дерново-карбонатні ґрунти, що утворилися переважно на мергелях.
Загалом ґрунти Українського Полісся характеризують як недостатньо придатні для ведення сільського господарства, що зумовлено їх високою кислотністю і надмірною зволоженістю. Для підвищення їхньої родючості потрібне подвійне регулювання водно-повітряного режиму, тобто поєднання осушення зі зрошенням.
Рослинність Полісся
Полісся багате на рослинні ресурси. Тут переважають хвойні і широколисті ліси, площі яких раніше були значно більшими. Великі території, що залишилися після вирубування лісів, нині використовуються як сільськогосподарські угіддя. Особливості ґрунтового покриву, незважаючи на знищення лісів, не змінилися.
Серед широколистих порід найбільш поширеним є дуб звичайний, серед хвойних — сосна звичайна. Ростуть граб, береза, вільха, осика, липа тощо. На крайньому заході переважає сосна з ялиною європейською, на сході — дуб звичайний. В інших поліських областях найбільші площі зайняті сосною звичайною, дубом звичайним, грабом, вільхою та ін. На Житомирському Поліссі порівняно великі площі займає береза. Лісистість збільшується в північному і західному напрямах.
У лісах Полісся багато реліктових і рідкісних рослин. Серед реліктових — рододендрон жовтий (найбільш поширений на Житомирщині), береза низька, меч-трава болотна, ломикамінь болотний, верес (мал. 64). З рідкісних рослин трапляються журавлина дрібноплода, любка дволиста, плаун колючий, білокрильник болотяний (мал. 65) та ін.
Тваринний світ лісової зони України
Тваринний світ Українського Полісся багатий і різноманітний. Особливо цінними є мисливські тварини. Досить велика чисельність зайця-русака. У Рівненській, Чернігівській і Сумській областях поширені лось європейський, козуля європейська, у Волинській, Чернігівській і Сумській областях — дика свиня, на Волині та Сумщині — лисиця, на Київщині і Житомирщині — куниця, у заплавах річок Чернігівського Полісся — бобри і норка звичайна, повсюдно — борсуки, горностаї, вовки, на крайньому північному сході — бурий ведмідь, на півдні Волинського Полісся — лісовий кіт, на півночі — рись.
Українське Полісся, особливо Волинське і Чернігівське — важливі райони акліматизації ондатри. На півночі Сумщини і заході Чернігівщини поширений заєць-біляк, повсюдно — єнотовидний собака.
Українське Полісся — головний в Україні регіон розмноження таких цінних мисливсько-промислових птахів, як тетерев, глухар, рябчик, лебідь-шипун та ін. З рідкісних птахів тут трапляються журавель сірий, лелека чорний та ін.
Полісся є основним в Україні регіоном, де водяться польова і лісова миші, полівка сіра, полівка лісова, які завдають великої шкоди сільському господарству. Шкодять рослинам і тваринам квіткогриз яблуневий, короїд-топограф, шовкопряди, комарі, гедзі та ін.
Які рослини і тварини Українського Полісся потребують охорони?
- Дайте оцінку ґрунтового покриву Українського Полісся.
- Перелічіть породи дерев, які поширені у хвойних і широколистих лісах Українського Полісся.
- Розкажіть про особливості тваринного світу Українського Полісся.
§35. ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНІ ОБ'ЄКТИ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ
На вододільних рівнинах крайньої північно-західної частини Волинського Полісся, в басейні Західного Бугу і верхів'ї Прип'яті знаходиться Шацький національний природний парк. Він розміщений у Шацькому районі Волинської області на кордоні України з Польщею і Білоруссю.
Парк створений у 1983 р. Його площа становить 32,5 тис. га. У перспективі територію парку передбачається розширити. Характерною особливістю парку є великі площі, зайняті озерами (22 озера, 19% території). Мета створення парку — збереження унікальних природних комплексів у районі Шацького поозер'я.
Шацьке поозер'я є піщаною рівниною, подекуди заболоченою, переважно вкритою сосновими лісами з домішками берези і дуба. У нижньому ярусі поширені зарості чорниці, зелені мохи.
Рослинність парку різноманітна. У ньому налічується понад 825 видів рослин, у тому числі 40 рідкісних.
Шацький національний природний парк складається із заповідної (південно-західна і південно-східна території) та рекреаційної (центральна частина узбережжя озер Світязь і Піщане) зон, території господарської діяльності та активного рекреаційного використання (більшість центральної частини), лісів, що звідусіль оточують парк. Навколо парку зосереджені масиви торфових боліт, переважно низинних.
Важливу рекреаційну і природоохоронну цінність мають озера. Вода в них чиста, насичена киснем, має нейтральну або слаболужну реакцію, придатна для пиття. В озерах водиться 28 видів риб.
Цінними є ліси, що займають близько третини площі парку. 42% території використовують для потреб господарства. Рекреаційне навантаження тут високе, подекуди перевищує допустимі норми.
У північній дуже заболоченій частині Рівненської області у 1999 р. створено Рівненський природний заповідник, що має площу 47 тис. га. Він сформований на базі чотирьох заказників (Соминого, Сирої Погоні, Білозерського і Перебродського). В заповіднику знаходиться частина найбільшого в Україні торфовища — Кремінне (50,1 тис. га). Пересічна потужність його торфового шару становить близько 1,5 м, максимальна — 5,6 м. Трапляються всі типи торфовищ — верхові, низові і перехідні. Призначення заповідника — охорона і вивчення найбільших в Україні болотно-торфових масивів, їх водного режиму, флори і фауни, гідрологічних умов озер, впливу осушувальної меліорації.
У центральній частині правобережного Полісся, на крайньому північному заході Житомирщини (Овруцький та Олевський райони) знаходиться створений у 1968 р. Поліський природний заповідник (20,1 тис. га) (мал.66). Основні функції заповідника — збереження природних комплексів, насамперед лісових і болотних, спостереження за станом довкілля в умовах значного радіоактивного забруднення, комплексні наукові дослідження.
Основну площу заповідника займають ліси, переважно соснові і березові. На підвищених ділянках росте дуб. 11% площі припадає на луки. У заповіднику налічується понад 600 видів рослин, у тому числі 40 рідкісних. Значну площу займають болота і заболочені землі. На сухіших ділянках ростуть лишайники; вологіші масиви вкриті зеленими мохами. Тут є великі площі чорниці.
Тварин у заповіднику 40 видів. Поширені: свиня дика, вовк, лісова куниця, козуля, заєць, лось та ін. Біля річок живуть рідкісні в Україні видри і бобри, в лісі — рись.
На північному прикордонні Сумської області у 1999 р. створено Деснянсько-Старогутський національний природний парк площею 16,2 тис. га. Парк створено з метою вивчення, охорони та раціонального використання великих, частково заболочених лісових масивів південної частини брянських лісів.
- Яка відмінність між національним природним парком і природним заповідником?
- Яке основне призначення Рівненського природного заповідника?
- Які частини Українського Полісся мають більше природоохоронних об'єктів?
- Де в Українському Поліссі можна створити нові природо-заповідні території?
Охарактеризуйте Шацький національний природний парк.
Краєзнавча сторінка
На мальовничому правому березі р.Стубли (басейн Прип'яті), неподалік від м.Рівного, знаходиться с.Пересопниця. Село має давню історію. Уже в Х-ХІ ст. тут жили люди. Біля села знайдено великий могильник, в якому налічується понад 170 курганів. За часів Київської Русі це поселення було містом. Наприкінці XV ст. тут заснували монастир. Саме в монастирі було закінчено в 1561 р. переписування так званого Пересопницького Євангелія. Це — великоформатна книга на 482 пергаментних аркушах масою 9 кг. В Євангелії є багато елементів української народної мови. На Пересопницькому Євангелії присягають президенти України.
У долині річки Звіздаль, притоки Ужа, на Житомирщині стоїть село Базар Народицького району. Тут у 1921 р. відбулася одна з останніх битв за визволення України між Волинською групою армій Української Народної Республіки і більшовицькою кавалерійською дивізією Г. Котовського.
Ліси Полісся займають в Україні порівняно невелику територію. Але їх роль в історії нашої країни досить значна. У часи Київської Русі ліси були надійним сховищем для мирних жителів від войовничих кочівників півдня — печенігів, половців, пізніше військ Батия.
Після поразки Української революції 1917-1920 рр. та еміграції Державного Центру Української Народної Республіки в лісах Полісся діяли окремі підрозділи її армії. Так, навесні 1921 р. в поліських районах Східної України базувалося близько 150 тис. українських повстанців, що боролись за незалежність України.
Ліси Полісся стали домівкою воїнам Української повстанської армії (УПА), перші загони якої виникли тут у 1942 р.. Мета боротьби УПА — визволення України і побудова незалежної держави.