Населення
Для населення Казахстану характерні стабільні темпи зростання. Пересічна його густота – 6 чол. на 1 км кв. У межах країни населення розміщене нерівномірно, що пояснюється великими природними відмінностями, історичними та соціально-економічними умовами. Північні і південні райони мають більшу густоту населення, західні і центральні – меншу.
Міські жителі становлять більшість. Типовими є міста — центри гірничодобувної промисловості. Великі міста знаходяться здебільшого на півночі, північному сході та півдні. Найбільші міські агломерації – Алмати (1,2 млн чоловік) та індустріальний центр Караганда (600 тис. чоловік).
У країні відчувається нестача трудових ресурсів, особливо в північних промислових районах. На структурі зайнятості позначається індустріально-аграрний тип економіки в країні.
Господарство
За роки радянської влади в країні склалася потужна промисловість, визначилася спеціалізація сільського господарства. Промисловість представлена паливно-енергетичним, металургійним, хімічним, агропромисловим комплексами. Участь країни в міжнародному поділі праці визначають такі галузі спеціалізації, як кольорова і чорна металургія, машинобудування, паливна, хімічна, харчова промисловість.
Кольорова металургія охоплює добування, збагачення і виплавляння міді, свинцю, цинку, титану, магнію, нікелю, вольфраму, молібдену тощо. Це переважно матеріаломісткі галузі, які в розміщенні орієнтуються на сировинну базу. Основні райони зосередження кольорової металургії – Центральний та Східний Казахстан (Жезказган, Балхаш, Карсакпай – мідь, Чимкент, Усть-Каменогорськ – свинець, цинк).
Основний центр чорної металургії - Теміртау. Тут виробництво розвивається на коксівному вугіллі Карагандинського і Екібастузького басейнів та залізній руді родовищ Кустанайської області.
У хімічній промисловості провідне місце займає видобуток і переробка фосфо¬ритів у Південному Казахстані, виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти і синтетичного каучуку. В останні роки дістали розвиток нафтохімія, виробництво пластмас, галузі основної хімії.
Паливно-енергетичний комплекс представлений вугільною, нафтовою, газовою промисловістю. Провідне місце займає вугільна промисловість, що дає паливо на експорт. Сформувалися два великі видобувні центри: Карагандинський і Павлоград-Екібастузький. Нафтова і газова промисловість розвиваються на заході республіки: півострів Мангишлак, Прикаспійська низовина. Основою електроенергетики Казахстану є Карагандинська та Петропавловська теплові електростанції, що працюють на дешевому місцевому вугіллі, та гідравлічні (Усть-Каменогорська, Бухтарминська на Іртиші, невеликі ГЕС на гірських річках півдня та сходу).
Машинобудування спеціалізується переважно на виробництві устаткування для вугільної, нафтової, будівельної промисловості та АПК. Дістали розвиток сільськогосподарська (Акмола), тракторна (Павлодар), електротехнічна (Алмати) галузі промисловості.
На основі провідних галузей економіки сформувались і розвиваються територіально-виробничі комплекси: Карагандинсько-Теміртауський, Каратау-Джамбульський, Мангишлацький, Павлодар-Екібастузький.
Агропромисловий комплекс
Спирається на розвинуте сільське господарство, яке спеціалізується на виробництві зерна та продукції тваринництва. Рослинництво представлене в основному зерновими культурами. Провідною є яра пшениця, посіви якої поширені на півночі країни в лісостеповій і степовій зонах. На заході степової зони культивують також просо, а з технічних культур - соняшник і гірчицю. В південних районах вирощують озиму пшеницю, на зрошуваних землях – рис. Тут поширені також кукурудза на зерно, бавовник (у долинах річок) і цукрові буряки. Великі площі зайняті під баштанними культурами, садами і виноградниками.
У зонах напівпустель і пустель і в горах розвивається тваринництво. Галуззю спеціалізації є вівчарство, основна продукція галузі - м'ясо, вовна. Тут також традиційно розводять верблюдів. На півночі більш поширене скотарство молочно-м'ясного напряму, свинарство, птахівництво, конярство.
На основі обробки сільськогосподарської продукції дістали розвиток борошномельно-круп'яна, консервна, тютюново-ферментаційна, плодоовочева галузі харчової промисловості.
Транспорт
Транспорт у країні представлений всіма видами. Провідну роль відіграє залізничний транспорт. По території Казахстану проходять Транссибірська, Трансказахстанська магістралі, Турксиб та ін. Велике значення має автомобільний (особливо в північних районах) і повітряний транспорт.
Казахстан має тісні економічні зв'язки з країнами Центральноазіатського регіону, з Росією та з іншими країнами СНД, КНР, Монголією. На країни СНД припадає більша частина експорту та імпорту Казахстану. Казахстан експортує вугілля, кольорові метали, зерно, м'ясо, вовну, імпортує деревину, машини, обладнання, поліграфічну продукцію, тканини.