Заставний Ф.Д.
Економічна і соціальна географія України

Залізничний транспорт України

Транспорт і зовнішньоекономічні зв'язки

Транспорт — одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, яка забезпечує виробничі і невиробничі потреби господарства і населення країни в усіх видах перевезення. Без транспорту не було б територіального поділу праці. Тільки він може забезпечити обмін товарами між окремими територіями, тобто внутрішні і зовнішні економічні зв'язки.

За призначенням розрізняють транспорт загального користування, внутрішньовиробничий, особистого користування та спеціальний. Транспорт загального користування перевозить пасажирів, готову продукцію, сировину та напівфабрикати з місць виробництва до пунктів споживання або дальшого перероблення. Внутрішньовиробничий транспорт є складовою частиною промислового транспорту (заводського, виробничого, портового).

В Україні функціонує розгалужена мережа всіх видів транспорту:

  • залізничний,
  • автомобільний (наземні),
  • морський,
  • річковий,
  • озерний (водні),
  • повітряний,
  • трубопровідний (мал. 62).

Усі вони тісно пов'язані між собою і взаємно доповнюють один одного. Провідну роль у вантажообороті посідає трубопровідний транспорт. Друге місце — залізничний (мал. 61).

Частка окремих видів транспорту у загальному вантажообороті України
Мал. 61. Частка окремих видів транспорту у загальному вантажообороті України (1997 р.)
Географія транспорту України
Мал. 62. Географія транспорту

Територіальне поєднання різних видів транспорту, які, взаємодіючи, найповніше задовольняють потреби виробництва і населення у перевезеннях, становлять транспортну систему країни. Важливим елементом цієї системи є транспортний вузол — комплекс транспортних споруд у пункті, де сходяться, перетинаються або розгалужуються не менш як три лінії одного або двох видів магістрального транспорту. Транспортні вузли, що здебільшого розміщені в населених пунктах, здійснюють перевалки вантажів. Тому в таких пунктах найдоцільніше розміщувати господарські об'єкти, оскільки транспортні витрати тут будуть найменшими.

Транспорт України забезпечує не лише власні потреби у перевезеннях вантажів і пасажирів, ай транзитні, оскільки наша країна має вигідне економіко-географічне і геополітичне положення. Транзитні перевезення — важливе джерело поповнення валютних надходжень держави.

У перспективі розвитку транспорту — створення так званих транспортних коридорів — поліпшених залізничних і автомобільних шляхів високої провізної здатності і належного обслуговування.
Виділяють ще так званий електронний транспорт, що транспортує інформацію через підключення місцевої комп'ютерної мережі до міжнародної системи «Інтернет».

§29. Залізничний транспорт

Залізничний транспорт здійснює перевезення вантажів і пасажирів по рейкових шляхах. Йому належить перше місце в перевезенні пасажирів (пасажирообороті) і друге (після трубопровідного) — в перевезенні вантажів (вантажообороті).

Залізничний транспорт — велике багатогалузеве господарство. Його формують залізничні колії, залізничні станції, підприємства з обслуговування залізничних колій, локомотивів, вагонів тощо.
Довжина залізничних колій загального користування в Україні становить 22,7 тис. кілометрів, що дорівнює 37 км на 1000 км кв її території. Сучасна конфігурація залізничної мережі в основному сформувалася ще на початку XX ст. Першу в Україні залізничну лінію Львів — Перемишль було прокладено в 1861 р. У 1865 р. стала до ладу залізниця Одеса — Балта, яку згодом продовжили до Києва.

Будівництво нових залізниць і реконструкція діючих зосереджувалося на напрямах Донбас — Москва, Донбас – Криворіжжя, Київ — Львів — Чоп та деяких інших. Великі перевезення донецького вугілля на північ до Російської Федерації вимагали поліпшення транспорту. Ще в 1937 р. було завершено спорудження і реконструкцію лінії Донбас — Москва загальною протяжністю майже 1200 км. Збудовано нову лінію Херсон — Харків.

Найбільш розвинутий залізничний транспорт у Донбасі та Придніпров'ї, а також у західній частині держави. Висока густота залізничних колій сформувалася тут історично і зумовлена різними причинами: в Донбасі та Придніпров'ї — необхідністю транспортного обслуговування добре розвинутого виробництва, на заході — прикордонним її положенням і спорудженням у зв'язку з цим густої мережі залізничних колій стратегічного призначення. Так, густота залізничних колій в Донецькій області становить 62 км на 1000 км кв, Львівській — 60 км, Чернівецькій і Закарпатській областях — понад 50 км на 1000 км кв.

Найінтенсивніші залізничні перевезення здійснюються між Донбасом і Придніпров'ям. На захід транспортуються донецький кокс, на схід — криворізька залізна руда і нікопольський марганець.
Важливим в Україні є південний напрям, інтенсивні вантажо- і пасажиропотоки якого пов'язані з перевезенням імпортно-експортних вантажів як у чорноморські порти, так і в зворотному напрямі, а також пасажирів, які їдуть на відпочинок і лікування на курорти Криму, Причорномор'я та Приазов'я.
Інтенсивні залізничні перевезення здійснюються лініями Київ — Харків, Київ — Львів — Чоп, Київ — Одеса, Дебальцеве — Синельникове — Дніпропетровськ — Кривий Ріг, Маріуполь — Донецьк — Харків — Курськ — Москва та ін.

В Україні функціонують великі залізничні вузли — поселення, де сходяться чи перетинаються залізничні колії зі значним обсягом перевезень і транспортного обслуговування. Найбільшими залізничними вузлами є Харків, Лозова, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Ясинувата, Дебальцеве, Волноваха, Бахмач, Київ, Коростень, Жмеринка, Одеса, Ковель, Львів (див. мал. 62).

Поглибилися взаємозв'язки залізничного й інших видів транспорту. Залізничний і річковий транспорт взаємодіють у багатьох дніпровських портах — Києві, Черкасах, Дніпропетровську, Херсоні.

У 60-х роках XX ст. розпочалося переведення залізничного транспорту на більш прогресивні види тяги — електровозну і тепловозну. З 1957 р. випуск паровозів в Україні припинився. Довжина електрифікованих залізниць у 1997 р. становила 8,6 тис. кілометрів, або близько третини експлуатаційної довжини всіх залізниць. Найважливішими електрифікованими стали колії Київ — Львів — Стрий — Чоп, Ясинувата — П'ятихатки, Миронівка — Фастів. Близько двох третин залізничних магістралей працюють на тепловозній тязі.

В Україні функціонує шість регіональних залізниць:

  • Донецька (управління в Донецьку),
  • Південно-Західна (Київ),
  • Придніпровська (Дніпропетровськ),
  • Південна (Харків),
  • Одеська (Одеса),
  • Львівська (Львів).

Вони створені для територіального управління ще в період входження України в СРСР і досі зберігають старі назви, як бачились вони з Москви, а не з Києва.

Перше місце у перевезенні вантажів залізничним транспортом займають будівельні матеріали. Потім ідуть кам'яне вугілля і кокс, залізна руда, чавун, сталь, прокат, нафта і нафтопродукти. Ці вантажі становлять близько 75% залізничних перевезень. Значний відсоток перевезень припадає на зерно та продукти його переробки, мінеральні добрива, ліс. Такий будівельний матеріал, як пісок, перевозять переважно з півночі на південь. Кам'яне вугілля везуть з Донбасу в Придніпров'я та в інші регіони країни. Метал транспортують з місць його виробництва (Донбас, Придніпров'я) на машинобудівні підприємства всієї країни.

Середня дальність перевезення 1 т вантажу на залізничному транспорті — близько 55 км.

Крім залізничного транспорту загального користування, в Україні функціонує потужний залізничний транспорт підприємств і організацій. Він відіграє хоча й допоміжну, але дуже важливу роль у сфері самого виробництва. Загальна довжина таких залізниць у 1997 р. становила 28 тис. кілометрів, тобто перевищила довжину залізничних ліній загального користування. Рівень оснащеності цих залізниць нижчий.

  1. Як поділяється транспорт за призначенням?
  2. Яке місце належить окремим видам транспорту в загальному вантажообороті?
  3. Що таке транспортна система? Транспортний вузол?
  4. Які основні вантажі перевозяться залізничним транспортом?

  1. Розкажіть про значення транспорту в розвитку господарства країни.
  2. Розкажіть про географію залізничних шляхів.
  3. Позначте і підпишіть на контурній карті найбільші залізничні вузли в Україні.