Придніпровський економічний район

Придніпровський економічний район посідає друге місце (після Донецького) за розвитком важкої промисловості. Один з найбільших у світі центрів видобутку залізних і марганцевих руд та виробництва чорних металів. Має сприятливі ґрунтово-кліматичні ресурси для нарощування сільськогосподарського виробництва, яке набуло тут значного розвитку.

Природні ресурси

Придніпровський район багатий на корисні копалини. Тут залягають найбільші у світі родовища залізних і марганцевих руд. Є значні поклади кам'яного вугілля (Західний Донбас), графіту, сировини для виробництва алюмінію, високоякісні глини, будівельні матеріали тощо. За оцінками фахівців, район перспективний на золото та алмази.

Населення

Національна структура населення району формувалася історично. Повсюдно переважають українці. У Дніпропетровській області вони становлять 71,6% усього населення, Запорізькій — 63,1%.

Придніпров'я займає вигідне географічне положення. Його територія знаходиться по обох берегах Дніпра, а південна частина Запорізької області безпосередньо виходить до Азовського моря. Найінтенсивніші та стабільні транспортно-економічні зв'язки склалися з Донецьким районом. Вони об'єднують територіально роз'єднані ланки чорної металургії (вугільну промисловість і залізорудну базу), а також пов'язані з ними виробництва Донбасу і Придніпров'я. Залізничні магістралі, що з'єднують ці райони, належать до найбільш вантажонапружених в Україні.

Промисловість

Провідними галузями спеціалізації промисловості Придніпровського району є машинобудування і металообробка. Чорна металургія посідає перше місце. У районі концентрується більше половини всього загальноукраїнського випуску чорних металів. Добре розвинуті легка, харчова, хімічна промисловість.

Району належить чільне місце у видобутку залізних і марганцевих руд, частина яких експортується. Зростає роль кам'яновугільної промисловості Західного Донбасу на Дніпропетровщині.

Сільське господарство

Придніпров'я — значний виробник продукції сільського господарства, зокрема пшениці та кукурудзи, а також соняшнику, м'яса, молока, фруктів і винограду. Тут набуло поширення поливне землеробство. Район характеризується порівняно високою землезабезпеченістю.

Міста

Економічним, культурним і адміністративним центром району є Дніпропетровськ (до 1926 р. — Катеринослав), що виник у 1776 р. Територія сучасного Дніпропетровська і прилеглих районів — це колишня земля Запорізької Січі. Тут у 1734 р. була створена Самарська паланка — адміністративно-територіальна одиниця Запорізької Січі (одна з 8 на Запоріжжі), де виробляли сільськогосподарську продукцію для запорізького війська.

Основна частина міста розташована на високому правому березі Дніпра. Рельєф правобережжя пересічений глибокими ярами і балками, має форму хвилястої височини, характеризується значними перепадами висот (до 120-135 м). Лівобережна територія, де зосереджені нові придніпровські житлові масиви, рівнинна. Клімат помірно континентальний, теплий. На мікроклімат міста впливає Дніпро, дещо підвищуючи вологість повітря. У межах міста в Дніпро впадає його ліва притока р. Самара. У Дніпропетровську є пам'ятки природи, а також парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Населення міста у повоєнний період швидко зростало і в 1991 р. становило 1189 тис. чоловік. Потім почало скорочуватись і в 1998 р. налічувало 1122 тис. чоловік.

Дніпропетровськ займає вигідне економіко-географічне положення. Він розташований на шляху між вугільним Донбасом і залізорудним Криворіжжям. Таке розміщення визначило його виробничий профіль і забезпечило подальший розвиток. Місто є найбільшим в Україні та одним з найбільших у світі центром чорної металургії та пов'язаних з нею галузей. Воно не відчуває дефіциту води.

У місті працюють два потужні металургійні, два трубопрокатні та два коксохімічні заводи; зосереджені великі підприємства важкого машинобудування — з випуску металургійного обладнання, верстатобудівний, електровозобудівний, вагоноремонтний, важких пресів, паперового машинобудування, бурякозбиральних комбайнів. У місті працює один з найбільших у світі завод з виробництва космічної ракетної техніки — «Південмаш». Хімічні підприємства міста спеціалізуються на випуску шин, лаків і фарб, інших хімічних виробів. Виготовляються будівельні матеріали, продукція деревообробної промисловості. Діють великі підприємства з випуску харчових продуктів — м'яса і молока, соняшникової олії. Випускаються трикотажні та швейні вироби, меблі, взуття, годинники.

Дніпропетровськ — відомий науковий та вузівський центр України. В ньому зосереджено близько 60 науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, створено Придніпровський науковий центр Національної академії наук України, Інститут чорної металургії, Інститут трубної промисловості тощо. У Дніпропетровській області працює 62 вищих навчальних заклади освіти, більшість їх знаходиться у Дніпропетровську.

У місті збереглися цікаві архітектурні пам'ятки. Серед них палац Потьомкіна (1787-1789 pp.), Преображенський собор (1830-1835 pp.), оперний театр (1974 р.) тощо. Тут працює будинок-музей Д.І.Яворницького — відомого історика, великого знавця життя, побуту і традицій українських козаків-запорожців, автора багатьох визначних історичних праць про козаччину. У центральній частині міста старі будинки вдало поєднуються з новими (мал. 73).

Мал. 73. Дніпропетровськ. Центральна частина міста

Критичною для міста та його околиць є проблема охорони довкілля, викликана високою забрудненістю, викидами промислових підприємств і комунального господарства. Проблема посилюється тим, що на порівняно невеликій відстані від міста знаходяться інші великі забруднювачі довкілля — Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ.

Серед інших великих промислових центрів Придніпровського району виділяються Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Мелітополь, Нікополь, Бердянськ, Жовті Води, Енергодар, Марганець та ін. Промисловість Цих міст багатопрофільна з переважанням галузей важкої індустрії, зокрема машинобудування (Запоріжжя, Мелітополь), залізорудної та марганцеворудної промисловості (Кривий Ріг, Нікополь). Енергодар — найбільший в Україні центр виробництва електроенергії; тут розміщені запорізькі ДРЕС і АЕС.

Проблеми розвитку

Проблеми розвитку економіки Придніпров'я і підвищення економічної та соціальної ефективності його виробництва приблизно такі самі, як і в Донбасі. Це передусім технічне і технологічне переоснащення виробництва, охорона довкілля, насамперед від забруднення промисловими відходами. Висока територіальна концентрація потужних металургійних та інших великих виробництв, розташованих біля Дніпра, особливо загострює проблему охорони водних ресурсів і всієї природи цього дуже забрудненого району України. Не менш важливою є проблема зменшення використання родючих земель з несільськогосподарською метою. Головні напрями розв'язання цих проблем — впровадження безвідходних технологій, зокрема на підприємствах чорної металургії, гірничодобувної та хімічної промисловості, розробка і здійснення науково обґрунтованих заходів щодо використання відходів виробництва, рекультивація земель.

Великої уваги потребує проблема раціонального використання земель і гідротехнічних меліоративних споруд, забезпечення оптимального розподілу засобів та ресурсів, які спрямовуються на боротьбу з підтопленням земель, зокрема в районі одного з найбільших на Дніпрі Каховського водосховища.

1. Назвіть і покажіть на карті родовища залізних і марганцевих руд у Придніпровському економічному районі.
2. Назвіть галузі спеціалізації Придніпровського району.
3. Схарактеризуйте Дніпропетровськ за планом: географічне положення, клімат, спеціалізація промисловості, наукові заклади і установи, архітектурні пам'ятки.
4. Розкажіть про проблеми охорони довкілля в регіоні.
5. Порівняйте промисловість Донецького і Придніпровського економічних районів.

КРАЄЗНАВЧА СТОРІНКА

Дніпропетровська і Запорізька області — землі козацької слави. Саме тут, на о.Мала Хортиця близько 1554-1555 pp. під керівництвом Дмитра Вишневецького було побудовано замок, який став прототипом Запорізької Січі. На території Дніпропетровської області були розташовані Томаківська, Микитинська, Чортомлицька Січі.

На Запоріжжі народилися художник Опанас Сластіон, співак Іван Паторжинський, політичний діяч, публіцист, ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов, правозахисник генерал Петро Григоренко.

На Дніпропетровщині народилися український актор Володимир Дальський, поет Микола Вороний, письменник Валер'ян Підмогильний, композитор Андрій Штогаренко, фольклорист, етнограф Яків Новицький, економіко-географ і економіст Костянтин Воблий.