Обчислення зближення меридіанів. Обчислення магнітних азимутів і дійсних азимутів
Задача 11
Обчислити зближення меридіанів у точках А, Б, В
Кут між північним напрямком географічного меридіана і північним напрямком вертикальної лінії координатної сітки називається зближенням меридіанів у (рис. 10).
Рис. 10. Зближення меридіанів
Для точок, розташованих на схід від осьового меридіана, зближення вважають додатнім (у цих точках лінії, паралельні осьовому меридіану, відхиляються на схід від географічних меридіанів, проведених через ті ж точки). Для точок, що розташовані на захід від осьового меридіана, зближення від'ємне. На всіх аркушах топографічних карт (під південною рамкою аркуша) вказується зближення меридіанів (для середини аркуша).
Зближення меридіанів для певної точки на площині в проекції Гаусса можна обчислити за формулою:
де λ – довгота точки;
λ0 – довгота осьового меридіана зони;
φ – широта точки.
Довготу осьового меридіана зони можна визначити за формулами:
і для західної півкулі λ0 = 180° - [6° · (n - 30) + 3°],
де n – номер геодезичної зони.
Задача 12
Обчислити географічні (дійсні) і магнітні азимути ліній АБ, БВ і ВА
Вихідними даними для визначення географічних азимутів ліній є обчислені дирекційні кути відповідних ліній (див. задачу 8) і зближення меридіанів у початковій точці лінії (див. задачу 11).
Обчислення проводять за формулою:
Магнітним азимутом АМ називають горизонтальний кут, який відлічують від північного напрямку магнітного меридіана за ходом годинникової стрілки (від 0 до 360°) до напрямку на предмет. Магнітний меридіан будь-якої точки земної поверхні загалом не збігається з географічним меридіаном цієї точки. Кут, утворений магнітним меридіаном точки з її географічним меридіаном називають схиленням магнітної стрілки. Північний кінець магнітної стрілки може відхилятись від географічного меридіана на схід або на захід. Залежно від цього схилення б може бути східним (додатнім) або західним (від'ємним).
Під південною рамкою аркуша топографічної карти розміщені відомості про схилення магнітної стрілки для території, що зображена на карті, середнє зближення меридіанів (для середини аркуша), поправка до дирекційного кута при обчисленні магнітного азимута, схема взаємного розміщення географічного (істинного), магнітного меридіанів і вертикальної лінії сітки (паралельної осьовому меридіану зони) (рис. 11).
Рис. 11. Схема взаємного розміщення вихідних напрямків
Схилення δ змінюється із зміною місця і часу. На території України воно коливається від +2° до +6°, Розрізняють добові, річні і вікові зміни схилення. При виконанні даної задачі слід врахувати зміну схилення за роки, що пройшли від року користування картою до року, для якого було визначено схилення. Обчислені географічні азимути відповідних ліній і схилення магнітної стрілки, визначене на момент користування картою, є вихідними даними для обчислення магнітних азимутів ліній за формулою:
Магнітний азимут можна визначити за дирекційним кутом, виміряним на карті:
Різницю між магнітним схиленням і зближенням меридіанів П = δ - γ називають поправкою напряму або відхиленням магнітної стрілки від осьового меридіана координатної зони.