Методи вивчення і реєстрації гравітаційних процесів та явищ

Методи вивчення гравітаційних процесів:

• морфологічні: локалізація за висотою, параметри проявів процесів, ураженість території, швидкість руху. Дані отримують на підставі польових маршрутних і стаціонарних спостережень, за результатами повітряного (з безпілотних літальних апаратів) і космічного великомасштабного знімання, наземного лазерного сканування або топографічного знімання, а також з оновлених топографічних карт;
• неотектонічні:
  • сейсмічність території,
  • активність неотектонічних рухів,
  • наявність диз’юнктивних порушень на ділянках розвитку гравітаційних процесів;
• літогенетичні:
  • літологічний склад порід,
  • їхня структура та текстура,
  • фізико-механічні властивості (міцність, тріщинуватість, пористість, водонасиченість тощо),
  • глибина захоплення порід процесом,
  • гранулометричний склад плаща уламків,
  • поширення і потужність четвертинних відкладів;
• гідрогеологічні:
  • глибина ґрунтових і підземних вод,
  • їхній дебіт,
  • напрям течії,
  • зони постійного і тимчасового зволоження;
• морфодинамічні:
  • характер змін процесів у часі, порівнюючи різночасові карти, дистанційні матеріали (затухання/активізація),
  • наявність давніх проявів,
  • видозміни мікрорельєфу поверхні;
• кліматичні:
  • коливання добових і середньорічних температур,
  • величина і характер опадів,
  • висота снігового покриву,
  • швидкість танення снігу;
• інженерно-геологічні:
  • розрахунок стійкості схилів, сили зчеплення частинок, ефективності захисних споруд, ступеня пошкоджень господарських об’єктів,
  • моделювання і прогнозування характеру проходження процесів за різних умов;
• екологічні: з’ясування видів впливу гравітаційних процесів, ступеня ураження довкілля та людей, величини завданих збитків.

Методи реєстрації гравітаційних процесів та явищ:

• картографічні:
  • створення карт поширення процесів, класифікацій проявів за морфологічними, геологічними, тектонічними тощо характеристиками,
  • детальні карти морфології гравітаційного явища, зазначаючи абсолютні висоти, параметри явища;
• геодезичні: отримання абсолютних величин деформацій порід на схилах, глибини їхнього захоплення, необхідне для з’ясування динаміки процесів [32, 33];
• геоінформаційних систем:
  • точна прив’язка до координат місцевості,
  • створення баз даних з детальними характеристиками проявів процесів,
  • візуалізація морфометричних параметрів,
  • моделювання морфодинаміки окремих елементів і процесу у цілому,
  • виявлення площі охоплення території,
  • 3d-анімації явищ;
• методи дистанційного зондування: оперативні повітряні знімання й опрацювання матеріалів у реальному часі, їхнє подання для спеціалізованих установ, прив’язка процесів до місцевості, нанесення контурів на аерофотоі космознімки з вивченням ураження господарських чи житлових споруд, земельних ділянок;
• метод блок-діаграм: відображення конкретних гравітаційних явищ у просторі координат X, Y, Z із зазначенням висот, елементів рельєфу та складу порід;
• метод кадастрів або паспортизації гравітаційних явищ. Виконують у табличній формі у Micrisoft Exel або у вигляді бази даних в ArcGIS чи MapInfo.

Серед великої групи гравітаційних процесів суттєвий вплив на довкілля мають зсуви. Вони періодично повторюються, мають високу динамічність і раптовість, через що завдають значної шкоди господарствам і зумовлюють катастрофічні наслідки. Тому вивчимо їх детальніше.