Байрак Г.
Методи геоморфологічних досліджень

Методи вивчення і реєстрації гравітаційних процесів та явищ

Методи вивчення гравітаційних процесів:

  • морфологічні: локалізація за висотою, параметри проявів процесів, ураженість території, швидкість руху. Дані отримують на підставі польових маршрутних і стаціонарних спостережень, за результатами повітряного (з безпілотних літальних апаратів) і космічного великомасштабного знімання, наземного лазерного сканування або топографічного знімання, а також з оновлених топографічних карт;
  • неотектонічні:
    • сейсмічність території,
    • активність неотектонічних рухів,
    • наявність диз’юнктивних порушень на ділянках розвитку гравітаційних процесів;
  • літогенетичні:
    • літологічний склад порід,
    • їхня структура та текстура,
    • фізико-механічні властивості (міцність, тріщинуватість, пористість, водонасиченість тощо),
    • глибина захоплення порід процесом,
    • гранулометричний склад плаща уламків,
    • поширення і потужність четвертинних відкладів;
  • гідрогеологічні:
    • глибина ґрунтових і підземних вод,
    • їхній дебіт,
    • напрям течії,
    • зони постійного і тимчасового зволоження;
  • морфодинамічні:
    • характер змін процесів у часі, порівнюючи різночасові карти, дистанційні матеріали (затухання/активізація),
    • наявність давніх проявів,
    • видозміни мікрорельєфу поверхні;
  • кліматичні:
    • коливання добових і середньорічних температур,
    • величина і характер опадів,
    • висота снігового покриву,
    • швидкість танення снігу;
  • інженерно-геологічні:
    • розрахунок стійкості схилів, сили зчеплення частинок, ефективності захисних споруд, ступеня пошкоджень господарських об’єктів,
    • моделювання і прогнозування характеру проходження процесів за різних умов;
  • екологічні: з’ясування видів впливу гравітаційних процесів, ступеня ураження довкілля та людей, величини завданих збитків.

Методи реєстрації гравітаційних процесів та явищ:

  • картографічні:
    • створення карт поширення процесів, класифікацій проявів за морфологічними, геологічними, тектонічними тощо характеристиками,
    • детальні карти морфології гравітаційного явища, зазначаючи абсолютні висоти, параметри явища;
  • геодезичні: отримання абсолютних величин деформацій порід на схилах, глибини їхнього захоплення, необхідне для з’ясування динаміки процесів [32, 33];
  • геоінформаційних систем:
    • точна прив’язка до координат місцевості,
    • створення баз даних з детальними характеристиками проявів процесів,
    • візуалізація морфометричних параметрів,
    • моделювання морфодинаміки окремих елементів і процесу у цілому,
    • виявлення площі охоплення території,
    • 3d-анімації явищ;
  • методи дистанційного зондування: оперативні повітряні знімання й опрацювання матеріалів у реальному часі, їхнє подання для спеціалізованих установ, прив’язка процесів до місцевості, нанесення контурів на аерофотоі космознімки з вивченням ураження господарських чи житлових споруд, земельних ділянок;
  • метод блок-діаграм: відображення конкретних гравітаційних явищ у просторі координат X, Y, Z із зазначенням висот, елементів рельєфу та складу порід;
  • метод кадастрів або паспортизації гравітаційних явищ. Виконують у табличній формі у Micrisoft Exel або у вигляді бази даних в ArcGIS чи MapInfo.

Серед великої групи гравітаційних процесів суттєвий вплив на довкілля мають зсуви. Вони періодично повторюються, мають високу динамічність і раптовість, через що завдають значної шкоди господарствам і зумовлюють катастрофічні наслідки. Тому вивчимо їх детальніше.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом