Короткий словник географічних термінів і понять

Азональність: розташування географічного об'єкта або поширення явища без зв'язку з зональними особливостями даної території.
Альбедо: здатність поверхні відбивати сонячну енергію.
Антициклон: замкнута область з високим тиском у центрі. Повітря в антициклоні рухається за годинниковою стрілкою у Північній півкулі, у Південній півкулі навпаки.
Астеносфера: поверхневий шар мантії Землі.
Атмосферна циркуляція: система горизонтальних потоків повітря в атмосфері Землі.
Атмосферний фронт: перехідна зона, де взаємодіють різні за властивостями повітряні маси.
Ваді (уеди): сухі річкові долини, де вода може з'являтися лише зрідка (періодично).
Водні ресурси: води Землі, придатні для використання у господарстві.
Всесвітній час: час, який відлічується від часу Гринвіцького меридіану.
Географічна оболонка (ГО): оболонка Землі, в якій взаємодіють і знаходяться в тісному зв'язку гідросфера, біосфера, атмосфера (до озонового шару) та частина літосфери (де відбувається вивітрювання гірських порід і утворення грунту).
Географічний пояс: найбільший (після географічної оболонки Землі) природний комплекс планети.
Гілея ("ліс"): вологі ліси у приекваторіальних районах. Характеризуються багатим видовим складом, багатоярусністю.
Грабен ("рів"): витягнута ділянка земної кори, опущена внаслідок тектонічних рухів стосовно оточуючої території по розломах.
Ґрунтові ресурси: різноманітні ґрунти, які мають достатню родючість.
Гумус ("земля, ґрунт"): поверхневий, родючий шар ґрунту, що вміщує рештки перегнилих рослин і тварин.
Ендеміки ("місцеві"): види рослин і тварин, характерні виключно для конкретної території.
Забруднення антропогенне: привнесення в навколишнє середовище не характерних для нього фізичних, хімічних або біологічних речовин внаслідок господарської діяльності людини.
Заповідник: територія, що особливо охороняється і де заборонена будь-яка діяльність людини, крім наукової.
Земельні ресурси: всі землі, які можуть використовувати в господарстві та для розселення людини.
Зональність: послідовна зміна географічних поясів від екватора до полюсів. Зумовлена головним чином нерівномірним розподілом по широті сонячної енергії.
Ізотерма: лінія на карті, що з'єднує місця з однаковою температурою.
Кліматичний пояс: широтна смуга, що має відносно однорідний клімат.
Кліматологічний фронт: зона взаємодії двох зональних типів повітряних мас.
Крік: тимчасовий водотік або пересихаюча річка в Австралії.
Кругообіг речовини та енергії: багаторазове повторювання процесів перетворення і переміщення речовини та енергії в географічній оболонці.
Лісові ресурси: запаси деревини, плоди та ягоди, інші дари лісу, які використовує людина.
Літосферна плита: велика ділянка літосфери, що безперервно рухається по астеносфері.
Льодовиковий щит: випуклий куполоподібний льодовик, що характеризується значною площею та потужністю (більше 1 км).
Мінеральні ресурси: сукупність різноманітних корисних копалин.
Місцевий час: сонячний час на конкретному меридіані.
Моніторинг ("монітор" – той, що нагадує, попереджає): система спостереження й оцінки стану природного середовища з метою забезпечення його охорони й раціонального використання природних ресурсів.
Мусон ("пора року"): вітер, що змінює напрям за сезонами: влітку дме з океану на суходіл, взимку навпаки.
Національний парк: природна територія, що охороняється державою, тут заборонена господарська діяльність, але дозволений обмежений туризм.
Оазиси: Ділянки з багатою рослинністю в пустелях, що виникають завдяки природному чи штучному зволоженню, зумовлені близькістю річки або ґрунтових вод.; Вільні від льоду ділянки в Антарктиді.
Області складчастості: зони взаємодії двох літосферних плит, де земна кора зминається у складки.
Пампа ("рівнина", "степ"): субтропічні степи на рівнинах Південної Америки.
Пам'ятка природи: цінний в науковому відношенні об'єкт природи (водоспад, печера, джерело та ін.), що охороняється державою.
Пасати: постійні вітри, що дмуть від тропічної зони високого тиску до екваторіальної зони низького тиску.
Платформа ("плоска форма"): велика, відносно вирівняна ділянка земної кори, що не зазнає активних тектонічних рухів.
Повітряна маса: великий об'єм повітря тропосфери з порівняно однаковими властивостями (температурою, вологістю, запиленістю).
Поясний час: сонячний час центрального меридіану конкретного часового поясу.
Прерія: зональний природний комплекс з високотравною рослинністю у Північній Америці.
Природний комплекс: закономірне поєднання географічних компонентів, які взаємодіють і утворюють єдину територіально обмежену систему.
Регіон природний ("область"): значна за розмірами територія, що має певну спільність природних умов.
Ритмічність: повторення в однаковій послідовності й у часі різних природних явищ та процесів.
Рифт ("тріщина", "розколина"): велика (протяжністю в сотні, тисячі і завширшки в десятки кілометрів) розколина земної кори, що формується внаслідок розсування літосферних плит. Характерні вулканізм та землетруси.
Савана: природна зона, що характеризується переважанням трав'яного покриву з чагарниками та окремими деревами або групами дерев.
Сельва ("ліс"): вологі екваторіальні ліси у басейні Амазонки, які періодично затоплюються.
Серединно-океанічний хребет: велетенські гірські споруди на дні океану, що формуються внаслідок розсування двох океанічних плит і тягнуться уздовж рифтової зони.
Складчасті гори: молоді за віком (кайнозойської складчастості) підняття земної поверхні, де товщі гірських порід утворюють складки у вигляді гірських хребтів та долин.
Складчасто-брилові гори: старі за віком (палеозойсько-мезозойські) гори, в яких складчасті товщі порід розбиті розколинами на окремі брили різної висоти.
Сонячна доба: час, за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі.
Сонячна радіація: випромінювання Сонця, головне джерело енергії для всіх процесів на Землі.
Степ: зональний природний комплекс. Характерний переважанням трав'янистої рослинності. На даний час майже повністю розораний.
Стокові вітри: постійні, дуже сильні вітри з внутрішніх районів Антарктиди до узбережжя.
Тектонічні рухи ("будівник, будівництво"): рухи земної кори, викликані внутрішніми силами.
Тундра: зональний природний комплекс, безлісний, з мохово-лишайниковим і розрідженим чагарниковим покривом.
Циклон: замкнута область з низьким тиском у центрі, де повітряні маси переміщуються у Північній півкулі проти годинникової стрілки (в Південній півкулі навпаки).
Цілісність географічної оболонки: природний закон, що обумовлює розвиток географічної оболонки: властивість географічної оболонки, зумовлена взаємозв'язками і взаємозалежністю природних компонентів географічної оболонки Землі.
Шельфовий льодовик: плавучий льодовик, що частково може опиратися на дно (шельф). Найбільш характерний для берегів Антарктиди.