Бортницька і Краснознамянська зрошувальна система
Бортницька зрошувальна система
Бортницька зрошувальна система — меліоративна система у Бориспільському та Броварському районах Київської області. Загальна площа зрошувальних земель — 40,4 тис. гектарів. Перша черга системи (24,5 тис. гектарів) введена в дію 1970 p., друга (15,9 тис. гектарів) — 1978 р.
Для зрошування використовують біологічно очищені стічні води Києва (перша черга) та підземні води алювіальних відкладів (друга черга). Поверхня масиву зрошувальних земель переважно рівнинна, поширені замкнуті зниження. Ґрунтовий покрив представлений в основному ясно-сірими, сірими лісовими та темно-сірими опідзоленими грунтами та чорноземами опідзоленими. Геологічний розріз складається з пісків, супісківі суглинків. Грунтові води, прісні та слабомінералізовані, залягають на глибині 8-25 м, на знижених ділянках — 2,5-3 м. Після очищення стічних вод головна насосна станція (продуктивність її 7,22 м3/с) перекачує воду трубопроводом на висоті 37 м у приймальний басейн першої черги Бортницької зрошувальної системи. Далі магістральним каналом та його 7 відгалуженнями (загальна їх довжина 67,4 км) вода подається у міжгосподарську мережу. Для зниження витрат на фільтрацію канали облицьовано бетоном та залізобетонними плитами. Міжгосподарську мережу споруджено з азбестоцементних труб загальною довжиною 1118 км; вона складається з господарських та польових трубопроводів. Вода подається за допомогою 32 насосних станцій до дощувальних машин типу «Дніпро» та «Волжанка». Для поліпшення водозабезпеченості і процесів управління споруджено 7 басейнів-накопичувачів добового регулювання.
Краснознам'янська зрошувальна система
Краснознам'янська зрошувальна система — меліоративна система у Скадовському, Цюрупинському і Голопристанському районах Херсонської області. Складається з двох частин — власне Краснознам'янської зрошувальної системи (споруджено 1956-1966 pp.), що забезпечує зрошування 72,5 тис. гектарів сільськогосподарських угідь, та Зональної системи (споруджено 1976 p., площа 24,4 тис. гектарів). У грунтовому покриві Краснознам'янської зрошувальної системи переважають темно-каштанові солонцюваті грунти різного механічного складу, у прибережній смузі (до 5 км) поширені засолені грунти — солонці, солончаки тощо. Грунтовоутворюючою породою є суглинки піскуваті, які перекривають пилуваті супіски та дрібнозернисті піски. Гідрографічна сітка відсутня. Грунтові води залягають на глибині від 0,5-3 м ( у південній, приморській частині системи) до 3-12 м (у північній). Джерело живлення Краснознам'янської зрошувальної системи — Північно-Кримський канал, вода з якого самопливом надходить у Краснознам'янський магістральний канал і за допомогою насосної станції — у зональний канал.
Зрошувальну мережу зональної системи (довжина магістрального каналу 30 км) виконано у трубопроводах довжиною 610 км, з яких внутрішньогосподарська мережа становить 579 км. Зрошування здійснюється за допомогою 21 насосної станції та дощувальних машин «Фрегат» і «Волжанка». На сільськогосподарських угіддях системи вирощують переважно зернові і кормові культури, на колишніх солончаках (10,2 тис. гектарів) — рис. Для підвищення родючості грунтів рекомендується вносити гіпс та добрива, збільшувати частку багаторічних трав у сівозмінах тощо. Краснознам'янська зрошувальна система споруджена на землях з природно високим рівнем грунтових вод. Для його зниження і запобігання процесам підняття підземних вод при зрошуванні споруджено вертикальний (на площі 100 тис. гектарів) та горизонтальний (на площі 7 тис. гектарів) дренажі.
Таблиця 4. Найбільші зрошувальні системи України