Обиточна коса. Шацькі Озера. Ялпуг
Перлина Азовського моря
Обиточна коса — одна із багатьох подібних утнерів природи Азовського моря. Погляньте на карту. Дійсно, Обиточна коса схожа на сусідню Бердянську. Але це схожість, майже ідентичність, тільки з першого погляду, між ними багато відмінного. Якби не Обиточна, то теорія про те, що коси Північного Приазов'я створені переважно річками, не викликала б сумніву. Дійсно, і Крива, і Білосарайська, і Бердянська, і Федотова коси розміщені у районі річок, правий берег яких ніби продовжується у східному березі коси. Обиточна коса — виняток у цьому ряді, оскільки Обиточна річка впадає в Азовське море на захід від неї.
Обиточна коса відрізняється від своїх «сестер», насамперед розмірами. Її довжина досягає 30 км. Крім того, це державний заповідник (1980 p.).
В непрохідних джунглях із очерету, лоха, тамариска і інших рослин мешкають птахи і звірі, які свго часу залишили Обиточну косу. З'явилися тут і нові мешканці. Це, насамперед, переселені сюди дикі кабани і лосі, екзотичні птахи: одуди, сороки, сови. В небі над косою можна побачити коршунів, соколів і навіть велику білу чаплю. Пташине населення постійно зростає.
Відродження Обиточної коси дозволило вченим відкрити тут дослідницький полігон для вивчення комах, риб і птахів. Нині Обиточна коса закрита для туристів.
Шацькі озера
Шацькі озера — група озер у північно-західній частині Волинської області, у межиріччі Західного Бугу і Прип'яті. Територія, на якій розташовані озера, називається Шацьким поозер'ям. Тут знаходиться близько 30 озер. Найбільші з них: Світязь (площа 27,5 км2), Пулемецьке озеро (16,3 км2), Луки (6,8 км2), Ліцимир (4,3 км2), Острів'янське озеро (2,5 км2), Кримне (1,44 км2), Пісочне озеро (1,86 км2). Шацьке поозер'я являє собою зандрову рівнину в межах Поліської низовини. Центральна частина характеризується поширенням озерних карстових улоговин, які утворилися у крейдових відкладах. Озера, що лежать серед болотних ландшафтів, утворилися внаслідок нагромадження алювію і підвищення ґрунтових вод, за умов незначного похилу території й відсутності постійного стоку. Береги Шацьких озер низькі, пологі, складені піщаним, піщано-гальковим і біогенним матеріалом. Є заболочені ділянки. Живлення за рахунок атмосферних опадів та підземних вод, а також шляхом водообміну по каналах, якими сполучені окремі озера.
Влітку вода добре прогрівається, взимку Шацькі озера замерзають. Мінералізація води помірна або знижена, вона коливається від 75-125 до 200-250 мг/л. Колір води змінюється від жовтувато-зеленого у мілководних озерах до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовищами й сапропелевими мулами. Водяться вугор, окунь, плітка, щука, лин, лящ, карась, короц, сом, в'юн, є акліматизевані види (наприклад, в озерах Світязь, Пулемецькому й Кримному — канадський сом, у Пісочному — форелеокунь, у Кулемецькому — чудський сиг, у Люцимирі і Чорному Великому озері — судак і сазан амурський). В окремих озерах водятьсяраки. Створено рибницькі господарства, зокрема ставково-рибницьке господарство з розплідником «Ладинка». На берегах Шацьких озер — місця гніздування водоплавних птахів (диких качок та гусей, білих лебедів тощо).
Більша частина Шацьких озер — у складі Шацького природного національного парку — є базою наукових досліджень Львівського і Волинського університетів.
Озеро Ялпуг
Ялпуг — заплавне озеро в Одеській області, у пониззі Дунаю. У південній частині Ялпуг протокою сполучений з озером Кугурлуй. Має режим водосховища. Довжина 39 км, ширина до 5 км, площа 149 км2, пересічна глибина 2 м. Улоговина видовженої форми. Східні та західні береги переважно підвищені, розчленовані, південні — піщані. Живиться головним чином за рахунок водообміну з озера Кугурлуй. Упадає р. Ялпуг. Температура води влітку +24-25°, взимку — замерзає. Льодовий режим не стійкий. Мінералізація води до 1-1,5 г/л.
Дно озера вкрите темно-сірим мулом, на мілководді — піщане. Береги поросли очеретом і рогозою, в озері поширені водорості та інша водяна рослинність. Ялпуг у природному стані — багата на іхтіофауну водойма (до 40 видів риб), є раки. Нераціональна господарська діяльність у басейні р. Ялпуг та на прилеглій до озера території спричиняє забруднення його, а в 1988 р. призвела до масового отруєння флори і фауни. У зв'язку з цим здійснюють заходи щодо оздоровлення екологічного стану у басейні озера та його очищення. На березі цього найбільшого в Україні озера при впадінні р.Ялпуг розташоване м. Болград,