Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Географічні назви та важливість їх унікальності: Тузли

П. Масляк

Географічні назви — душа народу

Географічні назви — один із багатьох елементів культури народу. Середовище, в якому живе людина, це не тільки квартира, робота, транспорт, дача тощо. Це і чисельні назви, без яких не можна визначити місцезнаходження будь-якого об'єкту. Навіть неможливо уявити, що всі знайомі і незнайомі нам об'єкти раптом втратять або ж одночасно змінять свої назви. Почнеться хаос. Водночас географічні назви не тільки визначають адресу об'єктів, але і виховують, створюють певну «ауру», що в свою чергу так чи інакше впливає на життя людини.

Ніколи не варто забувати, що першою ознакою географічного об'єкту є його назва. Такі назви в минулому ніколи не давалися випадково. Вони дуже влучно відображали особливості природи тієї чи іншої місцевості, її природних багатств, а також економічні, культурні, побутові умови життя людей. Географічні назви — це ніби мова землі, яка розповідає допитливому і небайдужому про свої багатства, історію, таємниці, щастя і горе народу. Недарма у далекому минулому свої села люди називали Щастям, Зіронькою, Розумницею, Веселим Кутом, Добролюбівкою, Милою тощо. І жодної тобі Ковбасівки.

На жаль, все змінилося в Україні за радянських часів. Для знищення душі народу необхідно зруйнувати його культурне середовище. А це не тільки церкви та школи, не тільки мова та імена, але й географічні назви.

Напевно слід не стільки перейменовувати, як назавжди повертати милозвучні давні назви. Абсолютна більшість із них заслуговує на нашу увагу і шану.

Українські «Тузли»

Топонімічний код міст і населених пунктів землі повторюється раз у раз. Скажімо, існує в Америці своя Одеса, а на Одещині — Париж і Тарутино — тезки всесвітньовідомих французьких міст.

А ось Тузли, що в Татарбунарському районі Одеської області, мало не рекордсмен серед топонімічного братства. Населених пунктів, міст і фермерських містечок планети з подібною назвою донедавна існувало 24. А ось із повідомлення турецької газети «Істамбул» дізнаємося, що найменування Тузли присвоєне ще одному містечку на узбережжі Егейського моря. У молодих турецьких Тузлах швидко розвивається текстильна промисловість, збудований найбільший у Туреччині цукровий завод.

Звідки така популярність назви? Адже лише в одній Туреччині існує більше як 15 Тузлів. У Російській федерації є ще й річка Тузлов, що протікає неподалік Новочеркаська і впадає в Дон.

Туз — у перекладі з турецької означає «сіль». Усі назви цього походження складалися історично. Османська імперія наприкінці XIV століття «доклала рук» і до нашого нинішнього Причорномор'я, сягнула Дону. Солона вода в річці, що поблизу сучасного Новочеркаська, стала вочевидь мотивом для назви Тузлов — солона річка. Нинішні Буджацькі степи Одещини, де колись пройшли султанські війська, названі Тузлами, тобто солоними, а звідси прибрало назву і село. От і вся історія з топонімікою українських Тузлів.

Мало не одночасно з нашими Тузлами так само було поіменовано населений пункт в Боснії. Однак у боснійських Тузлах вже другий десяток років існує великий університет, теплова електростанція, інші промислові об'єкти. Одне слово, не таке вже тут солоне життя.

(за О. Чернецьким)