Паньків З.П.
Земельні ресурси

Класифікації категорій землевласників, землекористувачів в Україні

Земельні ресурси, як найважливіша частина природного фонду, є головним засобом виробництва у сільському і лісовому господарстві, та просторовим базисом для розміщення цих галузей виробництва, інших природних ресурсів, що обумовлює необхідність їхнього кількісного обліку. Основним завданням цього заходу є характеристика кожної земельної ділянки, землеволодіння і землекористування щодо їхніх розмірів, складу угідь, їх підвидів відповідно до прийнятої класифікації. Земельно-обліковою одиницею є земельна ділянка – як частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами, яка має ідентифікаційний (кадастровий) номер. Дані обліку кількості земель відображають фактичний стан їх використання і щорічно доводяться до відома всіх загальногосподарських і державних органів управління земельними ресурсами. Облік кількості земель забезпечується проведенням кадастрових зйомок. В останній період зросли вимоги до точності та детальності відображення земельно-облікових одиниць, що зумовлено зростанням ролі землі в ринковій економіці, особливо при оподаткуванні її власників і землекористувачів та при укладанні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

При обліку кількості земель запроваджена статистична звітність в рамках програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, яка включає наступні облікові форми:

  • №6-зем – звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності;
  • №ба-зем – звіт про наявність зрошувальних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями;
  • №6б-зем – звіт про наявність осушених земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями [3].

Форми цих звітностей приведено у відповідність із Стандартною статистичною класифікацією землекористувань Європейської економічної комісії та з класифікацією видів діяльності, затверджених Держстандартом України, що дозволяє застосовувати її у міжнародній практиці. Стандартна класифікація земель має таку структуру:

  1. сільськогосподарські землі;
  2. ліси та інші лісовкриті площі;
  3. забудовані землі;
  4. відкриті заболочені землі;
  5. сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом;
  6. відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом;
  7. води.

У межах кожної з цих категорій форма №6-зем визначає конкретних власників і землекористувачів, перелік яких підпорядкований чинній нормативно-правовій базі у галузях регулювання земельних відносин [1-3].

До 1992 року, при існуванні єдиної державної форми власності на землю, перелік землекористувань мав наступний вигляд:

  1. землі сільськогосподарського призначення, в тому числі колгоспів і державних сільськогосподарських підприємств;
  2. землі населених пунктів;
  3. землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;
  4. землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
  5. землі лісового фонду;
  6. землі водного фонду;
  7. землі запасу.

Із подоланням державної монополії на землю та проголошенням існування трьох рівноправних і незалежних форм власності (державної, колективної, приватної) перелік власників землі і землекористувачів розширився у відповідності до чинного законодавства:

  1. сільськогосподарські підприємства;
  2. громадяни, яким надані землі у власність і користування;
  3. житлово-експлуатаційні організації;
  4. заклади науки, освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі і т.д.;
  5. підприємства, установи, організації промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;
  6. організації, підприємства, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
  7. лісогосподарські підприємства;
  8. водогосподарські підприємства;
  9. підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам;
  10. спільні підприємства, міжнародні об'єднання і організації;
  11. землі державної власності (запасу, загального користування та ін.) [6].

Розподіл основних земельних угідь України за проведеним переліком власників землі і землекористувачів станом на 1.01.1998 року приведено в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1. Розподіл земельного фонду України за власниками землі, землекористувачами та угіддями станом на 1.01.1998 р.

Переважна більшість (99%) власників землі і землекористувачів припадає на категорію громадян, яким надані землі у власність і користування. Причому, на одного власника землі і землекористувача припадає всього 0,34 га загальної площі та 0,32 га сільськогосподарських земель. Значна частина загальної площі території України (65,3%), сільськогосподарських земель (81,2%), відкритих заболочених земель (63,3%), відкритих земель без рослинного покриву (43,3%) та земель під водами (21,5%) прибуває у власності та користуванні сільськогосподарських підприємств.

Із введенням в дію нового Земельного Кодексу України (з 1.01.2002 p.), ліквідацією колективної форми власності та запровадженням комунальної власності на землю відбулися зміни у структурі землевласників, землекористувачів. На сьогоднішньому етапі виділяються наступні категорії власників і користувачів земель в Україні, перелік яких наводимо нижче [3, 6, 7].

  1. Категорія сільськогосподарських підприємств включає:
    1. Недержавні сільськогосподарські підприємства, в тому числі: колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські товариства, підсобні сільські господарства недержавних підприємств, установ і організацій, інші недержавні сільськогосподарські підприємства;
    2. Державні сільськогосподарські підприємства, у т.ч.: радгоспи всіх систем, сільськогосподарські науково-дослідні установи і навчальні заклади, підсобні сільські господарства державних підприємств і установ, організацій, інші державні сільськогосподарські підприємства;
    3. Міжгосподарські підприємства.
  2. У категорії громадяни, яким надані землі у власність і користування, обліковуються:
    1. Фермерські господарства;
    2. Ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у т.ч. на земельних частках (паях);
    3. Особисті господарства;
    4. Ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки);
    5. Ділянки для садівництва, у т.ч.: колективне садівництво, індивідуальне садівництво;
    6. Ділянки для дачного будівництва, у т.ч. кооперативне дачне будівництво, індивідуальне дачне будівництво;
    7. Ділянки для гаражного будівництва, у т.ч.: кооперативне гаражне будівництво, індивідуальне гаражне будівництво;
    8. Ділянки для городництва, у т.ч.: кооперативне городництво, індивідуальне городництво;
    9. Ділянки для здійснення сільськогосподарської діяльності;
    10. Ділянки для сінокосіння та випасання худоби.
  3. До категорії «Заклади, установи, організації» віднесені:
    1. Органи державної влади та місцевого самоврядування;
    2. Громадські організації;
    3. Заклади науки;
    4. Заклади освіти;
    5. Заклади культурно-просвітницького обслуговування;
    6. Релігійні організації;
    7. Заклади фізичної культури і спорту;
    8. Заклади охорони здоров'я;
    9. Заклади соціального забезпечення;
    10. Кредитно-фінансові заклади;
    11. Заклади торгівлі;
    12. Заклади громадського харчування;
    13. Заклади побутового обслуговування;
    14. Заклади комунального обслуговування;
    15. Екстериторіальні органи та організації;
    16. Житлово-експлуатаційні організації;
    17. Інші заклади, установи, організації.
  4. У категорії «Промислові та інші підприємства» обліковуються:
    1. Підприємства добувної промисловості;
    2. Металургійні підприємства з обробки металу;
    3. Підприємства з виробництва та розподілу електроенергії;
    4. Підприємства з виробництва будівельних матеріалів;
    5. Підприємства харчової промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції;
    6. Підприємства інших галузей промисловості.
  5. Категорія «Підприємства та організації транспорту і зв'язку» об'єднує:
    1. Залізничний транспорт.
    2. Автомобільний транспорт.
    3. Трубопровідний транспорт.
    4. Морський транспорт.
    5. Внутрішній водний транспорт.
    6. Повітряний транспорт.
    7. Інші види транспорту.
  6. До категорії «Частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони» відносять:
    1. Міністерство оборони;
    2. Міністерство внутрішніх справ;
    3. Національну гвардію;
    4. Державний комітет у справах охорони державного кордону;
    5. Товариство сприяння обороні України;
    6. Іноземні військові формування;
    7. Інші військові формування.
  7. Категорія «Організації, підприємства і установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення» передбачає облік земель за чотирма вищенаведеними складовими частинами.
  8. Категорія «Лісогосподарські підприємства».
  9. Категорія «Водогосподарські підприємства».
  10. Категорія «Спільні підприємства, міжнародні об'єднання і організації з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб».
  11. Категорія «Підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам».
  12. Категорія «Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування».