Побудова профілю за топографічною картою. Визначення взаємної видимості точок за топографічною картою

Задача 15

Побудувати профіль по лінії АБ (горизонтальний масштаб профілю дорівнює масштабу карти)

Зображення розрізу місцевості вертикальною площиною називається профілем. Побудову профілю виконують в такій послідовності. На карті прокреслюють напрямок профілю (лінію АБ), уздовж якого визначають позначки всіх горизонталей по цій лінії. Визначають максимальну і мінімальну позначки висот точок на лінії профілю, а за ними - амплітуду висот для всього профілю. Це необхідно для правильного вибору початку лічби висот. Потім вибирають вертикальний масштаб так, щоб він був більшим від горизонтального у слабо розчленованій місцевості у 10 раз, а в гористій – у 5 раз.

Далі на аркуші міліметрового паперу будують дві взаємно перпендикулярні прямі – горизонтальну і вертикальну осі профілю. Щоб профіль не перетинав горизонтальну вісь (основу профілю) і був в середньому розміщений вище від неї на 5-6 см, необхідно правильно вибрати позначку основи профілю, кратну 10 м (рис. 14).

Рис. 14. Побудова профілю за топографічною картою

Від встановленої позначки умовного горизонту згідно з вибраним масштабом на вертикальній осі роблять позначки висот усіх горизонталей, які перетинають лінію профілю, і через ці позначки олівцем проводять горизонтальні прямі. Циркулем-вимірником з карти беруть закладення по лінії профілю і відкладають їх на горизонтальній осі. З кожного кінця відрізка встановлюють перпендикуляри до перетину з горизонтальною лінією, яка має позначку даної горизонталі. Отримані точки з'єднують плавною кривою, яка і буде профілем лінії АБ.

На відстані в 5 мм нижче від основи профілю проводять пряму лінію. Вздовж цієї лінії в отриманій смузі записують характеристику ґрунту. Далі викреслюють смугу (шириною 15 мм) середніх кутів нахилу схилу по лінії, які визначають за допомогою графіка закладень, побудованого в задачі 13. Нижче будують іншу смугу шириною 15 мм, в якій напроти кожного перпендикуляра підписують абсолютну висоту його точки. Потім на відстані 20 мм проводять паралельну лінію. В одержаній смузі посередині червоною тушшю прокреслюють лінію АБ. У цій смузі копіюванням з карти тушшю і фарбами показують всю наявну ситуацію (рельєф, інші контури і об'єкти) з обох боків лінії АБ.

Профіль будують на аркуші міліметрового паперу чорною тушшю відповідно до зразка (рис. 14).

Задача 16

Визначити взаємну видимість між точками А і Б, Б і В, В і А

Визначення за картою взаємної видимості між точками зводиться до виявлення перешкод, які можуть закрити об'єкт від погляду спостерігача (рис. 15).

Рис. 15. Визначення взаємної видимості між точками

Для визначення видимості точки Б з пункту спостереження А прокреслюють на карті між ними пряму лінію і позначають на ній точку D, що лежить на хребті, який згідно оцінки на око може заважати спостереженню (рис. 15). Визначають позначки всіх трьох точок. Наприклад Н_А = 150 м, H_D = 125 м і Н_Б = 110 м. Ставлять нуль біля точки з найменшою позначкою, а в інших точках підписують їх перевищення у відношенні до цієї нульової точки. В нашому випадку точка Б є нульовою точкою, точка D вища від неї на 15 м, а точка А – на 40 м. З точок А і D будують перпендикуляри до лінії АБ і відкладають на них в довільному масштабі значення перевищень: від точки D – 15 мм і від точки А – 40 мм. Через кінці перпендикулярів проводять пряму лінію, яка називається променем зору. Якщо ця пряма перетне лінію АБ, як це показано на рис. 15, то проміжна точка D не заважає бачити задану точку Б. Якщо перетин буде на продовженні лінії АБ, то видимості між даними точками немає.

В тому випадку, коли проміжною точкою буде місцевий об'єкт (ліс, інженерна будова), треба до позначки місця, на якому він стоїть, додати його висоту.