Виділення меж і визначення площі водозбірного басейну. Опис місцевості за топографічною картою
Задача 20
Виділити межі і визначити площу водозбірного басейну
Водозбірною площею або басейном називають територію, з якої снігова і дощова вода стікає в річку або річкову систему (водотоки), або в озеро, море (водойми).
Межі водозбірної площі (басейну) визначають за вододільними лініями, які проходять через точки, від яких лінії схилу розходяться у різні боки. Розміщуються такі точки в місцях найбільшого вигину горизонталей. Вододіли проходять по лініях хребтів (ними є нормалі до горизонталей в точках їх перетину на хребтах), через вершини і сідловини (рис. 17).
Рис. 17. Оконтурювання басейну водотоку
Площу басейну можна визначити за допомогою палетки. Палетка – це сітка дрібних квадратів, як правило, із стороною 2 мм, яку наносять на прозорий матеріал (плівку, кальку, пластик). Сіткову палетку накладають на площу контуру, який вимірюють, і рахують число повних квадратів. Частки квадратів також переводять у повні квадрати. Потім, знаючи площу найменшої поділки палетки, тобто площу найменшого квадратика, визначають величину площі шуканої фігури в гектарах або квадратних метрах.
Наприклад, площа одного квадрата із стороною 2 мм в масштабі карти (1:25 000) становитиме 50 х 50 = 2500 м кв = 0,25 га, а при накладанні палетки на площу контуру порахували 121 квадрат палетки. Отже, площа фігури буде дорівнювати 0,25 х 121 = 30,25 га.
Для контролю площу даної фігури вимірюють повторно, розвернувши палетку приблизно на 45°. Різниця між двома визначеннями площі не повинна бути більшою від 1:50 площі, що вимірюється. При виконанні цієї умови за кінцеве значення площі приймають середнє арифметичне з двох визначень.
Задача 21
Скласти географічний опис місцевості
Географічний опис місцевості починають із загальної характеристики території. Потім складають опис кожного географічного елемента місцевості.
В загальній характеристиці місцевості вказують:
- дані про карту (номенклатура, масштаб, рік видання тощо);
- відомості про межі ділянки (географічні та прямокутні координати її кутів), геодезичну основу (види опорних пунктів, їх кількість);
- загальну характеристику місцевості (тип рельєфу, основні населені пункти, головні шляхи сполучення, наявність лісів тощо).
Після загальної характеристики місцевості описують географічні елементи місцевості:
- рельєф ділянки (форми рельєфу, площа, яку вони займають, протяжність, позначки абсолютних і відносних висот, головні вододіли, форма і крутина схилів, наявність ярів, урвищ, вимоїн із зазначенням їх протяжності та глибини, штучні форми рельєфу тощо);
- гідрографію (назви окремих об'єктів; протяжність, ширина, глибина, напрям і швидкість течії річок, похил, типи берегів, заплави; транспортне значення, наявність гідротехнічних споруд тощо; площа, типи берегів, якість води озер; канали, канави, джерела, колодязі та ін.);
- рослинність (тип, склад порід, площа, розміщення;
- населені пункти (назва, тип, людність, адміністративне значення, структура і планування, об'єкти промисловості, комунального господарства, зв'язку тощо);
- шляхи сполучення (тип; для автомобільних доріг – назва дороги або пунктів, які вона з'єднує, характер покриття, ширина тощо; для залізниць – кількість колій, вид тяги, назва станцій, вокзалів тощо; споруди на дорогах);
- інші елементи місцевості (границі, межі, ґрунти та ін.).
Примітка. На рецензування студенти подають розв'язані задачі, виконані в робочому зошиті зі стислими поясненнями і рисунками до задач, а також топографічну карту з нанесеними точками А, Б, В. Профіль, графік закладень і палетка вклеюються в зошит.
Список рекомендованої літератури
- Бруевич П.Н., Самошкин Е.М. Геодезия. – М.: Недра, 1985. – 343 с.
- Земледух P.M. Картографія з основами топографії. – К.: Вища школа, 1993. – 456 с.
- Кравців С.С., Лозинський В.В. Методичні вказівки і завдання з курсу "Топографія" (І розділ). – Львів: ЛДУ, 1998. – 40 с.
- Курс инженерной геодезии / Под ред. В.Е. Новака. – М.: Недра, 1989. – 429 с.
- Лозинський В.В. Топографо-геодезична термінологія (довідкове видання). – Львів, 2002. – 77 с.
- Лозинський В.В., Іванов Є.А., Гусак М.М. Топографічний практикум. Частина І. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 96 с.
- Найдин И.Н., Найдина К.В. Руководство к практическим занятиям по геодезии. – М.: Недра, 1991. – 208 с.
- Поклад Г.Г. Геодезия. – М.: Недра, 1988. – 304 с.
- Топографія з основами геодезії / За ред. А.П. Божок. – К.: Вища школа, 1995. – 275 с.
Додатки
Додаток Е. Таблиця натуральних значень тригонометричних величин