Пасмові та параболічні дюни

Параболічні дюни (рис. 6.4) формуються розвіюванням вже утворених берегових дюн внаслідок дефіциту піску у вітровому потоці наносів. Дюна, яка втратила рухомість, починає вкриватися рослинністю біля підніжжя і по краях, де потужність пухких відкладів найменша. При ненасиченому вітровому потоці наносів відбувається розвіювання навітряного схилу дюни. Оскільки краї і нижні частини схилу задерновані, то інтенсивне розвіювання відбувається у верхній і центральній частині схилу. Внаслідок цього тут утворюється улоговина видування, а перевіяний пісок нагромаджується на тильному схилі. Завдяки цьому дюна продовжує зміщуватися в напрямі дії вітру. Навітряний схил сильно видовжується, а підошва схилу набуває в плані ввігнутої (U-подібної) форми, нагадуючи параболу (рис. 6.5). Середина цієї форми утворена пониженою ділянкою (улоговиною видування), а по краях утворюються підвищення («роги»). Загалом параболічна дюна набуває форми півмісяця, подібної до бархана, але відрізняється від нього величиною ввігнутості і оберненим співвідношенням схилів (у бархана ввігнутий схил підвітряний, а у параболічної дюни – навпаки, навітряний).

Рис. 6.4. Схема утворення параболічної дюни (за O.K. Леонтьєвим):
а – профіль, б – планове зображення. 1 – первинна берегова дюна, 2 – параболічна, З – рослинність, 4 – напрям вітру, 5 – первинна поверхня

Рис. 6.5. Еолові форми рельєфу берегової зони: а – профіль, б – план

Між авандюнами і пасмами дюн часто розміщуються еолові горби (рос. бугры) розвіювання (піщані кучугури), вкриті розрідженим рослинним покривом, інколи зі свіжими слідами розвіювання (рис. 6.5). Горбики-коси в цій зоні відсутні, проте деякі горби мають видовжену форму. Такі горби (купчасті і горбкуваті піски) утворюються внаслідок розвіювання раніше сформованих авандюн, що не встигли перетворитися на справжні дюни. Інколи такі ареали розвіювання можна спостерігати і серед сформованих дюнних пасом. Розвіювання в більшості випадків переважно пов’язане з руйнуванням ґрунтово-рослинного покриву антропогенними чинниками (випасанням худоби, прокладанням доріг, розчищенням під будівельні майданчики) чи локальним розмиванням талими або зливовими водами.
Реліктовими формами параболічних дюн є дюни пасмові – лінійні еолові форми, видовжені за напрямом панівного вітру, що пройшли тривалий шлях перебудови в умовах дефіциту наносів.