Прикладні проблеми вивчення берегів світового океану. Частина 1

Розділ 9. Прикладні проблеми вивчення берегів світового океану

Впродовж усього свого існування людство активно освоює морське узбережжя. В смузі шириною 50 км вздовж усіх берегів Світового океану зосереджено 27,3% населення нашої планети, 23 % населення великих міст («Экономическая география..., 1979»). На берегах зосереджено великий потенціал людства. Самих лише портів з вантажообігом понад 10 млн. т кожен тут близько сотні. Серед них такі гіганти, як Роттердам, Йокогама, Нью-Йорк, Філадельфія, Антверпен, Лондон, Марсель, Новий Орлеан, Міна-ель-Ахмаді тощо.
Для будівництва портів і розвитку морського транспорту в моря відвойовують великі акваторії. В Японії, наприклад, унаслідок нестачі прибережних ділянок суші, придатних для завантажувально-розвантажувальних операцій, створюють нові площадки штучної суші. Здавна відвойовують у моря нові площі в Нідерландах, оскільки близько половини її території лежить нижче рівня океану. В Нідерландах проводять також масштабні роботи з осушення прибережних мілководних акваторій для різноманітного використання, доводиться будувати дуже довгі захисні дамби. За останні 200 років у Нідерландах осушено десятки тисяч гектарів ватів. Можливості техніки сьогодні настільки великі, що проектується побудова цілих островів у відкритому морі. Наприклад, в Північному морі планують створити штучний острів площею 5 тис. га для вивозу нафти з морських промислів. Для залучення більшої кількості туристів виникла ідея збільшувати площу пляжів будівництвом насипних островів в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Понад 50% усіх перевезень міжнародного торгового обігу здійснюють морем. Світовий торговий флот налічує сьогодні понад 35 тис. суден вантажністю понад 500 тис. тонн і більше, які починають своє плавання від берега і закінчують його біля берега. Це свідчить про значне антропогенне навантаження на берегову зону морів і океанів, а також про велике значення морських берегів для економічної діяльності людства.
Для будівництва портів необхідно створювати моли і хвилерізи, які по-різному впливають на берегову зону, проте майже повсюдно здійснюють негативний вплив на режим берегової зони, замулюючи акваторії порту і прибережні ділянки дна, що спричиняє їхнє обміління. Водночас на тих ділянках берега, куди через будівництво молів і хвилерізів наноси вже не надходять у достатній кількості, потрібній для збереження повноти потоку наносів, виникають розмиви берега хвилями і руйнування берегового схилу. Це потребує створення спеціальних захисних споруд, що ще більше посилює вплив людини на природні процеси у береговій зоні. Отож сьогодні активно впроваджують передові методи захисту берегів, використовуючи з цією метою самі сили природи – це і створення захищених від хвилювання акваторій та штучних насипних пляжів, що захищають берег від розмивання, і штучне розмежування контуру берегів, штучне створення кіс і перейм тощо.