Фактори водної ерозії

Оскільки ерозія є частиною процесу денудації, яка пов'язана з руйнуванням грунтів та гірських порід краплями дощу, водою, яка стікає, а також переміщенням та акумуляцією продуктів такого руйнування, очевидно, що такий складний процес буде визначатися великою кількістю факторів.

Є кілька підходів щодо класифікації факторів ерозії.

Зокрема Г. Конке та А. Бертран (1962) до факторів, які визначають відокремлення частинок грунту від основної його маси, відносили:

• енергію дощових крапель;
• енергію поверхневого стоку води разом з об'єктами, які переносяться водою (крига, каміння, пісок тощо);
• природні процеси, які впливають на фізичний стан грунтових колоїдів та водопроникність грунту (зволоження, висихання, замерзання, танення тощо);
• антропогенні процеси (витоптування сільськогосподарськими тваринами, обробіток грунту тощо), які призводять до прямого руйнування грунтових частинок та до втрати грунтом головної цементуючої речовини – гумусу.

Іншою групою факторів, які визначаються згаданими вище авторами, є фактори, що обумовлюють транспортування грунту. До них належить:

• енергія поверхневого стоку та (одночасно) енергія падаючих крапель, що «проникає через тонкий шар води та відокремлює грунт»;
• власне енергія крапель без формування поверхневого стоку, яка падає на поверхню з похилом;
• гранулометричний та гумусний склад грунту, що впливає на величини частинок грунту, які підлягають ефективному транспортуванню потоком.

Більш поширеним у теперішній час є покомпонентне визначення груп факторів ерозії: фактори клімату, рельєфу, грунту і гірських порід, рослинності. Вважається, що ці природні фактори є лише передумовами, але не чинниками ерозійних процесів. Головною причиною інтенсивної ерозії є лише один фактор – антропогенний,тобто господарська діяльність людини.