Взаємодія людини і природи

Основні висновки

На межі другого і третього тисячоліть взаємодія «людина — природа» має все більш суперечливий характер. Географічне середовище — надзвичайно збалансована система. За різкої зміни одного з елементів відбувається зміна в усій системі. Тому надзвичайно важливо, щоб людство в цілому зрозуміло необхідність раціонального природокористування. Стрімкий розвиток господарства у XX ст. призвів до різкого зменшення запасів усіх видів природних ресурсів. Перед людством постала проблема вдосконалення продуктивних сил та пошук шляхів виходу із кризової ситуації.

Перевірте себе

1. Поясніть, чому взаємодію природи та суспільства необхідно розглядати не як біологічну, а як суспільну проблему.
2. У чому полягає взаємодія між людиною та географічним середовищем? Чому саме у XX ст. ця взаємодія набула глобального масштабу? Свою думку обґрунтуйте.
3. Що ви розумієте під природокористуванням? Проаналізувавши §3 і §4 підручника, матеріали засобів масової інформації, додаткову літературу, дайте відповідь на запитання, раціональне чи нераціональне природокористування переважає в сучасному світі.
4. Використовуючи §3 і §4 підручника, таблиці у додатку, карту атласу «Мінерально-сировинні ресурси світу», дайте відповідь на запитання, які країни найбагатші на:
   1. вугілля, нафту, природний газ, гідроенергоресурси;
   2. залізну руду та руди кольорових металів;
   3. гірничо-хімічні ресурси.
5. За картами підручника та атласу визначте основні потоки перевезень мінеральної сировини на земній кулі. Обгрунтуйте їх необхідність. Які країни використовують власні ресурси для розвитку обробної промисловості?
6. Чим загрожує людству забруднення вод Світового океану? Доведіть свою думку, використовуючи додаткову літературу.
7. Використовуючи матеріали засобів масової інформації, додаткову літературу, доведіть, що проблема забезпечення населення земної кулі питною водою дуже актуальна на сучасному етапі розвитку суспільства.

Вивчивши тему, ви повинні вміти:

• називати види природних ресурсів;
• характеризувати поняття:
  • географічне та навколишнє середовище;
  • техносфера (антропосфера);
  • природокористування;
  • ресурсозабезпеченість;
• виявляти закономірності розміщення природних ресурсів;
• порівнювати ресурсозабезпеченість окремих регіонів чи країн світу;
• показувати на карті:
  • країни, які володіють найбільшими запасами рудної сировини (США, Канада, Австралія, Китай, Росія);
  • регіони, де зосереджені основні запаси нафти (район Перської затоки, Південно-Східна Азія, північ Африки та Південної Америки, Північне море, Мексиканська затока, Західний Сибір у Росії);
  • північний та південний лісові пояси;
  • основні рекреаційні райони світу.

Поглиблюємо знання

У сучасному світі склалися значні відмінності між наявними в окремих країнах природними ресурсами та обсяги їхнього споживання у різних країнах. Відповідно до деяких оцінок, США, населення яких становить 4,5% населення світу, споживають до 40% світових природних ресурсів. При цьому на США припадає близько 1/3 світової продукції гірничодобувної промисловості. Ще 30% споживання природних ресурсів припадає на країни Західної Європи, Канаду та Японію, які разом узяті мають 9% населення світу і володіють 20% природних ресурсів. Таким чином, розвинуті країни володіють 40% природних ресурсів, а споживають 70% цих ресурсів. Наприклад, частка США у світовому споживанні нафти становить 25%, тоді як їхня питома вага у світовому видобутку нафти — 12%.

Водночас країни, що розвиваються, Китай та В'єтнам, у яких проживає 80% населення світу і сконцентровано 35% запасів мінеральних ресурсів, споживають близько 16% світових ресурсів. Щоправда, у 90-х роках XX ст. попит на нафту, чорні та кольорові метали зріс за рахунок НІК Азії та Латинської Америки. Тому частка країн, що розвиваються, у споживанні найважливіших видів мінеральної сировини та палива почала зростати.

Поступово зменшується частка паливно-сировинних товарів у структурі світової торгівлі, що пояснюється зниженням матеріало- й енергоємності виробництва у розвинутих країнах. Поряд з відносним зменшенням вивозу необробленої сировини першочерговим стає експорт спеціально підготовленої сировини (наприклад, металізованих окотів замість залізної руди) та напівфабрикатів.

Запрошуємо до дискусії

Людина — раб чи господар природи? Підтвердіть, заперечте або обґрунтуйте власний погляд на проблему, проаналізувавши думку двох великих природознавців XVIII ст.

«Наскільки бридка ця дика природа, яка гине! Це я, тільки я один можу зробити її приємною та живою: осушимо ці болота, оживимо ці мертві води, примусимо їх текти, зробимо з них струмки й канали...» «Своїм мистецтвом людина розкриває те, що вона (природа) зберігала в лоні своєму; скільки невідомих скарбів, скільки нових багатств!»

«Можна напевно сказати, що призначення людини немовби полягає у тому, щоб винищити свій рід, попередньо зробивши земну кулю непридатною для проживання».