Порівняльна характеристика Німеччини та Великобританії

Економіко-географічне положення

Німеччина і Великобританія займають вигідне ЕГП, хоча між ними є певні відмінності. ФРН розташована на перехресті транспортних шляхів, найважливіші з яких мають широтний напрям. Вони є найкоротшими шляхами із країн Західної Європи до Центральної. Особливе значення для країни має прямий вихід до Північного моря, на узбережжі якого є декілька портів світового значення (Гамбург).

Великобританія — острівна країна. Вона розміщена на схрещенні міжнародних морських шляхів. ЕГП країни покращилося після завершення будівництва тунелю, який прокладено у найвужчому місці протоки Ла-Манш і з'єднує о. Великобританію з материком.

ФРН — федерація історичних німецьких земель. Після об'єднання у 1990 р. двох німецьких країн у єдину державу їх нараховується 16. Кожна із земель має свою конституцію, свої парламенти та уряди, але вся повнота законодавчої влади в державі належить двопалатному парламенту, а виконавчу владу здійснює уряд, очолюваний федеральним канцлером. За державним ладом ФРН — федеративна республіка.

До складу Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії входять Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія. Великобританія очолює Британську Співдружність націй, до складу якої входять 50 колишніх англійських колоній і сучасних володінь. За державним ладом Великобританія — парламентська монархія, в якій законодавча влада належить монарху і парламенту, реальна влада — Кабінету міністрів, який формує правляча партія.

Обидві країни є членами ЄС та НАТО.

Природні умови і ресурси

Природні ресурси обох країн обмежені й виснажені, оскільки експлуатуються протягом тривалого часу. В обох країнах є значні запаси кам'яного вугілля, яке добре коксується. У Великобританії з шельфу Північного моря добувають нафту та природній газ, а в Німеччині, крім кам'яного, розробляють родовища бурого вугілля. Країни багаті на запаси калійної та кухонної солей.

Родовища залізної руди практично вичерпані й на сучасному етапі не мають великого значення. У Великобританії є незначні родовища свинцево-цинкових, мідних і олов'яних руд (див. рис. 34).

Рис. 34. Мінеральні ресурси Великобританії та Німеччини

Населення

На чисельність населення Німеччини, на відміну від Великобританії, значною мірою вплинула Друга світова війна, під час якої загинуло 10 млн. осіб. Однак країна швидко відновила кількість населення завдяки поверненню 11 млн. німців з територій, які внаслідок зміни кордонів Німеччини у 1945 р. відійшли до інших країн. Зараз триває повернення до Німеччини німців з Росії та Казахстану. Природний приріст як у Великобританії, так і в Німеччині дуже низький, декілька років навіть спостерігалося скорочення чисельності населення.

ФРН — однонаціональна країна, а у Великобританії, крім англійців (80%), живуть шотландці, уельсці (валлійці), ірландці. Ці народи зберегли свої звичаї, культуру та релігію. У Великобританії проживає значна кількість вихідців із колишніх колоній.

Розміщується населення нерівномірно, найбільше воно сконцентроване у промислово розвинутих частинах країн. Середня густота населення майже однакова — близько 230осіб/км кв. У той же час у Рурі (ФРН) густота населення досягає 2000 осіб/км кв. У Великобританії найгустіше заселена Англія (350 осіб/км кв.).

Обидві країни виділяються надзвичайно високим рівнем урбанізації. Приблизно третя частина городян живе у великих містах і агломераціях. В обох країнах сформувалися мегаполіси.

У структурі зайнятості населення приблизно 60% у Німеччині і 70% у Великобританії працює у сфері послуг, частка працюючих у промисловості скоротилася до 37,7% у Німеччині та 27% у Великобританії, у сільському господарстві зайнято відповідно 4% та 2%.

Загальна характеристика господарства

Обидві країни належать до найрозвинутіших країн світу, входять до складу «великої сімки». їхня економіка має постіндустріальний характер. Проте Німеччина значно випереджає Великобританію в економічному розвитку. ФРН — найбільш розвинута країна Західної Європи, саме вона виробляє 30% ВНП країн ЄС, та займає третє місце за обсягом ВНП у світі (8% світового) після США та Японії. Її часто називають «локомотивом» Західної Європи.

Стабільні темпи розвитку економіки ФРН не знизилися навіть після 1990 р., коли до її складу ввійшла НДР. Східна Німеччина розвивалася на засадах централізовано планової економіки і була тісно пов'язана з іншими країнами соціалістичного табору. Після об'єднання виникла необхідність структурної перебудови і науково-технічного оновлення промисловості Східної Німеччини. Це вимагає від уряду значних затрат, які в перспективі зможуть дати відчутний ефект.

Великобританія, втративши майже всі колонії після Другої світової війни, а відповідно й джерела сировини для традиційних галузей промисловості, у 50-70 рр. XX ст. втратила свої позиції в Західній Європі і світі. Однак з 1982 р. темпи економічного розвитку зростали, а з 1985 р. почалося піднесення господарства. Успіхи 80-х років у розвитку британської економіки називають «англійським дивом». За цей час чималі кошти було вкладено у переоснащення економіки з урахуванням досягнень НТР, були залучені іноземні капітали та посилені зв'язки з країнами Західної Європи.

У міжнародному поділі праці обличчя обох країн визначає промисловість, у структурі якої переважають галузі, що випускають науко- і технологомістку продукцію, зорієнтовану на зовнішні ринки. Найбільші монополії країн є транснаціональними.