Основи екології
Основні екологічні закони
- Закон мінімуму Ю. Лібіха
- За стаціонарного стану лімітуючою буде та речовина, доступна кількість котрої найбільш близька до необхідного мінімуму. Стійкість організму визначається найслабшою ланкою в ланцюзі його екологічних потреб.
- Закон толерантності (закон Шелфорда)
- Відсутність або неможливість розвитку екосистеми визначається не лише нестачею, але й надлишком будь-якого з факторів (тепло, світло, вода тощо). Фактором, що лімітує процвітання організму, може бути як мінімум, так і максимум екологічного впливу, діапазон між якими визначає ступінь витривалості (толерантності) організму до даного фактора.
- Закон конкурентного виключення
- Два види, що займають одну екологічну нішу, не можуть співіснувати в одному місці нескінченно довго.
- Закон біогенної міграції атомів (закон В.І.Вернадського)
- Міграція хімічних елементів на земній поверхні та в біосфері в цілому здійснюється під переважаючим впливом живої речовини, організмів.
- Закон внутрішньої динамічної рівноваги
- Речовина, енергія, інформація та динамічні якості окремих природних систем перебувають у тісному взаємозв'язку. Зміна одного з показників неминуче призводить до функціонально-структурних змін інших за умови збереження загальних якостей системи — речовинно-енергетичних, інформаційних та динамічних.
- Закон генетичної різноманітності
- Все живе генетично різне й має тенденцію до збільшення біологічної різнорідності.
- Закон історичної незворотності
- Загальний процес розвитку біосфери та людства однонаправлений.
- Закон константності (сформульований В.І.Вернадським)
- Кількість живої речовини біосфери, утвореної за певний геологічний час, є постійною величиною.
- Закон кореляції (сформульований Ж.Кюв'є)
- В організмі як цілісній системі всі частини відповідають одна одній як за будовою, так і за функціями.
- Закон максимізації енергії (сформульований Г. і Ю.Одумами та доповнений М.Реймерсом)
- У конкуренції з іншими системами зберігається та з них, яка найбільше сприяє надходженню енергії та інформації й використовує максимальну їх кількість найефективніше.
- Закон максимуму біогенної енергії (закон Вернадського-Бауера)
- Будь-яка біологічна та біонедосконала система, що перебуває в стані стійкості нерівноваги (динамічно рухливої рівноваги з довкіллям), збільшує, розвиваючись, свій вплив на середовище.
- Закон обмеженості природних ресурсів
- Усі природні ресурси в умовах Землі вичерпні.
- Закон односпрямованості потоку енергії
- Енергія, яку одержує екосистема і яка засвоюється продуцентами, розсіюється або разом з їхньою біомасою незворотно передається консументам першого, другого, третього та інших порядків, а потім редуцентам, що супроводжується втратою певної кількості енергії на кожному трофічному рівні як наслідок процесів, що супроводжують дихання.
- Закон оптимальності
- Ніяка система не може звужуватися або розширюватися до нескінченності.
- Закон піраміди енергій (сформульований Р.Ліндеманом)
- З одного трофічного рівня екологічної піраміди на інший переходить у середньому не більше 10% енергії.
- Закон рівнозначності умов життя
- Усі природні умови середовища, необхідні для життя, відіграють рівнозначні ролі.
- Закон розвитку довкілля
- Будь-яка природна система розвивається лише за рахунок використання матеріально-енергетичних та інформаційних можливостей навколишнього середовища.
- Закон зменшення енерговіддачі в природокористуванні
- Процес одержання з природних систем корисної продукції, з часом (у історичному аспекті) на її виготовлення в середньому витрачається дедалі більше енергії (зростають енергетичні витрати на одну людину).
- Закон сукупної дії природних факторів (закон Мітчерліха-Тинемана-Бауле)
- Розмір урожаю залежить від усієї сукупності екологічних факторів одночасно.
- Закон ґрунтостомлення (зниження родючості)
- Через тривале використання й порушення природних процесів ґрунтоутворення відбувається поступове зниження природної родючості грунтів.
- Закон фізико-хімічної єдності живої речовини (сформульований В.І. Вернадським)
- Уся жива речовина Землі має єдину фізико-хімічну природу.
- Закон екологічної кореляції
- В екосистемі жива речовина та абіотичні компоненти функціонально відповідають один одному, випадання однієї частини системи неминуче призводить до вимикання пов'язаних з нею інших частин екосистеми та функціональних змін.
- Закони Б. Коммонера
-
- все пов'язане з усім;
- все мусить кудись діватися;
- природа знає краще;
- ніщо не дається дарма.
- Закон емерджентності
- Ціле завжди має особливі властивості, відсутні в його частин.
- Закон необхідної різноманітності
- Система не може складатися з абсолютно ідентичних елементів, але може мати ієрархічну організацію та інтегративні рівні.
- Закон незворотності еволюції
- Організм (популяція, вид) не може повернутися до попереднього стану, реалізованого його предками.
- Закон ускладнення організації
- Історичний розвиток живих організмів призводить до ускладнення їх організації шляхом диференціації органів та функцій.
- Біогенний закон (Е.Геккель)
- Онтогенез організму є коротким повторенням філогенезу даного виду, тобто розвиток індивіда скорочено повторює історичний розвиток свого виду.
- Закон нерівномірності розвитку частин систем
- Система одного виду розвивається не зовсім синхронно — в той час, коли один досягає більш високої стадії розвитку, інші залишаються в менш розвиненому стані.
- Закон збереження життя
- Життя може існувати тільки в процесі руху через живе тіло потоку речовин, енергії, інформації.